Ухвала суду № 39202783, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/705/14 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві № № 0004342280, 0004332280 від 09 вересня 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09 вересня 2013 відповідачем, на підставі акта перевірки №604/22.8-15/24374107 від 14 серпня 2013 року, прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0004342280, яким позивачу за порушення п. 138.2, 139.1.9 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на загальну суму 4 730 779, 00 грн., в т.ч. за основними платежем в сумі 4 520 768, 00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 210 011, 00 грн.;

- № 0004332280, яким позивачу за порушення п. п. 193.3, 198.6, 201.4, 201.6, 201.10 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 4 500 832, 00 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 4 000 671, 00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 500 161, 00 грн.

Рішення податкового органу ґрунтується на тому, що листом СВ ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС № 4667 від 25 червня 2013 року до відповідача надійшла постанова старшого слідчого Степаненко І.М. від 21 червня 2013 року, в якій зазначено, що в провадженні ГСУ фінансових розслідувань Міндоходів перебувають матеріали досудового розслідування № 32013110100000031 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України. Зі змісту вказаної постанови, що знайшло своє відображення в акті перевірки, вбачається, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб створено злочинну схему незаконної мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, шляхом використання реквізитів та банківських рахунків суб'єктів господарювання, що здійснюють фіктивну діяльність, в тому числі, ТОВ «Саноіл Торг».

На підставі викладеного контролюючий орган прийшов до висновку, що своїми діями вказана група осіб сприяла діючим підприємствам, серед яких і позивач, в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. А тому, правочини, укладені ТОВ «Саноіл Торг» з контрагентами, в тому числі позивачем, порушують публічний порядок (нікчемні правочини), суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків.

Крім того, податковий орган посилається на те, що позивачем до перевірки не надано сертифікатів виробника продукції, посвідчення якості на товар, документів щодо транспортування товару, його страхування та документів, що підтверджують факт відрядження (прибуття) працівників позивача до м. Миколаєва.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно протоколу засідання наглядової ради ВАТ «Київхліб» № 02/1 від 03 березня 2011 року було вирішено:

1. Погодити рішення правління (протокол № 04/1 від 03 березня 2011 року) щодо укладення договору поставки української нерафінованої соняшникової олії врожаю 2010 (надалі - товар) між ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» та постачальником ТОВ «Саноіл Торг». Затвердити договір поставки товару між позивачем та ТОВ «Саноіл Торг». Доручити підписання договору директору позивача Корінь О.В.

2. Погодити рішення правління щодо укладення договору комісії між позивачем та ТОВ «Югекотоп» щодо продажу товару на експорт. Затвердити договір комісії між позивачем та ТОВ «Югекотоп». Доручити підписання договору Корінь Олені Василівні.

На виконання вказаних рішень Правління ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат», 03 березня 2011 між позивачем (покупець) та ТОВ «Саноіл Торг» (продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 03-03-11, відповідно до умов якого ТОВ «Саноіл Торг» зобов'язується передати у власність, а позивач прийняти і оплатити товар. Найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з специфікаціями № 1, № 2, № 3 до Договору № 03-03-11, поставці підлягала українська нерафінована соняшникова олія на умовах EXW- термінал ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117.

Кількість і строк поставки української нерафінованої соняшникової олії погоджено сторонами наступним чином: 300, 000т. до 30 червня 2011 року згідно специфікації № 1; 216, 500 т до 31 травня 2011 року згідно специфікації № 2; 200, 000 т до 30 червня 2011 року згідно специфікації № 3.

Загальна кількість товару за Договором №03-03-11, згідно специфікацій, становить 716, 500 т.

Вкиконання умов договору підтверджується видатковими накладними № РН-91 від 09 березня 2011 року; № РН-92 від 10 березня 2011 року; № РН-169 від 30 квітня 2011 року.

Виконання умов договору також підтверджується виписаними на користь позивача та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, а саме: № 97 від 09 березня 2011 року на суму 3 485 100, 00грн., в т.ч. ПДВ 580 850, 00 грн. (300, 000 т товару); № 98 від 10 березня 2011 року на суму 2 515 080, 50 грн., в т.ч. ПДВ 419 180, 08 грн. (216, 5 т товару); 179 від 30 квітня 2011 року на суму 2 169 200, 00 грн., в т.ч. ПДВ 361 533, 33 грн. (200, 0 т товару).

Позивачем здійснено безготівковий розрахунок за отриманий товар, що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи про проведення платежу.

24 березня 2011 між позивачем (покупець) та ТОВ «Саноіл Торг» (продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 24-03-11, відповідно до умов якого ТОВ «Саноіл Торг» зобов'язується передати у власність, а позивач прийняти і оплатити товар. Найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з специфікацією № 1 до Договору, поставці підлягала українська нерафінована соняшникова олія на умовах: EXW - термінал ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117. Кількість і строк поставки української нерафінованої соняшникової олії обумовлено між сторонами наступним чином: 200, 000 т до 30 червня 2011 року.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується належним чином завіреною копією видаткової накладної № РН-170 від 30 квітня 2011 року та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 180 від 30 квітня 2011 року на загальну суму 2 169 200, 00 грн., в т.ч. ПДВ 361 533, 33 грн.

06 квітня 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Саноіл Торг» (продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 06-04-11, відповідно до умов якого ТОВ «Саноіл Торг» зобов'язується передати у власність, а позивач прийняти і оплатити товар, найменування, асортимент, кількість та вартість якого визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно специфікації №1 до Договору №06-04-11 поставці підлягала українська нерафінована соняшникова олія на умовах: EXW - термінал ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117. Кількість і строк поставки української нерафінованої соняшникової олії - 153, 200 т до 30 червня 2011 року.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується належним чином завіреною копією видаткової накладної № РН-171 від 30 квітня 2011 року та зареєструваною в Єдиному реєстрі податкових накладних податковою накладною № 181 від 30 квітня 2011 року на загальну суму 1 661 607, 20 грн., в т.ч. ПДВ 276 934, 53 грн.

Позивачем проведено оплату придбаного товару, що підтверджується належним чином завіреним копіями платіжних доручень.

19 жовтня 2011 позивачем (покупець) укладено з ТОВ «Саноіл Торг» (продавець) Договір купівлі-продажу № 19-10-11, відповідно до умов якого ТОВ «Саноіл Торг» (продавець) зобов'язується передати у власність, а позивач прийняти і оплатити товар, найменування, асортимент, кількість та вартість якого визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно специфікацій № 1, № 2, № 3, № 4 до Договору № 19-10-11 поставці підлягала українська нерафінована соняшникова олія на умовах: EXW - термінал ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується належним чином завіреною копією видатковими накладними № РН-1303 від 28 листопада 2011 року; № РН-1332 від 30 листопада 2011 року; №РН-1435 від 19 листопада 2011 року; № РН-1436 від 20 грудня 2011 року та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними № 1698 від 28 листопада 2011 року на загальну суму 2 403 592, 36 грн., в т.ч. ПДВ 400 598, 73 грн.; № 1731 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 4 800 003, 25 грн., в т.ч. ПДВ 800 000, 54 грн.; № 1859 від 19 грудня 2011 року на загальну суму 309 925, 92 грн., в т.ч. ПДВ 51 654, 32 грн.; № 1860 від 20 грудня 2011 року на загальну суму 4 490 319, 90 грн., в т.ч. ПДВ 748 386, 65 грн.

Позивачем проведено оплату за придбану соняшникову олію, що підтверджується належним чином завіреними копіями наступних платіжних доручень.

Відповідно до наданих до перевірки картки рахунку №631 дебіторська/кредиторська заборгованість між позивачем та ТОВ «Саноіл торг» відсутня.

З метою реалізації придбаної у ТОВ «Саноіл Торг» соняшникової олії, позивачем укладено договори комісії з ТОВ «Югекотоп»: № 0303М від 03 березня 2011 року, № 19100 від 19 жовтня 2011 року.

Згідно з п. 1.1 зазначених договорів комісії, ТОВ «Югекотоп», як комісіонер, від власного імені та за рахунок Позивача, як комітента, укладає зовнішньоекономічні договори щодо експорту української нерафінованої соняшникової олії певної кількості та вартості.

Відповідно до п. 1.2 договорів комісії товар, який передається на комісію, являється власністю Позивача до моменту його реалізації покупцю-нерезиденту. Датою продажу товарів (переходу права власності) являється дата оформлення у встановленому порядку митної декларації.

Згідно з п. 2.5 договорів комісії, саме ТОВ «Югекотоп» повинно було забезпечити зберігання, відвантаження, приймання, передачу та супроводження вантажу, продаж товару на умовах поставки і за ціною не нижче, вказаних у додатках.

Пунктом 2.6 договорів комісії також передбачено, що ТОВ «Югекотоп» повинно не пізніше, ніж через 10 днів після закінчення поставки товару покупцям і отримання оплати за товар, надати звіт про виконання комісійного завдання з вказівкою дати продажу (переходу права власності) та акт виконаних робіт.

Відповідно до додатку № 1 від 09 березня 2011 року до договору комісії № 0303М від 03 березня 2011 року позивач передає на комісію ТОВ «Югекотоп» для подальшого експорту 516, 500 т української нерафінованої соняшникової олії за ціною не менше 9 900, 00 грн. за 1 т, всього на суму 5 113 350, 00 грн. Експорт відбувається на умовах EXW (Франко-завод) в ємкостях ТОВ «Евері» для подальшої реалізації на умовах: FOB - порт Миколаїв (причал №3). Винагорода комісіонера визначена в сумі 145, 80 грн., включаючи ПДВ, за одну тону експортованого товару.

Передача в розпорядження ТОВ «Югекотоп» обумовленого у додатку № 1 від 09 березня 2011 року обсягу товару, відбулась на підставі акту приймання товару за кількістю та якістю № 1 від 09 березня 2011 року - 300, 000 т та акту № 2 від 10 березня 2011 року - 216, 500 т нерафінованої соняшникової олії.

Відповідно до додатку № 2 від 30 квітня 2011 року до договору комісії № 0303М від 03 березня 2011 року, позивач передає в комісію ТОВ «Югекотоп» для подальшого експорту 553, 200 т української нерафінованої соняшникової олії за ціною не менше 9 289, 1275 грн. за 1 т, всього на суму 5 138 745, 33 грн. Експорт відбувається на умовах EXW (Франко-завод ) в ємкостях ТОВ «Евері» для подальшої реалізації на умовах: FOB - порт Миколаїв (причал №3). Винагорода комісіонера визначена в сумі 191, 04 грн., включаючи ПДВ, за одну тону експортованого товару.

Передача в розпорядження ТОВ «Югекотоп» обумовленого у додатку № 2 від 30 квітня 2011 року обсягу товару відбувалась на підставі акту про приймання товару за кількістю та якістю № 3 від 30 квітня 2011 року - 553, 200 т нерафінованої соняшникової олії.

Загальна кількість товару, переданого для подальшого експорту за договором комісії № 0303М від 03 березня 2011 року становить 1069, 7т.

Відповідно до додатку № 1 від 28 листопада 2011 року до договору комісії № 1910О від 19 жовтня 2011 року позивач передає в комісію ТОВ «Югекотоп» для подальшого експорту 256, 110 т української нерафінованої соняшникової олії за ціною не менше 8029, 95 грн. за 1 т, всього на суму 2 056 550, 49 грн. Експорт відбувається на умовах EXW (Франко-завод) в ємкостях ТОВ «Евері» для подальшої реалізації на умовах: FOB - порт Миколаїв (причал №3). Винагорода комісіонера визначена в сумі 5, 00 грн., включаючи ПДВ, за одну тону експортованого товару.

Передача в розпорядження ТОВ «Югекотоп» обумовленого у додатку №1 від 28.11.2011 обсягу товару відбулась на підставі акту про приймання товару за кількістю та якістю № 1 від 28 листопада 2011 року - 256, 110 т нерафінованої соняшникової олії, що складений між Позивачем та ТОВ «Югекотоп».

Відповідно до додатку № 3 від 30 листопада 2011 року до договору комісії № 1910О від 19 жовтня 2011 року, позивач передає в комісію ТОВ «Югекотоп» для подальшого експорту 515, 575 т української нерафінованої соняшникової олії за ціною не менше 7 966, 03008 грн. за 1т, всього на суму 4 107 085, 96 грн. Експорт відбувається на умовах EXW (Франко-завод) в ємкостях ТОВ «Евері» для подальшої реалізації на умовах: FOB - порт Миколаїв (причал № 3). Винагорода комісіонера визначена в сумі 5, 00 грн., включаючи ПДВ, за одну тону експортованого товару.

Передача у розпорядження ТОВ «Югекотоп» обумовленого у додатку № 3 від 30 листопада 2011 року обсягу товару відбулась на підставі акту про приймання товару за кількістю та якістю № 3 від 30 листопада 2011 року - 515, 575 т нерафінованої соняшникової олії.

Відповідно до додатку № 4 від 19 грудня 2011 року до договору комісії № 1910О від 19 жовтня 2011 року позивач передає в комісію ТОВ «Югекотоп» для подальшого експорту 33, 520 т української нерафінованої соняшникової олії за ціною не менше 7 880, 69 грн. за 1 т, всього на суму 264 160, 73 грн. Експорт відбувається на умовах EXW (Франко-завод) в ємкостях ТОВ «Евері» для подальшої реалізації на умовах: FOB - порт Миколаїв (причал № 3). Винагорода комісіонера визначена в сумі 142, 00 грн., включаючи ПДВ, за одну тону експортованого товару.

Передача у розпорядження ТОВ «Югекотоп» обумовленого у додатку № 4 від 19 грудня 2011 року обсягу товару відбулась на підставі акту про приймання товару за кількістю та якістю № 4 від 19 грудня 2011 року - 33, 520 т нерафінованої соняшникової олії.

Відповідно до додатку № 5 від 20 грудня 2011 року до договору комісії № 1910О від 19 жовтня 2011 року позивач передає в комісію ТОВ «Югекотоп» для подальшого експорту 485, 650 т української нерафінованої соняшникової олії за ціною не менше 7 878, 14 грн. за 1 т, всього на суму 3 826 018, 69 грн. Експорт відбувається на умовах EXW (Франко-завод) в ємкостях ТОВ «Евері» для подальшої реалізації на умовах: FOB - порт Миколаїв (причал №3). Винагорода комісіонера визначена в сумі 5,00грн., включаючи ПДВ, за одну тону експортованого товару.

Передача у розпорядження ТОВ «Югекотоп» обумовленого у додатку № 5 від 20 грудня 2011 року обсягу товару відбулась на підставі акту про приймання товару за кількістю та якістю № 5 від 20 грудня 2011 року - 485, 650 т нерафінованої соняшникової олії.

Загальна кількість товару, переданого для подальшого експорту за договором комісії № 1910О від 19 листопада 2011 року становить 1 290, 855 т.

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючи комісійні завдання, ТОВ «Югекотоп» звітувало про хід виконання Договору комісії № 0303М від 03 березня 2011 року, та договору № 1910О від 19 жовтня 2011 року, що підтверджується наступним.

Так, за Договором комісії № 0303М від 03 березня 2011 року надано наступні документи.

Згідно Звіту № 1 від 29 квітня 2011 року відносно виконання комісійного завдання, щодо отриманої нерафінованої соняшникової олії за актом приймання товару № 1 від 09 березня 2011 року та актом приймання товару № 2 від 10 березня 2011 року, ТОВ «Югекотоп» укладено зовнішньоекономічний контракт № 0101/11 від 10 березня 2011 року з фірмою «OREXIM LIMITED» (Великобританія), у відповідності до якого останній придбав нерафіновану соняшникову олію в кількості 516, 500 т на умовах FOB - порт Миколаїв (причал №3), Україна.

ТОВ «Югекотоп» здійснило відвантаження та митне оформлення вантажу 18 квітня 2011 року за митною декларацією № 504000018/2011/001106, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі». Фірма «OREXIM LIMITED» оплатила товар у валюті на загальну суму 645 625, 00 доларів США.

Згідно Звіту № 2 від 29 червня 2011 року щодо отриманої нерафінованої соняшникової олії за актом приймання товару № 3 від 30 квітня 2011 року зазначено, що ТОВ «Югекотоп» укладено зовнішньоекономічний контракт № 0117/11 від 11 квітня 2011 року з фірмою «OREXIM LIMITED» (Великобританія), у відповідності з яким останній придбав нерафіновану соняшникову олію на загальну суму 644 478, 00 доларів США в кількості 553, 200 т на умовах FOB - порт Миколаїв (причал № 3), Україна.

ТОВ «Югекотоп» здійснило відвантаження та митне оформлення вантажу 10 червня 2011 року, за митною декларацією № 504000018/2011/001680. Фірма «OREXIM LIMITED» оплатила товар у валюті на загальну суму 644 478, 00 доларів США.

Операції щодо надання комісійних послуг за Договором комісії № 0303М від 03 березня 2011 року, оформлені документально між ТОВ «Югекотоп» та позивачем наступними документами: актом № ОУ-0000134 від 29 квітня 2011 року на суму 110 944, 20 грн. в т.ч. ПДВ 18 490, 70 грн. та податковою накладною № 130 від 29 квітня 2011 року; актом здачі прийняття робіт № ОУ-0000188 від 29 червня 2011 року на суму 105 683, 33 грн., в т.ч. ПДВ 17 613, 89 грн. та податковою накладною № 182 від 29 червня 2011 року.

ТОВ «Югекотоп» перерахувало на користь позивача у національній валюті виручку, отриману від покупця за зовнішньоекономічним контрактом, що підтверджується витягами з електронного реєстру платежів.

Виконання комісійного завдання ТОВ «Югекотоп» за договором № 19100 від 19 жовтня 2011 року підтверджується наступним.

Згідно Звіту № 1 від 30 грудня 2011 року ТОВ «Югекотоп» уклало зовнішньоекономічний контракт № 0224/11 від 07 листопада 2011 року з фірмою «OREXIM LIMITED» (Великобританія), у відповідності з яким останній придбав нерафіновану соняшникову олію на загальну суму 257 390, 55 доларів США в кількості 256, 110 т на умовах FOB - порт Миколаїв (причал № 3), Україна.

ТОВ «Югекотоп» здійснило відвантаження та митне оформлення товару 05 грудня 2011 року за митною декларацією № 504000018/2011/003610, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі». Фірма «OREXIM LIMITED» оплатила товар у валюті на загальну суму 257 390, 55 доларів США.

Згідно Звіту №3 від 30 грудня 2011 року ТОВ «Югекотоп» укладено зовнішньоекономічний контракт № 0229/11 від 18 листопада 2011 року з фірмою «OREXIM LIMITED» (Великобританія), у відповідності до якого останній придбав нерафіновану соняшникову олію на загальну суму 514 028, 28 доларів США в кількості 515, 575 т на умовах FOB - порт Миколаїв (причал № 3), Україна.

ТОВ «Югекотоп» здійснено відвантаження та митне оформлення вантажу 06 грудня 2011 року за митною декларацією № 504000018/2011/003631, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі».

Згідно Звіту № 4 від 08 лютого 2012 року ТОВ «Югекотоп» укладено зовнішньоекономічний контракт № 0229/11 від 18 листопада 2011 року з фірмою «OREXIM LIMITED» (Великобританія), у відповідності з яким останній придбав нерафіновану соняшникову олію на загальну суму 478 850, 90 доларів США в кількості 485, 650 т на умовах FOB - порт Миколаїв (причал №3), Україна.

ТОВ «Югекотоп» здійснено відвантаження та митне оформлення вантажу 04 січня 2012 року за митною декларацією № 504000018/2012/000032, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі».

Згідно Звіту № 5 від 09 лютого 2012 року ТОВ «Югекотоп» укладено зовнішньоекономічний контракт № 0231/11 від 21 листопада 2011 року з фірмою «OREXIM LIMITED» (Великобританія), у відповідності з яким останній придбав нерафіновану соняшникову олію на загальну суму 25 307, 60 євро в кількості 33, 520 т на умовах FOB - порт Миколаїв (причал №3), Україна.

ТОВ «Югекотоп» здійснено відвантаження та митне оформлення вантажу 05 січня 2012 року за митною декларацією № 504000018/2012/000041, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі».

У зв'язку із відсутністю заперечень зазначені звіти були затверджені позивачем, а ТОВ «Югекотоп» перераховано на користь позивача у національній валюті виручку, отриману від Фірми «OREXIM LIMITED», що підтверджується витягами з електронного реєстру платежів.

Вказані вище обставини свідчать про наявність у позивача ділової мети на отримання прибутку від господарських операцій експорту соняшникової олії шляхом залучення комісіонера ТОВ «Югекотоп».

При цьому аналіз шляхом співставлення змісту та обсягу господарських операції між позивачем і ТОВ «Саноіл Торг» та між позивачем і ТОВ «Югекотоп», вбачається за можливе прийти до висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між купівлею олії у ТОВ «Саноіл Торг» та її подальшою реалізацією шляхом залучення ТОВ «Югекотоп».

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації контрагентів позивача були чинні. Крім того, вказані особи були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

На підтвердження факту наявності у ТОВ «Югекотоп» відповідних ресурсів, необхідних для організації переміщення ввіреного йому позивачем товару (олії соняшникової) та виконання комісійного доручення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Югекотоп» та ТОВ «Евері» укладено договір № 04/01/10 на надання послуг із приймання, зберігання та перевантаження олії соняшникової від 04.01.2010, відповідно до умов якого ТОВ «Югекотоп» в межах своєї квоти на зберігання та переміщення товару отримало можливість здійснити перевалку вантажу, що зберігався на терміналі ТОВ «Евері» до судна.

Доводи апелянта з приводу відсутності документів щодо оформлення працівників ДП ПАТ «Київхліб» які б підтверджували перебування певних посадових осіб в м. Миколаїв, колегія суддів до уваги не приймає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено з ТОВ «Техагроком» договір доручення № 22 від 28 вересня 2008 року та з ТОВ «Північтрансагро» договір доручення № ПТА11-3008/БКК від 01 серпня 2011 року відповідно до умов яких ТОВ «Техагроком» та ТОВ «Північтрансагро» від імені та в інтересах Позивача забезпечують приймання від постачальника - ТОВ «Саноіл Торг» олії соняшникової нерафінованої у пункті поставки (на терміналі ТОВ «Евері»), а також передачу її комісіонеру - ТОВ «Югекотоп», зокрема, складають відповідні первинні документи (видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, які наявні в матеріалах справи).

Тобто, наявність вказаної обставини сама по собі виключає необхідність оформлення відрядження відповідних працівників позивача до м. Миколаєва для складання документів, адже функції повірених осіб в даних правовідносинах виконували фізичні особи, зазначені в додатках до договорів № 22 від 28 вересня 2008 року, № ПТА11-3008/БКК від 01 серпня 2011 року та довіреностях на право купівлі - продажу зернових та олійних культур від імені позивача, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, податковим органом під час проведення перевірки не встановлено наявності доказів перебування фізичних осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в трудових взаємовідносинах з позивачем (в розумінні Кодексу законів України про працю), внаслідок чого твердження відповідача про обов'язок надання позивачем до перевірки документів щодо оформлення відрядження власних працівників до м. Миколаєва є необґрунтованими.

Також позивачем відображено бухгалтерському обліку результати господарських операції з даним контрагентом, показники яких і стали підставою для включення фінансових результатів до податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Доводи апелянта з приводу відсутності на час проведення перевірки сертифікатів якості на товар, сертифікатів виробника товару, як на належний доказ безтоварності господарських операцій, колегія суддів до уваги не приймає, адже законодавством України на суб'єкта господарювання не покладено обов'язок зберігання документів, які підтверджують якість харчової продукції після сплину терміну її придатності та експорту даної продукції за межі митної території України.

Як специфікації до вище досліджених договорів так і митні декларації містять в собі відомості про відповідність соняшникової олії ДСТУ 4492:2005, урожай 2010-2011.

Отже, відповідачем не надано будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, не наведено в чому саме порушено зазначені в акті та податкових повідомленнях-рішеннях приписи податкового законодавства України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Літвіна Н.М.

Судді: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 17 червня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.