Ухвала суду № 39201991, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2102/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В. М. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Пономаренка В. І., представника відповідача Грищука М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроеконструкція" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектреконструкція" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпроектреконструкція" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 30 грудня 2013 року № 662/13/7/26-131/2712/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 р. позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції,відповідачем 19 грудня 2013 року проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва: багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями за адресою: вулиця Завальна, 10-Б у Дарницькому районі міста Києва (перша черга будівництва (перша секція)), за результатами якої 19 грудня 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого, у ході перевірки виявлено, що 09 жовтня 2013 року за № КВ 083132820993 відповідачем зареєстровано подану замовником декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва об'єкта будівництва на підставі проекту будівництва, розробником якого був позивач.

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано замовнику Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30 серпня 2013 року № 15323/0/12/009-13.

Пунктом 8 зазначених містобудівних умов було передбачено забезпечення виконання вимог щодо захисту ділянки і споруд від зсувів згідно з технічними умовами та вимогами приватного акціонерного товариства "Спеціальне управління протизсувних підземних робіт".

Натомість, проектною організацією не отримано технічні умови приватного акціонерного товариства "Спеціальне управління протизсувних підземних робіт" (далі - СУППР), що суперечить п. 8 Містобудівних умов і передано замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розроблену з порушенням законодавства, містобудівної документації (відхиленням від вихідних даних), чим, на думку відповідача, порушено ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

У зв'язку з викладеним, 19 грудня 2013 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 30 грудня 2013 року.

За результатами розгляду вказаної справи, 30 грудня 2013 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього накладено штраф у розмірі 109620,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31, п. 1 ч. 5 ст. 26, п. 1 ч. 1, ч. 8 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Згідно з п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень, зокрема, архітектурним і містобудівним вимогам, визначеним у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки; вихідним даним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва:

- проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії містобудівних умов, п. 8 передбачено забезпечення виконання вимог щодо захисту ділянки і споруд від зсувів згідно з технічними умовами та вимогами СУППР.

Натомість, колегією суддів встановлено, що декларація про початок будівельних робіт подана замовником у жовтні 2013 року, що свідчить про те, що до цього часу позивачем передано готовий проект замовнику для здійснення будівництва об'єкта.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, в апеляційній скарзі і в судовому засіданні 05.06.2014 р. представник апелянта акцентував увагу суду апеляційної інстанції на тому, що позивач кілька разів звертався до СУППР, проте у позивача збереглася лише остання відповідь КП на запит позивача від 17.12.2013 р.

Колегія суддів не приймає доводи позивача про існування більш ранніх звернень до КП з огляду на непідтвердженість таких доказів матеріалами справи.

Крім того, лист КП «СУППР» від 24.12.2013 р. № 324-08/907 (а. с. 19), як досліджено колегією суддів, не містить слів «повторно», «відповідь була надана раніше» та ін., що могло б свідчити, що така відповідь надавалася КП не вперше.

Також, в судовому засіданні 05.06.2014 р. представник позивача наголошував на тому, що з вказаного листа випливає, що подавати проектні матеріали на розгляд до КП не потрібно, а тому склад порушення в бездіяльності останнього відсутній.

Натомість, колегія суддів зауважує, що з зазначеного листа випливає не лише висновок, що вказана територія не відноситься до зсувної зони, але і рекомендація при влаштуванні виїмок ґрунтів, насипів, на перепадах відміток рельєфу (з огляду на будівництво підземного паркінгу) передбачення укріплення укосів.

Неотримання такого висновку вчасно, матиме негативний вплив на збудований об'єкт.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновок СУППР мав бути отриманий до затвердження проекту будівництва та міститися у цьому проекті.

Всупереч твердженню позивача, колегія суддів зауважує, що штрафні санкції застосовано до останнього не за відсутність технічних умов на момент початку будівництва, а за невиконання містобудівних умов щодо звернення проектної організації до КП «СУПППР», що мала передувати початку будівельних робіт.

З огляду на це, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги позивача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроеконструкція" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектреконструкція" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.