Ухвала суду № 39201825, 11.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/418/14 11.06.14

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс», м.Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», м.Житомир

про стягнення 7 291 953, 12 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс», м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція», м.Київ

про стягнення 37 571 818,17 грн.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Лиськов М.О.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Антоненко І.В. - по дов.

від відповідача: Шевченко Т.М. - по дов.

від третьої особи: не з'явився

вільний слухач: ОСОБА_3

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Укрстальконструкція», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви б/н від 24.03.2014р. про зменшення позовних вимог) до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс», м.Київ про стягнення заборгованості за договором поставки №11/53 від 15.08.2011р. в розмірі 7 291 953, 12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №11/53 від 15.08.2011р. в частині оплати товару відповідно до порядку, що визначений договором у разі призупинення поставки продукції на вимогу покупця, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Ухвалою від 12.02.2014р. господарського суду міста Києва до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс», м.Київ (з урахуванням заяви №140401-1 від 01.04.2014р.) про витребування у Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» на користь відповідача металоконструкції загальною вагою 4 156,991 т загальною вартістю 49 244 292,05 грн., що виготовлені за договором поставки №11/53 від 15.08.2011р. та зобов'язання поставити металоконструкції загальною вагою 4 156,991 т загальною вартістю 49 244 292,05 грн.

У заяві №140505 від 05.05.2014р. відповідачем було змінено предмет позовних вимог, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайс» заявлено вимги про стягнення з первісного позивача 37 571 818,17 грн.

В обґрунтування свої вимог за зустрічним позовом відповідач посилається на порушення позивачем умов укладеного між сторонами правочину в частині здійснення поставки товару у встановлених договором об'ємі та терміни.

Отже, між сторонами виник спір щодо фактичного здійснення передачі товару за спірним правочином та розміру оплати, яку було здійснено покупцем за поставлену продукцію.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №11/53 від 15.08.2011р. в частині порядку здійснення оплати поставленої продукції та товару, який було виготовлено на виконання умов укладеного між сторонами правочину, у разі зупинення поставки на вимогу покупця.

Одночасно, відповідач, заперечуючи проти первісних позовних вимог та обґрунтовуючи зустрічний позов, наголошував на тому, що незважаючи на підписані контрагентами видаткові накладні, товар поставлений покупцю не був та, крім того, ще навіть не був виготовлений.

При цьому, відповідачем зазначено, що позивачем не вірно визначено суму основної заборгованості за специфікацією №3 від 28.12.2011р. до договору №11/53 від 15.08.2011р., оскільки покупцем було здійснено оплату за наведеною специфікацією у більшому розмірі ніж враховано продавцем.

Обставини щодо обсягів фактичної поставки товару за специфікаціями №2 від 01.09.2011р. та №3 від 28.12.2011р. до договору №11/53 від 15.08.2011р., розміру здійсненої оплати за кожною зі специфікацій, а також факт виготовлення продукції саме на момент направлення листа №16 від 28.05.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс» входять до предмету доказування по даній справі, а тому повинні бути досліджені господарським судом з метою винесення обґрунтованого та повного рішення.

Разом з цим, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження бухгалтерської та податкової звітності суб'єктів господарювання, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.

Позивач проти призначення судової експертизи у заявах б/н від 15.04.2014р., б/н від 24.04.2014р. та у судовому засіданні 11.06.2014р. надав заперечення, з огляду на наявність в матеріалах справи документів, які свідчать про доведеність первісних позовних вимог та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, а також на постанови від 15.04.2014р. Київського апеляційного господарського суду по справі 910/13750/13, встановлені у якій факти мають преюдиціальне значення при вирішення розглядуваного спору.

Проте, як вже зазначалось, призначення судової експертизи є правом господарського суду, реалізація якого насамперед пов'язана з наявністю обставин, що входять до предмету позовних вимог, які не може бути достовірно встановлено без застосування спеціальних знать. Крім того, наразі, сторонами наведено взаємно суперечливі докази та обґрунтування заявлених вимог, як за первісним, так і за зустрічним позовом. Зокрема, позивачем представлено докази, правомірність та зміст яких обґрунтовано особливостями бухгалтерського обліку Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція».

Відповідач у клопотаннях №140401-2 від 01.04.2014р., №140414 від 14.04.2014р., №140610-1 від 10.04.2014р. та у судовому засіданні 11.06.2014р. наголосив на необхідності призначення судової експертизи.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, виходячи з того, що під час розгляду справи №910/418/14 виникли питання щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку сторін господарських операцій з поставки товару за договором №11/53 від 15.08.2011р. та окремо за специфікаціями №2 від 01.09.2011р. і №3 від 28.12.2011р., розміру грошових коштів, які було перераховано на рахунок позивача за кожною із специфікацій, та фактичного виготовлення товару, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи.

Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Виходячи зі змісту листа №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз», вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Згідно з п.3 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду, у процесі підготовки справи до розгляду суддя не позбавлений можливості, викликавши представників сторін, з'ясувати їх думку щодо питань, які слід поставити перед експертом.

У клопотаннях №140401-2 від 01.04.2014р., №140414 від 14.04.2014р. та №140610-1 від 10.04.2014р. відповідачем було запропоновано поставити на вирішення судової експертизи наступні питання:

1.Коли і яка сума грошових коштів сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайс» на користь Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» всього, і яка сума сплачена в якості авансу та оплати за поставлений товар на виконання умов договору поставки №11/53 від 15.08.2011р. та специфікації №2 від 01.09.2011р. з урахуванням інших висновків експертизи?

2. Коли і яка сума грошових коштів сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайс» на користь Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» всього, і яка сума сплачена в якості авансу та оплати за поставлений товар на виконання умов договору поставки №11/53 від 15.08.2011р. та специфікації №3 від 28.12.2011р. з урахуванням інших висновків експертизи?

3. Яка кількість (тон) продукції та коли поставлена Приватним акціонерним товариством «Укрстальконструкція» Товариству з обмеженою відповідальністю «Ділайс» у порядку, передбаченому п.7.2 договору поставки №11/53 від 15.08.2011р. на виконання специфікації №2 від 01.09.2011р. з урахуванням інших висновків експертизи?

4. Яка кількість (тон) продукції та коли поставлена Приватним акціонерним товариством «Укрстальконструкція» Товариству з обмеженою відповідальністю «Ділайс» у порядку, передбаченому п.7.2 договору поставки №11/53 від 15.08.2011р. на виконання специфікації №3 від 28.12.2011р. з урахуванням інших висновків експертизи?

5. Чи підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» за непоставлену Товариству з обмеженою відповідальністю «Ділайс» продукцію за договором поставки №11/53 від 15.08.2011р. та специфікацією №3 від 28.12.2011р.?

6. Чи підтверджується документально заявлений до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайс» розмір вартості непоставленої Приватним акціонерним товариством «Укрстальконструкція» продукції в сумі 37 571 818,17 грн. за договором №11/53 від 15.08.2011р. та специфікацією №3 від 28.12.2011р., в тому числі, з урахуванням інших висновків експертизи.

7. Чи підтверджується документально поставка металоконструкцій за укладеним договором поставки №11/53 від 15.08.2011р., а саме за специфікаціями №2 від 01.09.2011р. та №3 від 28.12.2011р. на загальну суму 74 мільйони грн. з урахуванням інших висновків експертизи?

8.Чи підтверджуються документально дані, що вказані в акті звірки руху матеріальних засобів, взаємних розрахунків станом на 12.06.2013р., який підписано сторонами у частині, що стосується суми і призначення сплачених грошових коштів, кількості поставленої продукції, в тому числі, з урахуванням інших висновків експертизи?

Проте, як вже зазначалось, суд не обмежений при визначенні кола питань, які повинні бути поставлені на вирішення судового експерта, тими питаннями, які запропоновані учасниками судового процесу та зобов'язаний максимально конкретно визначити такі питання в ухвалі.

У судових засіданнях 15.05.2014р. та 11.06.2014р. позивачу було запропоновано надати варіанти питань, які підлягають вирішення під час експертного дослідження. Однак, вказаний учасник судового процесу своїх питань для експертного дослідження не представив.

Згідно з ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Відповідач у клопотаннях №140401-2 від 01.04.2014р. та №140414 від 14.04.2014р. запропонував проведення експертизи доручити Державному науково-дослідному експертному центру Міністерства внутрішніх справ України.

Проте, враховуючи позицію Вищого господарського суду України стосовно того, що суд не зв'язаний пропозиціями учасників судового процесу щодо експертної установи, якій необхідно доручити проведення експертного дослідження, приймаючи до уваги встановлену зону регіонального обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа», суд вважає за необхідне призначити судову експертизу саме у вказану експертну установу.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п.9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.

За змістом п.23 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Враховуючи неодноразові клопотання відповідача про призначення судової експертизи, приймаючи до уваги предмет та підстави первісного та зустрічного позовів, за висновками суду, саме відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділайс», є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне для всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи призначити судову експертизу, проведення якої доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа», а витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, покласти на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судову експертизу по справі №910/418/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс», м.Київ про стягнення 7 291 953, 12 грн. заборгованості за договором поставки №11/53 від 15.08.2011р. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція», м.Київ про стягнення 37 571 818,17 грн.

На вирішення експерту поставити наступні питання:

1. Чи відображається у бухгалтерському та податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс» факт отримання продукції від Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» за договором поставки №11/53 від 15.08.2011р. та зокрема, за специфікаціями №2 від 01.09.2011р. та №3 від 28.12.2011р.? Якщо так, то в якому обсязі? Відповідь на це питання визначити в цілому за договором та окремо за специфікаціями №2 від 01.09.2011р. та №3 від 28.12.2011р.

2. Чи відображається у бухгалтерському та податковому обліку Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» факт поставки продукції Товариству з обмеженою відповідальністю «Ділайс» за договором поставки №11/53 від 15.08.2011р. та зокрема, за специфікаціями №2 від 01.09.2011р. та №3 від 28.12.2011р.? Якщо так, то в якому обсязі? Відповідь на це питання визначити в цілому за договором та окремо за специфікаціями №2 від 01.09.2011р. та №3 від 28.12.2011р.

3. Чи відображається у бухгалтерському та податковому обліку Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс» перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайс» грошових коштів за договором №11/53 від 15.08.2011р. та специфікаціями №2 від 01.09.2011р. та №3 від 28.12.2011р.? Якщо так, то в якому розмірі за кожною з визначених специфікацій?

4. Чи було Публічним акціонерним товариством «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» виготовлено всю продукцію за специфікацією №3 від 28.12.2011р. станом на 28.05.2012р.? Якщо ні, то станом на яку дату її було виготовлено?

5. Чи підтверджуються даними бухгалтерської та податкової звітності Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс» дані, що вказані в акті звірки руху матеріальних засобів, взаємних розрахунків станом на 12.06.2013р., який підписано сторонами?

Проведення судової експертизи по справі №910/418/14 доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа» (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 81, корп.20, оф.403, ЄДРПОУ 37739518).

Попередити експерта, який буде проводити судову експертизу, про необхідність проведення експертизи у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та про кримінальну відповідальність у разі дачі неправдивих висновків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

Зобов'язати учасників судового процесу не перешкоджати при проведенні судової експертизи.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділайс», м.Київ сплатити вартість судової експертизи згідно з рахунком, який буде надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа» згідно із ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України направити сторонам у справі копію висновку судової експертизи, призначеної даною ухвалою, а також провести експертизу у строки, передбачені підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Головуючий суддя: М.О.Любченко

Судді: М.О. Лиськов

Ю.В. Цюкало