Ухвала суду № 39201606, 11.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/96/14 Справа № 204/4519/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Григоренко Денис Юрійович Доповідач - Чернусь К.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чернусь К.П.

суддів: Зайцева В.В., Ферафонтова В.Ю.

за участю секретаря Деревянка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12013040400000468 щодо ОСОБА_2, який народився у АДРЕСА_3 уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, учня 9-го класу Тернівської СШ № 1, який мешкає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 289 ч. 2 КК України за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2014 року щодо ОСОБА_2 за участю сторін кримінального провадження: прокурора Демодова О.О., неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, захисника - адвоката ОСОБА_5 та законних представників ОСОБА_6, ОСОБА_7, -

В С Т А Н О В И Л А:

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити, зменшити призначене йому покарання, застосувавши ст. 75 КК України. Посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що він виховується в неповній сім'ї, щиро розкаявся у скоєнні злочину, раніше не судимий.

В запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 без задоволення.

Вироком Терн1вського міського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2014 року неповнолітнього ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 289 ч. 2 КК України та призначено покарання: за ст. 185 ч. 2 КК України в виді позбавлення волі строком на 2 роки; за ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ст. 289 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 3 роки буз конфіскації майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.

Вирішена доля речових доказів.

Цим же вироком, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України і неповнолітнього ОСОБА_4, апеляційне провадження щодо якого не відкривалось.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні наступного:

Близько 1-ї години 1 грудня 2012 року, неповнолітній ОСОБА_2, знаходячись біля будівлі Комунальної Установи "Центр Первинної Медико-Санітарної Допомоги м.Тернівки" (далі КУ ЦГІМСД), розташованої в будинку №22, що по вул. Маяковського в місті Тернівка Дніпропетровської області, з корисливих мотивів, з умислом на заволодіння майном, використовуючи малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, проник разом з ОСОБА_8 через незачинену кватирку в приміщення, в кабінет № 2, звідки таємно викрав чуже майна а саме:

- ноутбук HPCQ-57-68iSR вартістю 3630 гривень;

- ноутбук HPCQ-57-68iSR вартістю 3630 гривень;

- звукові колонки в кількості двох штук марки Logitech В110 вартістю 29 гривень 17 копійок:

- комп'ютерний маніпулятор (миша) управління марки Logitech В110 вартістю 48 гривень;

- комп'ютерний маніпулятор (миша) управління марки Logitech В110 вартістю 48 гривень;

- медичний апарат офтальмоскоп Е27105 вартістю 2000 гривень;

- USB накопичувач марки SiliconPower вартістю 50 гривень,

а всього майна на загальну суму 9 435, 17 гривень, заподіявши КУ "ЦПМСД м. Тернівки" матеріальну шкоду на зазначену суму.

Близько 14-ї години 10 грудня 2012 року, неповнолітній ОСОБА_2, знаходячись в гостях в квартирі АДРЕСА_2, за попередньою змовою групою осіб, з неповнолітнім ОСОБА_4, з корисливих мотивів, з умислом направленим на незаконне заволодінням майном, скориставшись відсутністю в кімнаті господарки ОСОБА_9, таємно, повторно, викрав чуже майно, а саме: гроші в сумі 600 гривень та мобільний телефон марки «LG» KG 276 вартістю 50 гривень, а всього майна на загальну суму 650,00 гривень, заподіявши ОСОБА_9 майнову шкоду на зазначену суму.

Близько 22-ї години 05 січня 2013 року, неповнолітній ОСОБА_2, перебуваючи в останньому під'їзді будинку №1 розташованому по вул. Петровського в місті Тернівка, Дніпропетровської області, використовуючи малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, з корисливих мотивів, з умислом на заволодіння транспортним засобом, викотивши скутер марки «Хонда-Діо» з під'їзду вказаного вище будинку, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом.

В подальшому, ОСОБА_2, завівши двигун мопеда, разом з ОСОБА_4, зникли з місця пригоди, заподіявши таким чином власнику транспортного засобу

ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 1000 гривень.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, просив змінити вирок в частині покарання та застосувати до нього ст. 75 КК України, посилаючись на те, що розкаявся у вчиненому та більше не бути вчиняти злочини; захисника неповнолітнього ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5 за законного представника - ОСОБА_6, які підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просили звільнити його від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України; неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 та його законного представника - ОСОБА_7 про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у зв'язку з його віком; думку прокурора Демидова О.О. про залишення вироку суду щодо ОСОБА_2 - без зміни, а апеляційної скарги обвинуваченого - без задоволення, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, при обставинах викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ст. ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 289 ч. 2 КК України відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними доказами, які були досліджені в судовому засіданні та оцінені за наслідками повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи.

Ні обставини вчинення кримінального правопорушення, ні юридична оцінка дій ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не оскаржуються.

Колегія суддів переглядала вирок у відповідності до положень ст. 404 ч. 1 КПК України в межах поданої обвинуваченим ОСОБА_2 апеляційної скарги.

Дії ОСОБА_2 відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин правильно кваліфіковані за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч. 3, 289 ч. 2 КК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування вироку суду - не встановлено.

Що стосується покарання, призначеного судом першої інстанції ОСОБА_2, то як убачається з вироку, суд при призначенні йому покарання враховував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, як за рівнем суспільної небезпеки так і за кваліфікацією злочинів, які віднесені до середньої тяжкості та тяжких злочинів, дані про його особу, обставини, що пом'якшують його покарання, до яких відніс активне сприяння в розкритті злочинів та вчинення злочинів у неповнолітньому віці, відсутність обставин, що обтяжують його покарання та виходячи з сукупності зазначених пом'якшуючих обставин, вартості транспортного засобу та відшкодування шкоди, прийшов до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України, на підставі якої призначив ОСОБА_2 за ст. 289 ч. 2 КК України покарання нижче від найнижчої межі, становленої в санкції ст. 289 ч. 2 КК України та для призначення мінімального покарання за ст. 185 ч.2 та ч. 3 КК України.

При цьому, суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, а саме ст. 70 ч. 1 КК України, оскільки при призначенні однакового за видом та строком покарання - трьох років позбавлення волі, застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та при наявності ряду обставин, пом'якшуючих покарання ОСОБА_2 та того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності у неповнолітньому віці, навіть не обговорив питання про можливість чи не можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням.

Виходячи з сукупності обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, який вчинив кримінальні правопорушення у віці 14 років та керуючись ст. 103 КК України та ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до яких принципами і цілями призначення покарання неповнолітнім є перевиховання неповнолітнього, колегія суддів, вважає, що перевиховання та виправлення неповнолітнього ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, оскільки він вчинив злочини в неповнолітньому віці, активно сприяв розкриттю злочинів, розкаявся у вчиненому, відшкодував шкоду, завдану угоном моторолера, перебуваючи під вартою усвідомив хибність своєї поведінки, та не являється небезпечним для суспільства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів, приходить до висновку про можливість пом'якшення покарання ОСОБА_2 за ст. 289 ч. 2 КК України та про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. ст. 75, 104 КК України.

Саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. ст. 65, 103 КК України і відповідно до положень ст. 50 КК України є необхідним і достатнім для виправлення неповнолітнього ОСОБА_2 та для запобігання вчиненню нових злочинів.

У зв'язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням підлягає скасуванню і запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний йому судом відповідно до ухвали про призначення справи до судового розгляду 19 листопада 2013 року.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 405, 407 ч. 1, п.2, 408 ч. 1 п. 1, 413 ч. 1 п. 3, 414, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити:

З застосуванням ст. 69 КК України знизити ОСОБА_2 покарання за ст. 289 ч. 2 КК України з 3 років позбавлення волі без конфіскації майна до 2 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.3, 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_2 призначити 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового злочину та буде виконувати покладені на нього ст. 76 ч. 1 п. 2, 3 КК України обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції та повідомлятиме про зміну місця проживання та навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 обраний у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його з - під варти негайно в залі суду.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді: