Ухвала суду № 39201418, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14436/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_5, про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_4 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про зобов'язання провести безоплатну приватизацію земельної ділянки та видати позивачу правовстановлюючий документ на земельну ділянку з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 844 від 05 серпня 2009 року «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, та з урахуванням можливості вирішення справи на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09 листопада 2009 року, у відповідності до положень Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 05 серпня 2009 року, та на підставі рішення Холоднобалківської сільської ради «Про передачу у приватну власність земельної ділянки і господарських будівель (присадибна ділянка)» № 412 від 18 жовтня 2001 року, позивачем до Управління Держземагентства у Біляївському районі Одеської області подано заяву про оформлення та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

16 липня 2013 року у зв'язку з неотриманням від відповідача відповіді, позивачем подано заяви до Управління Держземагентства у Біляївському районі Одеської області та Одеської обласної державної адміністрації, в яких позивач просила надати інформацію щодо розгляду її заяви від 09 листопада 2009 року.

Згідно з листом № К-13/261 від 06 серпня 2013 року, Управління Держземагентства у Біляївському районі Одеської області повідомило позивача про те, що її заява з доданими до неї документами передана до Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» для виготовлення технічної документації, необхідної для оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку, проте вказана документація виготовлена не була у зв'язку з відсутністю державного фінансування для проведення робіт щодо безоплатної приватизації вказаної в заяві земельної ділянки.

У листі Головного управління Держземагентства в Одеській області від 07 серпня 2013 року додатково до наведеної позиції вказано про зміну порядку проведення державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно (в тому числі на земельну ділянку), у зв'язку з якою видача державних актів на право власності на земельні ділянки з 01 січня 2013 року чинним законодавством не передбачена.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно з рішенням Холоднобалківської сільської ради «Про передачу у приватну власність земельної ділянки і господарських будівель (присадибна ділянка)» № 412 від 18 жовтня 2001 року, земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, передано позивачеві у приватну власність.

За змістом ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 1 Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 05 серпня 2009 року, цей Порядок визначає спрощену процедуру безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 та наступних роках державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів та ведення садівництва у розмірах, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, після прийняття рішення про передачу громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок.

За змістом ст. 126 ЗК України (у редакції Закону України № 3613-VI від 07 липня 2011 року), право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: 1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна; 2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески; 3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками); 4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується); 5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм; 6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна; 7) у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів; 8) фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки; 8-1) фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; 9) в інших випадках, встановлених законом.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідачі станом на момент звернення позивача до суду не наділені повноваженнями вчиняти дії щодо видачі державних актів на право власності на земельні ділянки, з урахуванням того, що з 01 січня 2013 року правовстановлюючим документом в цій сфері є свідоцтво про право власності на земельну ділянку, порядок отримання якого передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не оскаржується бездіяльність відповідачів щодо нерозгляду його заяви від 09 листопада 2009 року впродовж 5 років, а тому не може бути підставою для задоволення позову про їх зобов'язання вчинити дії щодо видачі державного акту.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачами надано достатньо доказів правомірності оскаржуваних дій, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими та не засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.