Постанова № 39200905, 28.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року 12 год. 45 хв. Справа № 808/2694/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представника позивача Єрмакової С.В.

представника відповідача Аксаріна Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укпромекологія»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укпромекологія» (далі - ТОВ «НВО «Укпромекологія» або позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000702211 від 10.04.2014, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 122845 грн. та штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 61422 грн. 50 коп.

Висновки перевірки про завищення податкового кредиту, які обґрунтовані не підтвердженням поставок товару від ТОВ «Упаковка» на адресу позивача, та на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, позивач вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та надала пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, у зв'язку з встановленими в ході проведеної перевірки порушеннями вимог податкового законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У період з 25.03.2014 по 25.03.2014 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВО «Укпромекологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Упаковка» за період жовтень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 25.03.2014 № 40/22-11/31329313, та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000702211 від 10.04.2014, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 122845 грн. та штрафними (фінансовим) санкціями у сумі 61422 грн. 50 коп. (а.с. 26-32, 158).

В адміністративному порядку зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки щодо встановлених порушень статті 1, пункту 2 статті 3, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункт 1.1 пункту 1, підпункт 1.2 пункту 1, пункт 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 201.10 статті 201, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.4, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 10.01.2011 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у жовтні 2013 року на суму 122845 грн. (а.с. 31).

Висновки про завищення податкового кредиту на суму 122845 грн. за жовтень 2013 року, який сформований ТОВ «НВО «Укрпромекологія» по взаємовідносинам з ТОВ «Упаковка», обґрунтовані тим, що товари від ТОВ «Упаковка» позивачу фактично не поставлені (а.с. 31-зворот).

Висновки Акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «НВО «Укпромекологія» зареєстровано як юридична особа 05.02.2001, основним видом його економічної діяльності є виробництво чавуну сталі та феросплавів (24.10), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств (а.с. 11-12).

02.09.2013 між ТОВ «Упаковка» (Постачальник) та ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (Покупець) укладено Договір поставки № 0209/13, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця сировину та матеріали, іменовані далі Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар й оплатити його вартість в строки й на умовах, передбачених Договором. Доставка Товару проводиться Постачальником і входить у вартість товару. Датою поставки вважається дата передачі Товару Покупцеві за видатковою накладною. Ціна на товар, його кількість зазначені в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору. Договір набуває чинності від дня його підписання й діє до 31.12.2014 (а.с. 71).

Відповідно до Специфікації № 2 від 01.10.2013, поставці підлягав Товар загальною вартістю 737070 грн., у тому числі ПДВ 122845 грн.: виштамповка залізна - 7 тон, виштамповка титанова - 15 тон (а.с. 72-зворот).

На виконання умов зазначеного Договору в жовтні 2013 року ТОВ «Упаковка» поставлено позивачу вказаний у Специфікації № 2 від 01.10.2013 Товар загальною вартість 737070 грн., у тому числі ПДВ 122845 грн., про що виписано податкові накладні № 152 від 01.10.2013, № 153 від 02.10.2013, № 154 від 03.10.2013, № 155 від 04.10.2013, № 156 від 07.10.2013, № 157 від 08.10.2013, № 158 від 09.10.2013, № 159 від 10.10.2013, № 160 від 11.10.2013, № 161 від 14.10.2013, № 162 від 15.10.2013, № 163 від 16.10.2013, № 164 від 17.10.2013, № 165 від 18.10.2013, № 166 від 21.10.2013 (а.с. 73-87).

Отримання Товару позивачем підтверджується виписаними ТОВ «Упаковка» видатковими накладними № 1001/03 від 01.10.2013, № 1002/05 від 02.10.2013, № 1003/04 від 03.10.2013, № 1004/04 від 04.10.2013, № 1007/05 від 07.10.2013, № 1008/02 від 08.10.2013, № 1009/03 від 09.10.2013, № 1010/05 від 10.10.2013, № 1011/04 від 11.10.2013, № 1014/03 від 14.10.2013, № 1015/02 від 15.10.2013, № 1016/06 від 16.10.2013, №1017/06 від 17.10.2013, № 1018/02 від 18.10.2013, № 1021/02 від 21.10.2013, його оприбуткування - регістрами бухгалтерії «журнал проводок (бухгалтерський облік)» (а.с. 88- 102, 150-154).

Розрахунки за Товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наданими представником позивача виписками банківської установи про рух коштів на рахунку (а.с. 142-149).

Доставка Товару здійснювалась автомобільним транспортом - автомобілем Камаз АЕ3976АТ, що підтверджується товарно-транспортними накладними, у яких як вантажовідправник та автопідприємство зазначено ТОВ «Упаковка», як вантажоодержувач - ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (а.с. 103-117).

Як вбачається з Довідки № 70/08-27-2211/31197201 від 21.03.2014 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Упаковка» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «НВО «Укрпромекологія», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 по 31.10.2013, що складена ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, у вказаний період ТОВ «Упаковка» відповідно до укладеного договору оренди транспортних засобів від 16.09.2013 використовувало у своїй діяльності вантажні транспортні засоби (6 автомобілів марки Камаз, 1 причіп бортовий, 2 напівпричепи бортові), у тому числі Камаз АЕ3976АТ, на якому здійснювалась доставка Товару позивачу (а.с. 49-зворот).

Таким чином, надані представником позивача та дослідженні судом документи, у своїй сукупності, які також були досліджені при проведенні перевірки, підтверджують обставини поставки товару від ТОВ «Упаковка», його транспортування, оприбуткування та здійснення розрахунків, та спростовують висновки податкового органу про не підтвердження поставки товару.

Сума ПДВ у розмірі 122845 грн., яка сплачена ТОВ «НВО «Укрпромекологія» у ціни придбаного у ТОВ «Упаковка» товару, включена позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року, що підтверджується Розділом ІІ. «Податковий кредит» Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року (а.с. 130).

Контрагентом позивача - ТОВ «Упаковка», суму ПДВ 122845 грн. включено до податкових зобов'язань за жовтень 2013 року, що також підтверджується Розділом І. «Податкові зобов'язання» Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, копія якої надана представником відповідача та долучена до матеріалів справи (а.с. 57-60).

За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу про не підтвердження поставки товару необґрунтованими.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника податку сум ПДВ.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.6 та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця, та лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Придбані позивачем матеріальні цінності призначені для використання в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності, діяльністю якого є виробництво чавуну сталі та феросплавів.

На час здійснення відповідних господарських операцій контрагент позивача був у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платник ПДВ, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, або порушення порядку їх видачі, що могло б свідчити про їх неналежність як первинного документу.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

При цьому, як встановлено судом, ТОВ «Упаковка», як продавцем товару, задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем (а.с. 57-60).

Надані позивачем і дослідженні судом первинні документи, підтверджують реальність господарських операцій з поставки протягом жовтня 2013 року товару, який призначений для використання у власній господарській діяльності позивача, його отримання останнім, оприбуткування та оплату, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що доводи, якими відповідач обґрунтував прийняття оскаржуваного рішення, не є переконливими.

Доводи представника позивача про неможливість ТОВ «Упаковка» здійснити поставку товарів через відсутність власних транспортних засобів, суд вважає необґрунтованими.

Як відображено в Довідці № 70/08-27-2211/31197201 від 21.03.2014 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Упаковка» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «НВО «Укрпромекологія», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 по 31.10.2013, що складена ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, у жовтні 2013 року ТОВ «Упаковка» відповідно до укладеного договору оренди транспортних засобів від 16.09.2013 використовувало у своїй діяльності вантажні транспортні засоби (6 автомобілів марки Камаз, 1 причіп бортовий, 2 напівпричепи бортові), у тому числі Камаз АЕ3976АТ, на якому, відповідно до товарно-транспортних накладних, здійснювалась доставка Товару позивачу (а.с. 49-зворот, 103-117).

Посилання представника відповідача про незнаходження ТОВ «Упаковка» за податковою адресою під час проведення зустрічної звірки та відсутність у нього складських приміщень, як на підтвердження правомірності прийнятого рішення, суд також вважає необґрунтованими.

Як зазначено у Довідці № 70/08-27-2211/31197201 від 21.03.2014 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Упаковка», на запит ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 16.12.2013 ТОВ «Упаковка» не було надано інформацію щодо власних (орендованих) основних фондів, угод на зберігання товарно-матеріальних цінностей, відомостей про місцезнаходження складів, власників складських приміщень, орендодавців тощо (а.с. 49-зворот).

Ненадання такої інформації на запит податкового органу та незнаходження ТОВ «Упаковка» за податковою адресою на час проведення зустрічної звірки, яка проведена 21.03.2014, не може бути доказом відсутності поставок товарів, які мали місце у жовтні 2013 року, та свідчити про неможливість здійснення ТОВ «Упаковка» господарської діяльності, у тому числі доказом відсутності орендованих приміщень та їх використання у господарській діяльності.

Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підстави викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати (т. 1 а.с. 2).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000702211 від 10.04.2014.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укпромекологія» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 55 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша