Постанова № 39200247, 05.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Полтава Справа № 816/1594/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представника позивача - Яковенко Н.В.,

представника відповідача - Гаспаряна С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (далі - ТОВ "НВФ "Техвагонмаш", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2014 №0000041555/567 та №0000051555/568.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки №806/16-03-15-02-08/32686844 від 21.03.2014 щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року в сумі 48849,00 грн та завищення значення рядка 24 декларації з ПДВ за грудень 2013 року на 397199,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" не має заборгованості по сплаті за придбані у жовтні-листопаді 2010 року товарно-матеріальні цінності, а тому висновок перевірячих, що такі товари є безоплатно отриманими, ґрунтується на довільному тлумаченні норм Податкового кодексу України. Крім того, позивач вважає помилковим висновок перевіряючого щодо безпідставного включення товариством до фактичної оплати частини залишку від'ємного значення постачальникам товарів/послуг до грудня 2013 року, що вперше врахована при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, суми ПДВ в розмірі 48848,96 грн як повернуту постачальником ТОВ "Фроніус Україна" 06.11.2013, оскільки дану суму сплачено в рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ "Фроніус Україна" у жовтні-листопаді 2013 року. Ревізор помилково ототожнив вказану суму з сумою ПДВ в розмірі 48848,96 грн, яка дійсно повернута з бюджету відповідно до податкових накладних №4920 від 19.11.2012 та №5444 від 24.12.2012, та показники яких відкориговані в листопаді 2013 року. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2014 №0000041555/567 та №0000051555/568.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №320 від 14.05.2014 та додаткових поясненнях №908 від 03.06.2014 (том 2 а.с. 77-78, том 3 а.с. 1-2).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" (ідентифікаційний код 32686844) 25.09.2003 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (том 1 а.с. 83). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість (том 2 а.с. 76).

У період з 12.03.2014 по 18.03.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2013 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 21.03.2014 складено акт №806/16-03-15-02-08/32686844, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року на розрахунковий рахунок в сумі 48849,00 грн;

- пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено значення рядка 24 декларації з ПДВ за грудень 2013 року на 397199,00 грн.

На підставі акта перевірки №806/16-03-15-02-08/32686844 від 21.03.2014, Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000041555/567 від 10.04.2014, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 48849,00 грн (том 1 а.с. 54-55);

- №0000051555/568 від 10.04.2014, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 397199,00 грн (том 1 а.с. 56-57).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 10.04.2014 №0000051555/568 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.2, 200.3, 200.4 вказаної статті передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 18.01.2014 ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2013 року з обов'язковими додатками до неї (том 2 а.с. 60-75), у рядку 23.1 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 586675,00 грн. У рядку 24 декларації відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в сумі 3938864,00 грн.

У додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2013 року "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (том 2 а.с. 68-69), у графі 5 товариством відображено, зокрема, залишок від'ємного значення ПДВ, яке виникло в жовтні та листопаді 2010 року, в сумах 159323,00 грн та 237876,00 грн відповідно /разом 397199,00 грн/.

Правомірність формування позивачем від'ємного значення жовтня та листопада 2010 року контролюючим органом не заперечується.

Як слідує зі змісту акта перевірки №806/16-03-15-02-08/32686844 від 21.03.2014, висновок про порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено значення рядка 24 декларації з ПДВ за грудень 2013 року на 397199,00 грн, перевіряючий обґрунтовує тим, що згідно поданого підприємством додатку №2 до декларації з ПДВ за грудень 2013 року останнє відображає в графі 5 (залишок від'ємного значення р. 24) починаючи з жовтня 2010 року. У разі якщо залишок від'ємного значення податку попереднього податкового періоду сформовано платником за придбаними товарами (послугами), які після завершення строку позовної давності (1095 днів) є неоплаченими, то такі товари (послуги) вважаються безоплатно отриманими, а тому з урахуванням пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на податковий кредит, та відповідно, бюджетне відшкодування за такими товарами (послугами) платник втрачає. Тобто, у додатку №2 до декларації за грудень 2013 року у графі 5, на думку перевіряючих, повинен стояти період починаючи з грудня 2010 року, що призвело до завищення на 397199,00 грн суми залишків. Таким чином, значення рядка 24 декларації за грудень 2013 року фактично складає 3541665,00 грн, замість 3938864,00 грн відображених.

Отже, зменшуючи ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2014 №0000051555/568 розмір від'ємного значення суми ПДВ на 397199,00 грн, контролюючий орган виходив з того, що податковий кредит ТОВ НВФ "Техвагонмаш" у жовтні та листопаді 2010 року сформований за рахунок господарських операцій щодо купівлі товарів (загальна сума ПДВ 397199,00 грн), вартість яких після завершення строку позовної давності (1095 днів) підприємством не оплачена, а відтак, такі товари вважаються безплатно отриманими. Вказане, на думку контролюючого органу, позбавляє позивача права на віднесення сум ПДВ від цих операцій до податкового кредиту у відповідних періодах.

Суд вважає такий висновок контролюючого органу помилковим, з огляду на наступне.

Згідно з визначенням, наданим в підпункті 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Цивільне законодавство передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. А в деяких випадках, наприклад за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Крім того, перебіг позовної давності може зупинятися та перериватися у визначених законом випадках.

Згідно статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності органів доходів і зборів.

Жодною нормою Податкового кодексу не передбачено списання кредиторської заборгованості та коригування податкового кредиту в залежності від давності здійснених поставок. Тобто ототожнювання безоплатно наданих товарів (послуг) з товарами (послугами), за які не проведено повний розрахунок на протязі 1095 днів, не відповідає чинному законодавству. Крім того, в ході перевірки не було встановлено, що за товари, придбання яких вплинуло на формування від'ємного значення ПДВ жовтня та листопада 2010 року, позивачем дійсно не проведено повний розрахунок. Такий висновок перевіряючий зробив виключно на підставі проставлення позивачем прочерків у додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2013 року в рядках 1, 2 "звітний (податковий) період, у якому виникла сума" /жовтень, листопад 2010 року/ графи 4 "частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам...".

Представник позивача пояснила суду, що за даними бухгалтерського обліку товариства заборгованості за поставлені в жовтні, листопаді 2013 року товари/послуги ТОВ НВФ "Техвагонмаш" перед своїми постачальниками немає. Але навіть якби така заборгованість існувала б, то вказане відповідно до норм Податкового кодексу України не є підставою для коригування податкового кредиту та сум від'ємного значення ПДВ відповідно. Дана обставина мала б вплив лише на право платника податку щодо бюджетного відшкодування несплачених сум ПДВ, за рахунок яких сформовано податковий кредит. Однак ТОВ НВФ "Техвагонмаш" у грудні 2013 року не заявляло до бюджетного відшкодування залишок від'ємного значення жовтня та листопада 2013 року в розмірі 397199,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 10.04.2014 №0000051555/568, яким ТОВ НВФ "Техвагонмаш" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 397199,00 грн, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 10.04.2014 №0000041555/567, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 48849,00 грн, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, регламентований пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Як слідує з додатка 2 до декларації з ПДВ за грудень 2013 року, заявлена ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" у грудні 2013 року до бюджетного відшкодування частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг, становить 586675,00 грн.

В ході проведення перевірки факту оплати платником товарів (робіт, послуг), результати якої відображені у акті №806/16-03-15-02-08/32686844 від 21.03.2014, перевіряючим встановлено, що згідно виписки банку по поточному рахунку №26004013004595, який відкритий в АТ "СберБанк Росії", МФО 320627 та платіжних доручень, що надані для перевірки, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" включено до оплати за товар, отриманий від ТОВ "Фроніус Україна" (код 33565713, іпн. 335657110064) на загальну суму 293093,73 грн, в тому числі ПДВ 48848,96 грн згідно платіжного доручення №3169 від 06.11.2013. Також, 06.11.2013 на вищезазначений поточний рахунок від ТОВ "Фроніус Україна" отримано грошові кошти на загальну суму 293093,73 грн, в тому числі ПДВ 48848,96 грн згідно платіжного доручення №131 від 06.11.2013 з призначенням платежу "повернення коштів згідно листа №1099 від 04.11.2013". Загальна сума оплати становить 822137,42 грн, в тому числі ПДВ 137022,90 грн (522911,62 рн + 293093,73 грн + 6132,07 грн). Сума повернення коштів становить 293093,73 грн, в тому числі ПДВ 48848,96 грн. Отже, у листопаді 2013 року фактично проведено оплати (яку підприємство може використовувати при розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2013 року) на загальну суму 529043,69 грн, в тому числі ПДВ 88173,95 грн (загальна сума оплати 822137,42 грн - сума повернення коштів 293093,73 грн), а підприємством при розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2013 року не враховувалася сума повернутих коштів (48848,96 грн), тому визначено суму 137022,90 грн, що підтверджує факт оплати, невірно.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, перевіряючий дійшов висновку, що ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року на розрахунковий рахунок в сумі 48849,00 грн.

Суд вважає такий висновок помилковим, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що в результаті господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Фроніус Україна" на підставі договору поставки зварювального обладнання від 18.06.2012 №04/06/12, останнім 12.11.2012 виписано ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" рахунок-фактуру №ФУ-0008045 (том 2 а.с. 184).

19.11.2012 позивач перерахував ТОВ "Фроніус Україна" передоплату в рахунок погашення частини вартості товарно-матеріальних цінностей, зазначених у рахунку-фактурі №ФУ-0008045 від 12.11.2012, у сумі 291741,88 грн, в тому числі ПДВ 48623,65 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (том 2 а.с. 179).

На підставі виписаної ТОВ "Фроніус Україна" на користь ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" податкової накладної №4920 від 19.11.2012 на суму 291741,88 грн, в тому числі ПДВ - 48623,65 грн (том 2 а.с. 182), останнім було включено до складу податкового кредиту листопада 2012 року суму ПДВ у розмірі 48623,65 грн. Вказана накладна відображена позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2012 року (том 2 а.с. 103-158) та брала участь у розрахунку відшкодування ПДВ за грудень 2012 року в сумі 48623,65 грн, про що свідчить "Реєстр фактичної оплати постачальникам до грудня 2012 року звітних (податкових) періодах, що вперше врахована при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" (додаток №17 до акту перевірки ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" №3013/22.2-09/32686844 від 05.04.2013 /том 2 а.с. 91-97/).

Крім того, 18.12.2012 ТОВ "Фроніус Україна" виписано на користь ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" рахунок-фактуру №ФУ-0008924 (том 2 а.с. 185).

24.12.2012 позивач перерахував на користь ТОВ "Фроніус Україна" передоплату в рахунок погашення вартості товарно-матеріальних цінностей, зазначених у рахунку-фактурі №ФУ-0008924 від 18.12.2012, у сумі 1351,85 грн, в тому числі ПДВ 225,31 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (том 2 а.с. 181).

На підставі виписаної ТОВ "Фроніус Україна" на користь ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" податкової накладної №5444 від 24.12.2012 на суму 1351,85 грн, в тому числі ПДВ - 225,31 грн (том 2 а.с. 183), останнім було включено до складу податкового кредиту грудня 2012 року суму ПДВ у розмірі 225,31 грн. Вказана накладна відображена позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року та брала участь у розрахунку відшкодування ПДВ за січень 2013 року в сумі 225,31 грн, що не заперечується представниками сторін.

Отже, у листопаді та грудні 2012 року позивачем було перераховано на користь ТОВ "Фроніус Україна" передоплату за товари згідно рахунків-фактур №ФУ-0008045 від 12.11.2012 та №ФУ-0008924 від 18.12.2012 на загальну суму 293093,73 грн, в тому числі ПДВ - 48848,96 грн.

Листом від 04.11.2013 №1099/1, у зв'язку зі зміною проекту і комплектації зварювального обладнання, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" повідомило ТОВ "Фроніус Україна" про анулювання замовлення та необхідність повернення на його рахунок передоплати в сумі 293093,73 грн (том 3 а.с. 104).

Платіжним дорученням від 06.11.2013 №131 ТОВ "Фроніус Україна" здійснило повернення коштів у розмірі 293093,73 грн, в тому числі ПДВ - 48848,96 грн, на користь ТОВ "НВФ "Техвагонмаш", що підтверджується банківською випискою, копія якої мається у матеріалах справи (том 2 а.с. 52).

У зв'язку з поверненням на користь ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" коштів у розмірі 293093,73 грн, в тому числі ПДВ - 48848,96 грн, ТОВ "Фроніус Україна" було виписано та надано позивачу розрахунок №92 від 06.11.2013 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 19.11.2012 №4920 (-243118,23 грн - сума без ПДВ, -48623,65 грн - ПДВ) та розрахунок 93 від 06.11.2013 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 24.12.2012 №5444 (-1126,54 грн - сума без ПДВ, -225,31 грн - ПДВ) (том 1 а.с. 104-107).

Вказані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 19.11.2012 №4920 та від 24.12.2012 №5444 відображені ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2013 року (том 2 а.с. 188-230).

В зв'язку з поверненням коштів у розмірі 293093,73 грн, в тому числі ПДВ-48848,96 грн та коригуванням показників податкових накладних від 19.11.2012 №4920 та від 24.12.2012 №5444 позивачем складено та подано до контролюючого органу розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ (Додаток 1) за листопад 2013 року (том 2 а.с. 186).

Вказані обставини відповідачем не заперечуються. Разом з тим, відповідач вважає, що підприємством самостійно не зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ у грудні 2012 року та січні 2013 року, де були включені згідно реєстрів, як оплачені податкові накладні від 19.11.2012 №4920 та від 24.12.2012 №5444. Представник відповідача наполягав, що позивачем у грудні 2012 року та січні 2013 року безпідставно віднесено до бюджетного відшкодування суми ПДВ по вказаним податковим накладним на загальну суму ПДВ 48848,96 грн та документам, що підтверджують фактичну оплату, оскільки податкові накладні повністю відкориговані, а грошові кошти, що були сплачені за відповідні податкові накладні у відповідних податкових періодах та брали участь у бюджетному відшкодуванні, повернути згідно платіжного доручення №131 від 06.11.2013. При розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року позивач повинен врахувати те, що у грудні 2012 року та січні 2013 року по податкових накладних від 19.11.2012 №4920 та від 24.12.2012 №5444 сума ПДВ 48848,96 грн відшкодована. Відтак з метою уникнення подвійного відшкодування суми ПДВ 48848,96 грн з бюджету підприємством було неправомірно не враховано повернення вказаної суми ПДВ згідно платіжного доручення №131 від 06.11.2013.

Суд не може погодитись з таким обґрунтуванням, оскільки, по-перше, предметом даної перевірки не є питання правомірності бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року та січень 2013 року.

По-друге, коригування ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" податкового кредиту листопада 2013 року на суму ПДВ "-48848,96 грн", в зв'язку з поверненням коштів в розмірі 293093,73 грн, вплинуло на його розрахунки з бюджетом за вказаний період в сторону збільшення на дану суму. Відображення коригування на суму ПДВ 48848,96 грн вплинуло на зменшення показників рядків 17 та 20.2 декларації з ПДВ за листопад 2013 року та на значення рядків 21.1, 21, 22 та 24 декларації з ПДВ наступного податкового періоду - грудня 2013 року. Будь-яких інших обов'язків (крім коригування податкового кредиту) чинне законодавство на ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" в даному випадку не покладає.

Судом встановлено, що в день повернення спірної суми коштів - 06.11.2013 платіжним дорученням №3169, з рахунку ТОВ "НВФ "Техвагонмаш", який відкритий в АТ "СберБанк Росії", здійснено перерахунок на користь ТОВ "Фроніус Україна" коштів в сумі 293093,73 грн, в тому числі ПДВ 48848,96 грн, в рахунок оплати за поставку товарів згідно рахунків на оплату №4677 та №4678 від 01.08.2013 (том 2 а.с. 174-177), що підтверджується банківською випискою (том 2 а.с. 52).

Тобто, кошти в сумі 293093,73 грн, в тому числі ПДВ 48848,96 грн, були перераховані позивачем на користь ТОВ "Фроніус Україна" в рахунок оплати за інші товари (відмінні від товарів, визначених у податкових накладних №4920 від 19.11.2012 та №5444 від 24.12.2012).

Судом встановлено, що в складі податкового кредиту жовтня 2013 року ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" відображено податкові накладні, отримані від ТОВ "Фроніус Україна", алгебраїчна сума яких становить 183763,09 грн, а в складі податкового кредиту листопада 2013 року позивачем відображено податкові накладні, отримані від ТОВ "Фроніус Україна", алгебраїчна сума яких становить 64836,14 грн.

Жодних зауважень до формування ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" податкового кредиту жовтня та листопада 2013 року Кременчуцькою ОДПІ не висловлено, а судом порушень щодо його формування не встановлено. Реальність господарських операцій з ТОВ "Фроніус Україна", за результатами здійснення яких позивачем формувався податковий кредит жовтня та листопада 2013 року, підтверджується наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими та іншими документами, а саме: договором (з урахуванням додатків та специфікацій до нього), рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними, реєстрами на списання матеріалів за замовленням, тощо (том 1 а.с. 129-241, том 2 а.с. 1-58).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у листопаді 2013 року фактично проведено позивачем оплати на користь ТОВ "Фроніус Україна" (яку ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" має право використовувати при розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2013 року) на загальну суму 822137,42 грн, в тому числі ПДВ 137022,91 грн.

Отже, в додатку до акту перевірки "Реєстр наявності фактичної оплати постачальникам до грудня 2013 року, що вперше врахована при розрахунку бюджетного відшкодування" перевіряючим вірно зазначено на підставі первинних документів реквізити податкових накладних та платіжних доручень про перерахування в листопаді 2013 року ПДВ на користь постачальників в сумі 586675,00 грн, які вперше враховані при розрахунку бюджетного відшкодування, в тому числі на користь ТОВ "Фроніус Україна" 137022,91 грн, з них: 72186,77 грн - на підставі податкових накладних, включених до складу податкового кредиту в жовтні 2013 року та 64836,14 грн - на підставі податкових накладних, включених до складу податкового кредиту в листопаді 2013 року (том 1 а.с. 47-53). Разом з тим, зроблено помилковий висновок про необхідність виключення з фактичної оплати суми повернення коштів в розмірі 293093,73 грн, в тому числі ПДВ-48848,96 грн, згідно податкових накладних №4920 від 19.11.2012 та №5444 від 24.12.2012. Перевіряючим помилково не враховано, що оплата коштів в розмірі 293093,73 грн, в тому числі ПДВ-48848,96 грн, згідно платіжного доручення від 06.11.2013 №3169 проведена за інший товар відповідно до рахунків на оплату №4677 та №4678 від 01.08.2013, та вказана оплата надана на підтвердження оплати податкового кредиту листопада 2013 року. Перевіряючим безпідставно надано коштам в зазначеній сумі, що мають родові ознаки, індивідуально визначену ознаку, якої вони не мають (примітка: родові речі можуть бути у певних випадках індивідуалізованими, наприклад, гроші у разі фіксації реквізитів грошових купюр, що в спірному випадку відсутнє).

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність в діях ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та відсутність завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року на розрахунковий рахунок в сумі 48849,00 грн. А відтак, податкове повідомлення-рішення від 10.04.2014 №0000041555/567 прийняте Кременчуцькою ОДПІ безпідставно, є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 10.04.2014 №0000041555/567 та №0000051555/568 не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №536 від 24.04.2014, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 487,20 грн.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 10 квітня 2014 року №0000041555/567 та №0000051555/568.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (ідентифікаційний код 32686844) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава