Ухвала суду № 39199262, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2279/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, скасування постанов про накладення штрафу від 03 вересня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про визнання:

- неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Метлушенка В.І., направленні на накладення штрафу на ОСОБА_3 у межах виконавчого провадження ВП № 38550527;

- протиправними та скасування постанов державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Метлушенка В.І. про накладення штрафів від 03 вересня 2013 року та від 13 вересня 2013 року в межах виконавчого провадження ВП №38550527.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист № 2-12744/11, виданий 21.08.2012 року Шевченківським районним судом м. Києва про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_5 перешкоди у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та у її вихованні.

19 червня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до відповідача з заявою про відкриття виконавчого провадження.

Виконавче провадження № 38550527 з виконання зазначеного виконавчого листа було відкрито постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 20.06.2013 року.

20 червня 2013 року державним виконавцем боржнику направлено вимогу державного виконавця, якою ОСОБА_3 зобов'язано не чинити ОСОБА_5 перешкоди у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та у її вихованні. Також, боржника зобов'язано повідомити про факт виконання рішення суду або про причини невиконання в обов'язковому порядку особисто державного виконавця в письмовому вигляді не пізніше семи днів з дня винесення вимоги. Крім того, боржника повідомлено про те, що ненадання документів, що підтверджують виконання рішення суду та вимог державного виконавця, або письмової інформації та пояснень з приводу невиконання виконавчого документа та вимог державного виконавця буде умисним невиконанням рішення суду та вимоги державного виконавця, яку (вимогу) направлено на адресу, зазначену у виконавчому документі: АДРЕСА_1.

26 липня 2013 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якого боржника не вдалося розшукати, вимогу державного виконавця вручено, рішення суду не виконано, про що посадовою особою відповідача складено акт від 26.07.2013 року.

31 липня 2013 року державним виконавцем здійснено повторний вихід за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якого боржнику особисто вручено постанову про відкриття виконавчого провадження та вимогу державного виконавця від 20.06.2013 року, про що свідчать підписи ОСОБА_3 від 31.07.2013 року на супровідному листі від 20.06.2013 року № 1757/5 про отримання постанови та на вимозі про отримання вимоги державного виконавця, про що посадовою особою відповідача складено акт від 31.07.2013 року.

Крім того, боржника попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду, про що останній розписався в акті державного виконавця.

22 серпня 2013 року на адресу ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві надійшла заява стягувача, в якій ОСОБА_5 повідомив відповідача, що боржник чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки, тим самим не виконує рішення суду. В заяві стягувач просив вжити заходів для фактичного виконання рішення суду згідно з чинним законодавством.

22 серпня 2013 року державним виконавцем боржнику направлено повторну вимогу та останнього зобов'язано виконати рішення суду; одночасно попереджено про час, дату та місце проведення виконавчих дій з перевірки виконання рішення суду, а саме: 27.08.2013 року о 18 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1.

27 серпня 2013 року виходом державного виконавця о 18 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 втретє для проведення виконавчих дій з перевірки виконання рішення суду, посадовою особою відповідача було встановлено, що в зазначений час боржник за вказаною адресою не з'явився, про що складено відповідний акт від 27.08.2013 року.

За невиконання рішення суду та вимог державного виконавця постановою про накладення штрафу ВП № 38550527 від 03.09.2013 року на боржника накладено штраф у розмірі 255,00 грн.

03 вересня 2013 року державним виконавцем боржнику втретє направлено вимогу, якою ОСОБА_3 зобов'язано не чинити ОСОБА_5 перешкоди у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та у її вихованні; одночасно попереджено про час, дату та місце проведення виконавчих дій з повторної перевірки виконання рішення суду, а саме: 12.09.2013 року о 18 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1.

12 вересня 2013 року виходом державного виконавця о 18 год. 00 хв. за адресою, вказаною у виконавчому документі, вчетверте для проведення виконавчих дій з повторної перевірки виконання рішення суду, посадовою особою відповідача було встановлено, що боржник вкотре рішення суду не виконав, на вимогу державного виконавця від 03.09.2013 року не відреагував, в зазначені час, дату та місце для повторної перевірки виконання рішення суду не з'явився, від виконання рішення суду ухиляється; зі слів працівників гуртожитку, боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі, проживає постійно, натомість дитина з матір'ю не проживає, про що посадовою особою відповідача складено акт від 12.09.2013 року.

За повторне невиконання рішення суду постановою про накладення штрафу ВП № 38550527 від 13.09.2013 року на боржника накладено штраф у розмірі 510,00 грн.

Обидві постанови супровідними листами відповідно від 03.09.2013 року та від 13.09.2013 року за № 1757/5 направлялись ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

16 вересня 2013 року відповідачем підготовлено подання в порядку частини 2 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», яке направлено Шевченківському РУ ГУ МВС України.

У вказаному поданні, ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві просить вирішити питання про притягнення боржника - ОСОБА_3 за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2012 року (справа № 2-12744/11) до кримінальної відповідальності.

17 вересня 2013 року посадовою особою відповідача винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 38550527, копію якої 17.09.2013 року направлено на адресу Шевченківського районного суду м.Києві разом з оригіналом виконавчого документа, та сторонам до відома.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, чинній в момент накладення штрафів) вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (ч. 2 ст. 75 Закону № 606-XIV).

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав (ч. 3 ст. 75 Закону № 606-XIV).

Згідно ст.89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Разом з цим, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено, що відповідно до ст.90 Закону № 606-XIV за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З огляду на вищевикладене вбачається, що законодавство пов'язує можливість застосування державним виконавцем до боржника штрафних санкцій лише за умови невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника утриматися від вчинення певних дій, без поважних причин.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, встановила, що ОСОБА_3 у даних правовідносинах де-юре являється боржником.

В даному адміністративному позові ОСОБА_3 оскаржує дії державного виконавця, направленні на накладення на неї штрафів та рішення Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 03.09.2013 року та від 13.09.2013 року, пов'язані з виконанням рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2012 року у справі № 2-12744/11 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки і піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа: Орган опіки і піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення порядку спілкування з дитиною.

Як вбачається з вказаного рішення, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки і піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною та позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5,, третя особа: Орган опіки і піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення порядку спілкування з дитиною задоволено частково, а саме:

- зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_5 перешкоди у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та у її вихованні;

- визначено ОСОБА_5 порядок спілкування та участі у вихованні ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме встановлено наступний графік їх побачень:

1. Один раз на тиждень першої та третьої суботи кожного місяця з 10-00 до 19-00 години;

2. Один раз на тиждень другої та четвертої неділі кожного місяця з 10-00 до 18-00 години;

3. Двічі на тиждень в робочі дні у вівторок та четвер з 18-00 до 20-00 години.

До досягнення ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, семирічного віку, спілкування ОСОБА_5 з нею повинно відбуватися в присутності ОСОБА_3, а після досягнення ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, семирічного віку, спілкування з нею може відбуватися без присутності ОСОБА_3 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З матеріалів виконавчого провадження ВП № 38550527 вбачається, що державний виконавець, для здійснення своїх повноважень, виходив чотири рази за адресою вказаною у виконавчому документі (АДРЕСА_1), що підтверджується актами державного виконавця від 26.07.2013 року, від 31.07.2013 року, від 27.08.2013 року, від 12.09.2013 року та трьома вимогами державного виконавця від 20.06.2013 року, від 22.08.2013 року, 03.09.2013 року.

Будь-яких доказів зі сторони боржника ОСОБА_3, щодо виконання чи причини невиконання рішення суду у встановлені державним виконавцем строки, матеріали виконавчого провадження ВП № 38550527 не містять, що як наслідок дає колегії суддів зробити висновок про те, що державним виконавцем було вжито всіх заходів з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2012 року у справі №2-12744/11.

Колегією суддів встановлено, що державним виконавцем правомірно були винесені постанови про накладення штрафів на боржника від 03.09.2013 року за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця та від 13.09.2013 року за повторне невиконання рішення суду.

Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено, що боржник не реагувала на вимоги державного виконавця, про причини невиконання рішення суду не повідомляла, всіляко ухилялася від його виконання, що підтверджується наявними в матеріалах справи висновками за матеріалами перевірок повідомлень гр.ОСОБА_5, складені Теребовлянським РВ УМВС України в Тернопільській області та затверджені начальником міліції від 20.04.2012 року, від 25.04.2013 року, від 16.06.2013 року через намагання батька малолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 бачитись з останньою, яка відповідно до довідки Теребовлянської спеціалізованої школи I-III ступенів № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов від 21.10.2013 року № 122 навчається в 1-му класі вищевказаної школи та відповідно до довідки виконавчого комітету Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.10.2013 року № 3525 проживає разом з батьками та братом ОСОБА_3, які створюють перешкоди у їх спілкуванні та побаченнях.

Так, на час виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою яка не досягла семирічного віку, та фактично проживає за межами м. Києва з батьками позивача.

Рішенням Шевченківського районного суду в м. Києві від 15.02.2012 року було встановлено графік та умови спілкування батька ОСОБА_5 з малолітньою дитиною, а саме в присутності позивача, однак, дослідивши матеріали справи, встановлено, що у дні, визначені даним судовим рішенням, позивач не був присутнім за місцезнаходженням дитини, що перешкоджало його виконанню та реалізації права ОСОБА_5 на спілкування з дитиною та у її вихованні. Будь-яких доказів, які б свідчили про поважність неможливості бути присутньою, позивачем не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржником без поважних причин не виконано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2012 року у справі № 2-12744/11, а державним виконавцем при цьому було вжито всіх заходів з примусового його виконання, а тому застосування штрафних санкцій до ОСОБА_3 є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 06.06.2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.