Ухвала суду № 39198650, 11.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2014 р. м. Київ К/800/43394/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенко М.І., Приходько І.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 року

у справі № 2а-1907/12/1370 (108327/12/9104)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «TFC GROUP» (далі - позивач, ТОВ «TFC GROUP»)

до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби (далі - відповідач, Дрогобицька ОДПІ у Львівській області ДПС)

про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «TFC GROUP» звернулось у березні 2012 року до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2011 року № 0003851501 та № 0003861501.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну первинного відповідача Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на його правонаступника Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію у Львівській області Державної податкової служби.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція у Львівській області Державної податкової служби підлягає заміні її правонаступником Дрогобицькою об'єднаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 04.11.2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, з питання достовірності показника від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 04.11.2011 року № 899/15-1/22407311, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що призвело до завищення позивачем р.06.6 Декларації - від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду який враховується при обчислені витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування в Декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року на суму 927 865,00 гривень та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за ІІ квартал 2011 року на суму 839 530,00 гривень, заниження об'єкта оподаткування на суму 88 335,00 гривень, заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 20 317,00 гривень.

На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2011 року № 0003851501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 839 530,00 гривень; № 0003861501, яким позивачу збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20 317,00 гривень.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 01.04.2011 року.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, що діяв у І кварталі 2011 року (далі - Закон № 334/94-ВР), об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі ст. 8 і ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Приписами п. 22.4 Прикінцевих положень Закону № 334/94-ВР визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 334/94-ВР підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Приписами п. 150.1 ст. 150 розділу III ПК України «Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних періодах» визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового періоду є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємною значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX Перехідні положення ПК України встановлює, що п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 1 Розділу XIX Прикінцеві положення ПК України положення розділу III «Податок на прибуток» набрали чинності з 01.04.2011 року, які згідно з п. 1 підр. 4 розділу XX Перехідні положення ПК України застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПК України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем подано декларацію з податку на прибуток за II квартал 2011 року з показниками р.01 доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування в сумі 2 000 243,00 гривні, р.04 витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування в сумі 2 847 115,00 гривень, р.06.6 від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 1 072 984,00 гривні.

При дослідженні декларації за І квартал 2011 року судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у рядку 08 зазначено від'ємне значення в сумі 1 072 984,00 гривні, з яких збитки минулих періодів складають 927 865,00 гривень (рядок 04.9).

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що висновки податкового органу в акті перевірки є безпідставними, оскільки згідно останніх, включати до декларації II кварталу 2011 року будь-які показники від'ємного значення І кварталу 2011 року було б неможливим, однак, як вірно зазначено судами ПК України не містить таких положень.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача, що при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання лише за наслідками І кварталу 2011 року, з наступних підстав.

У нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПК України під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 року № 2275-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року.

Зазначена законодавча норма не містить обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у І кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації І кварталу та перенесені до декларації II кварталу 2011 року.

Відповідно до ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно до п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст. 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року».

Оскільки, факт правомірності включення до складу валових витрат декларації за І квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього (2010 року) податкового року у акті перевірки під сумнів не ставиться.

Таким чином, від'ємне значення 2010 року формує валові витрати першого кварталу 2011 року, а згідно з даними податкової декларації позивача за II квартал 2011 року рядок 06.6 має від'ємне значення оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду та складає 1 072 984,00 гривні.

З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає вірними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно включено від'ємне значення, за підсумками І кварталу 2011 року до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року, оскільки у разі виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами першого кварталу 2011 року така сума повністю включається до складу витрат другого кварталу 2011 року. При цьому, валові витрати першого кварталу 2011 року з метою визначення об'єкта оподаткування (від'ємного значення) будь-якому розподілу не підлягають, в тому числі на валові витрати від діяльності першого кварталу і валові витрати, які сформувалися за рахунок від'ємного значення попереднього 2010 року.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте контролюючий орган цього обов'язку не виконав.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію у Львівській області Державної податкової служби на Дрогобицьку об'єднану податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 року у справі № 2а-1907/12/1370 (108327/12/9104) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно