Постанова № 39198269, 04.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

04 червня 2014 року № 826/6149/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства "Київський бронетанковий завод"

до

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Київський бронетанковий завод" (далі також – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі також – відповідач) від 16.12.2013 №0005912210.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2014 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

В судове засідання 28.05.2014 прибув представник позивача. Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні, 28.05.2014, не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на припущеннях щодо нікчемності усіх правочинів ТОВ "Свірон", з яким у позивача були господарські взаємовідносини, є такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства щодо правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість, наданим до перевірки первинним документам, а також положенням цивільного законодавства щодо недійсності правочинів.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначається про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на встановлені під час проведення перевірки позивача, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, обставини щодо відсутності у ТОВ "Крафт-Профі" правочину з ТОВ "Свірон", як такого, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що убачається з акта Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16.09.2013 №485/26-25-22-06/38615737 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Крафт-Профі (код ЄДРПОУ 38615737) за період липень 2013 року" та з урахуванням того, що в акті зустрічної звірки Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18.10.2013 №372/26-51-22-03/37744968 зазначено про подальшу реалізацію ТОВ "Свірон" нібито придбаних у контрагента з ознаками фіктивності лакофарбових матеріалів ДП "Київський бронетанковий завод".

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивача – Державне підприємство "Київський бронетанковий завод" зареєстровано як юридичну особу 15.05.2003, ідентифікаційний код юридичної особи 14302667. Відповідно до довідки АБ №686746 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД є виробництво військових транспортних засобів, ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, установлення та монтаж машин і устаткування, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, загальна медична практика, інша діяльність у сфері охорони здоров'я.

На підставі наказу від 18.11.2013 №1381-П, повідомлення Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну невиїзну перевірку Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Свірон" за період діяльності з 01.07.2013 по 31.07.2013.

На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 №0005912210, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 25669,00 грн., в тому числі, 17046,00 грн. за основним платежем та 8523,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як зазначено у позовній заяві, позивачем оскаржувалось вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, водночас відповідними рішеннями Головного управління Міндоходів у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну (пункт 201.1), яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

В акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою встановлено порушення ДП "Київський бронетанковий завод" пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 у розмірі 17046,00 грн., а саме: за липень 2013 року.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акта перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість за липень 2013 року ґрунтуються на твердженнях про відсутність поставок робіт (послуг) від постачальника ТОВ "Крафт-Профі" до підприємства-покупця ТОВ "Свірон" за липень 2013 року у сумі 17046,00 грн., та відповідно, від ТОВ "Свірон" до ДП "Київський бронетанковий завод" за липень 2013 року на загальну уму 17046,00 грн., що підтверджується актом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16.09.2013 №485/26-25-22-06/38615737 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Крафт-Профі" (код ЄДРПОУ 38615737) за період липень 2013 року" та актом зустрічної звірки Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18.10.2013 №372/26-51-22-03/37744968 в якому зазначено про подальшу реалізацію ТОВ "Свірон" нібито придбаних у ТОВ "Крафт-Профі" лакофарбових матеріалів ДП "Київський бронетанковий завод".

З матеріалів справи судом встановлено, що між Державним підприємством "Київський бронетанковий завод" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свірон" (Постачальник) укладено договір поставки від 01.06.2013 №01/06/13-01/057/06/06 предметом якого є поставка лакофарбової продукції ТОВ "ЗЛМ "Протект", визначеної у специфікації до договору.

Відповідно до специфікації №1 до вказаного договору предметом поставки є фарба ХВ-518 захисна – 7000 кг, фарба МЛ – 165 молоткова – 200 кг, фарба МЛ-165 молоткова (захисна-коричнева) – 30 кг, фарба ПФ-115 сіра – 6500 кг, фарба ПФ-115 біла – 1500 кг, фарба ПФ-115 чорна – 800 кг, фарба ПФ-115 жовта – 500 кг, фарба ПФ-115 зелена – 500 кг, фарба ПФ-115 захисна – 200 кг, фарба ПФ-115 червона – 400 кг, фарба ПФ-115 блакитна – 250 кг, фарба ПФ-115 жовто-коричнева для підлоги – 250 кг, фарба ПФ-115 коричнева – 200 кг, фарба ПФ-115 захисна-коричнева – 50 кг, грунт ФЛ-03к – 5000 кг, грунт ВЛ-02 – 50 кг, оліфа-оксоль – 100 кг, розчинник Р-4 – 3000 л, розчинник 646 – 1000 л, сольвент – 500 л, ксилол – 50 л, білило цинкове МА – 011 – 50 кг, шпаклівка по металу – 70 кг, всього на суму 734908,80 грн.

ТОВ "Свірон" видано на користь позивача видаткові накладні:

- від 10.07.2013 №12 на суму 217348,20 грн., в тому числі, 36224,70 грн. ПДВ, товар: емаль ПФ115 сіра ф. 50 кг – 3000 кг, емаль ПФ115 біла ф. 50 кг – 1000 кг, емаль ПФ115 чорна ф. 50 кг – 100 кг, емаль ПФ115 жовта ф. 50 кг – 250 кг, емаль ПФ115 зелена ф. 50 кг – 250 кг, емаль ПФ115 червона ф. 50 кг – 200 кг, емаль ХВ518 захисна ф. 50 кг – 3000 кг, грунт ФЛ-03к ф. 50 кг – 450 кг;

- від 15.07.2013 №16 на суму 68174,33 грн., в тому числі, 11354,89 грн. ПДВ, товар: сольвент – 400 л, розчинник Р-4 – 2272 л, розчинник 646 – 1000 л;

- від 24.07.2013 №22 на суму 3216,00 грн., в тому числі, 536,00 грн. ПДВ, товар: емаль ХВ518 захисна ф. 50 кг – 100 кг.

Крім того, ТОВ "Свірон" виписано на користь позивача податкові накладні:

- від 10.07.213 №1 на суму 217348,20 грн., в тому числі, 36224,70 грн. ПДВ, номенклатура товару, його кількість та ціна відповідають видатковій накладній від 10.07.2013 №12;

- від 15.07.2013 №5 на суму 68174,33 грн., в тому числі, 11354,89 грн. ПДВ, номенклатура товару, його кількість та ціна відповідають видатковій накладній від 15.07.2013 №16;

- від 24.07.2013 №11 на суму 3216,00 грн., в тому числі, 536,00 грн. ПДВ, номенклатура товару, його кількість та ціна відповідають видатковій накладній від 24.07.2013 №22.

Зазначені документи надавались позивачем також до перевірки, що убачається з акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім того, у акті перевірки зазначено про проведення між позивачем та ТОВ "Свірон" відповідних розрахунків, в підтвердження чого позивачем було надано до перевірки платіжні доручення.

За висновком суду, форма і зміст виписаних ТОВ "Свірон" на користь позивача податкових накладних, які долучені позивачем до матеріалів справи та надавались ним до перевірки, відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Форма і зміст наданих позивачем видаткових накладних відповідає вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відсутність відповідних документів первинного бухгалтерського чи податкового обліку, їх недостатність чи не відповідність встановленим Податковим кодексом України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимогам відповідачем під час проведення перевірки не встановлено, в акті перевірки відповідних висновків не зроблено, доказів на підтвердження вказаних обставин під час судового розгляду відповідачем не надано.

Також, перевіркою не встановлено дефектів у правовому статусі платника податків – ТОВ "Свірон", відсутності у нього свідоцтва платника податку на додану вартість у період, що перевірявся.

Позивачем до адміністративного позову також додано картки складського обліку матеріалів та вкладиші до них, з яких убачається, що позивачем одержувалось протягом липня 2013 року емалі ПФ115 (сіра, біла, чорна, жовта, зелена, червона), емаль ХВ518 захисна, грунт ФЛ-03к, сольвент, розчинник Р-4, розчинник 646 у кількостях, які відповідають кількості придбаної у ТОВ "Свірон" лакофарбової продукції на підставі податкових накладних від 10.07.213 №1, від 15.07.2013 №5, від 24.07.2013 №11.

Крім того, згідно з наданих позивачем копій лімітно-забірних відомостей за липень 2013 року, підприємством відпускались на його виробничі підрозділи, в тому числі, емалі ПФ115 (сіра, біла, чорна, жовта, зелена, червона), емаль ХВ518 захисна, грунт ФЛ-03к, сольвент, розчинник Р-4, розчинник 646, що вказує на використання підприємством придбаної у ТОВ "Свірон" продукції у власній господарській діяльності.

Посилання відповідача на в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на акти Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16.09.2013 №485/26-25-22-06/38615737 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Крафт-Профі (код ЄДРПОУ 38615737) за період липень 2013 року" та Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18.10.2013 №372/26-51-22-03/37744968 і зазначені в них обставини не спростовують наданих позивачем доказів та не беруться судом до уваги, оскільки правильність ведення податкового обліку з податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними засобами доказування, якими в даному випадку є договір поставки, видаткові накладні та податкові накладні, що надавалися позивачем до перевірки та до суду.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків, право на податковий кредит платника податків не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, в даному випадку, ТОВ "Свірон" та ТОВ "Крафт-Профі". Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Аналогічну правову позицію висловлено також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

За таких обставин, з урахуванням також досліджених в судовому засіданні первинних документів, суд прийшов до висновку про підтвердження наявними у матеріалах справи доказами фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ "Свірон" лакофарбової продукції згідно з договором поставки від 01.06.2013 №01/06/13-01/057/06/06 та про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту за липень 2013 року сплачених у складі вартості придбаних у ТОВ "Свірон" товарів сум податку на додану вартість, відтак податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16.12.2013 №0005912210 підлягає скасуванню.

Щодо строку звернення позивача з позовом до суду, то суд зазначає, що позивачем оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що наведені в позовній заяві доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 458,81 грн. (платіжне доручення від 25.12.2013 №252).

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною першою названої статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати – 1218,00 грн., визначеною згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" станом на 01.01.2014, судовий збір за подання даного адміністративного позову повинен становити 182,70 грн.

Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору відповідно до встановленого розміру у сумі 182,70 грн. Щодо переплати судового збору у розмірі 276,11 грн., то це питання слід вирішувати у окремому порядку, водночас позивач не звертався до суду з заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16.12.2013 №0005912210.

Судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.) присудити на користь Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна