Постанова № 39198207, 29.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2014 року 10:19 № 826/4526/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шереметьєвій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»доВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києвіпровизнання незаконною та скасування Постанови від 03.04.2013

за участі: представника позивача Дубовий О.С.

представника відповідача Байрамов Т.Р.

На підставі частини третьої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 04.06.2014.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі по тексту - позивач) звернулося із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві (далі по тексту - відповідач) , в якому просить:

- визнати постанову державного виконавця Байрамова Т.Р. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.13 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 250,00 грн. - незаконною;

- скасувати постанову державного виконавця Байрамова Т.Р. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.13 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 250,00грн.;

У судове засідання 29.05.2014 р. прибули представник позивача та представник відповідача.

Позивач позовні вимоги вмотивовує тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2014 р. в добровільному порядку ними виконано вчасно 12.03.2014 р., оскільки її отримано 05.03.2014 р., тому прийняття оскаржуваної постанови є безпідставним.

Відповідач вважає свої дії правомірними, оскільки позивачем пропущено термін на добровільне виконання постанови про відкриття виконавчого провадження та не повідомлено державного виконавця про виконання постанови належним чином. Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що 23.01.2013 р. Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська видано виконавчий лист по справі № 403/11070/12 про стягнення з боржника ПАТ « УКС « Княжа Вієнна Іншуранс» на користь ОСОБА_4 коштів в сумі 256145,05 грн.

На підставі заяви стягувача ОСОБА_4 державним виконавцем органу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві постановою від 19.02.2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 36623360 та встановлено семиденний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано надати до ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва (м. Київ, вул. Саксаганського,110) підтвердження про сплату.

Листом від 06.03.2013 року № 1467 позивачем повідомлено відповідача про відкладення виконавчих дій в зв`язку з несвоєчасним отриманням постанови. Даний лист відповідачем отримано відповідно до матеріалів виконавчого провадження 11.03.2014 р.

03.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 250,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року), - суд аналізує тільки доречні і важливі аргументи особи.

Згідно положень вищевказаної практики Європейського Суду з прав людини, Суд оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами.

Частинами другою та п'ятою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

При цьому, згідно вимог частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме з наданих відповідачем копій матеріалів виконавчого провадження №36623360, постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2013 р. направлено на адресу ПАТ «УКС «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» супровідним листом від 19.02.2013 р. №2520, який боржником отримано 05.03.2013 року, згідно з відбитком вхідної кореспонденції позивача №2242/13.

Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (стаття 32 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2014 р. позивачем виконано 12.03.2014 р., проте в порядку ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" не повідомлено відповідача.

Суд не бере до уваги листи позивача від 06.11.2014 р. про відкладення виконавчих дій та від 15.04.2014 р. інформування відповідача про подання адміністративного позову, оскільки з текстів цих листів не вбачається документального підтвердження повного виконання рішення, що і не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на 03.04.204 року державний виконавець розпочав примусове виконання рішення відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження"

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Частиною першою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія « Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Л.О. Маруліна