Постанова № 39198203, 12.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2014 року 10:52 № 826/5717/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шереметьєвій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві провизнання протиправними дій, скасування постанови № 42674742 від 26.03.2014 року

На підставі частини третьої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12.06.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено і підписано 13.06.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (далі також - відповідач, ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві) про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №42674742 від 26.03.2014р. та про її скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2014 р. зупинено провадження у справі №826/5717/14 до 12.06.2014 р. о 10:00 в зв'язку з необхідністю звернення позивача до фахівця в галузі права, оскільки самостійно захищати свої інтереси в суді позивач не в змозі.

В судове засідання 12.06.2014 р. позивач, представник позивача, представник відповідача прибули. Ухвалою суду провадження поновлено.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що оскаржувана постанова винесена незаконно, оскільки виконавчий лист № 2-329 був виданий ще 01.04.2004 року, а тому стягувач пропустив строк на звернення за примусовим виконанням виконавчого листа. Крім того, звертає увагу суду, що в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова про зупинення виконавчого провадження, тому державний виконавець мав спершу поновити виконавче провадження і вчиняти певні дії.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в судовому засіданні. Вважає оскаржувану постанову такою, що винесена відповідно до вимог законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Дніпровським районним судом м. Києва 01.04.2004 року було видано стягувачу - гр. ОСОБА_2 виконавчий лист №2-329 про стягнення з позивача в якості боржника 12 618,85 грн.

30.05.2004 року відповідачем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача.

21.11.2013 року виконавчий лист №2-329 було повернуто стягувачу внаслідок відсутності майна боржника, що підтверджується постановою відповідача ВП №24013304, копія якої наявна в матеріалах справи. З вказаної постанови вбачається, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений на виконання в строк до 21.11.2014 року.

Стягувач в березні 2014 року повторно звернувся до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження. 26.03.2014 року постановою ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві ВП №42674742 було повторно відкрите виконавче провадження та встановлено позивачу 7-денний строк для добровільного виконання з моменту винесення постанови. Вказану постанову позивач отримав 22.04.2014 року.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Згідно п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ, виданий для примусового виконання судового рішення може бути пред'явлений до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Матеріали справи свідчать, що виконавчий лист №2-329 було повернуто стягувачу 21.11.2013 року у зв'язку з відсутністю майна боржника, але стягувачем пред'явлено повторно вказаний виконавчий лист в межах річного строку, внаслідок чого відповідачем відкрито виконавче провадження відповідно до постанови від 26.03.2014 року.

З огляду на досліджені обставини справи, суд вважає що позивачем не доведено факту порушення відповідачем законодавства під час відкриття виконавчого провадження, згідно постанови відповідача від 26.03.2014 року.

Надану позивачем копію постанови ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 17.04.2012 року ВП №24013304 про зупинення виконавчого провадження суд оцінює критично, оскільки вказану постанову не затверджено начальником ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, всупереч п. 4.7.1. Інструкції про проведення виконавчих дій.

Крім того, підпис старшого державного виконавця Лазор І.В. на вказаній постанові суттєво відрізняється від підпису тієї ж особи у вимозі державного виконавця від 14.05.2012 року №23/7 і для встановлення цих відмінностей суд не потребує спеціальних знань.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження міститься супровідний лист про направлення постанови про зупинення виконавчого провадження стягувачу та боржнику, який не містить підпису начальника ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві та реєстраційних даних, з чого суд приходить до висновку, що постанову складено у вигляді проекту і сторона виконавчого провадження не надсилалося.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі та в межах, визначених чинним законодавством України і підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №42674742 від 26.03.2014р. та про її скасування - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна