Постанова № 39198179, 02.06.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року 810/3278/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Метиз"доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Метиз" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2014 №0001312202 в частині невизнання валових витрат щодо взаємовідносин ТОВ "ВП "Метиз" з ТОВ "Гамма Білд Компані" та ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" на суму 170966 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів визначено валові витрати, проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод і неправомірно нарахував грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач будь-яких пояснень та заперечень проти позову до суду не надав.

02 червня 2014 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

02.06.2014 до суду через засоби електронного зв'язку надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справі у зв'язку з неможливістю прибуття представника відповідача у судове засідання.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ВП "Метиз" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 16.01.2014 № 18/10-06-2202/37284509 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п.138.8.1 п. 138.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ТОВ "ВП "Метиз" занижено податок на прибуток на суму 255531 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на 15180 грн., за 3 квартал 2011 року на 111382 грн., за 4 квартал 2011 року на 64783 грн., за 1 квартал 2012 року на 1252 грн., за 2 квартал 2012 року на 59075 грн., за 3 квартал 2012 року на 3859 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 4521 грн., у тому числі за листопад 2011 року, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (ряд. 19) Декларації за період лютий, травень 2012 року на суму 2294 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24) Декларації за періоди червень, липень, серпень, вересень 2012 року на суму 23835 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 04.02.2014 №0001312202, форми "Р" від 04.02.2014 №0001212202, форми "В4" від 04.02.2014 №0001202202.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги позивача, Рішенням ГУ Міндоходів у Київській області про результати розгляду скарги від 04.04.2014 №829/10/10-36-10-01-04/117 скасовані податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 04.02.2014 № 0001312202, форми "Р" від 04.02.2014 № 0001212202, форми "В4" від 04.02.2014 № 0001202202 в частині невизнання валових витрат та податкового кредиту щодо взаємовідносин з ТОВ "НВП "Екопромтех", ТОВ "Магмастил" та ТОВ "Ріторно", та зобов'язує Броварську ОДПІ вжити заходи згідно з чинним законодавством.

Відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Отже, з дня прийняття ГУ Міндоходів у Київській області рішення про результати розгляду скарги від 04.04.2014 №829/10/10-36-10-01-04/117, яким скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 04.02.2014 № 0001312202 в частині невизнання валових витрат та податкового кредиту щодо взаємовідносин з ТОВ "НВП "Екопромтех", ТОВ "Магмастил" та ТОВ "Ріторно", останнє, в розумінні статті 60 Податкового кодексу України, вважається відкликаним, однак тільки після отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

У зв'язку з тим, що позивачем від податкового органу не отримано податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, що в свою чергу свідчить про відсутність такого податкового повідомлення-рішення, суд визнав за можливе розглянути справу в межах заявлених позовних вимог.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Київській області від 04.04.2014, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як вбачається з акту перевірки, вказані відповідачем порушення податкового законодавства пов'язані з придбанням позивачем у ТОВ "Гамма Білд Компані" послуги з організації робіт по технологічній обробці сировини та у ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" консультаційних послуг.

Так, на думку посадових осіб Відповідача, контрагенти позивача мають ознаки фіктивності, з огляду на наступне.

В Акті перевірки на сторінках 8-9 податковим органом зазначено, що згідно баз даних на момент перевірки ТОВ "ВП "Метиз" стан платника податків ТОВ "Гамма Білд Компані" - 21 "ліквідаційна процедура за рішенням та постановою суду", у вказаного підприємства відсутні адміністративно-господарські можливості для виконання послуг по травленню і сушці катанки сталевої, а також вказано, що до перевірки не була надана інформація про місце проведення послуг по травленню і сушці катанки стальної, витрати по її транспортуванню, якщо обробка проводилась по місцю реєстрації ТОВ "Гамма Білд Компані".

Також контролюючий орган посилається на те, що Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області складено Акт від 03.03.2012 №21/22-3/37721207 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Гамма Білд Компані" в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період: листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року".

При цьому, контролюючий орган в цьому акті посилається на доповідну записку, що надійшла до відділу контролю юридичних осіб від ВПМ Броварської ОДПІ за №1217/7/26-34 від 22.02.2012 з висновком щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Гамма Білд Компані" за листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року, в якій зазначається, що ТОВ "Гамма Білд Компані" за юридичною адресою не знаходиться (акт незнаходження від 15.02.2012); в провадженні СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі перебуває кримінальна справа № 13-9131 порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, в ході якої проводилось розслідування діяльності ТОВ "Гамма Білд Компані"; господарська діяльність ТОВ "Гамма Білд Компані" має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій.

З приводу господарських операцій позивача з ТОВ "Ікстрейд Компані Груп", то податковий орган в Акті перевірки на стор. 10-11 зазначає, що понесені витрати підприємством не отримали економічної вигоди для ТОВ "ВП "Метиз", ТОВ "ВП "Метиз" не доведено використання консультаційних послуг від ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" в господарській діяльності підприємства, акти виконаних робіт по цьому договору не деталізовані, в них не зазначено кількість витрачених на це людино/годин, вартість однієї години надання послуг, розцінки по яких розраховувалась ціна виконання робіт.

Також у висновку Броварської ОДПІ міститься посилання на те, що працівниками Броварської ОДПІ складено Акт про неможливість проведення зустрічної перевірки з ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" від 02.03.2012 в частині дотримання вимог податкового законодавства та встановлено, що підприємство станом на 02.03.2012 має стан "9" (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), міститься посилання на службову записку ВПМ Броварської ОДПІ за № 1279/7/26-34 від 24.02.2012, де вказано, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою та СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі порушено кримінальну справу № 13-9131 проти ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку про заниження ТОВ "ВП "Метиз" податку на прибуток приватних підприємств.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, згідно зі статтею 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств виходячи з висновку про те, що надані послуги ТОВ "Гамма Білд Компані" та ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" не були придбані позивачем з метою використання у господарській діяльності, судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ВП "Метиз" (Замовник) укладено договір про надання послуг з ТОВ "Гамма Білд Компані" (Виконавець) від 01.12.2011 № 01/12-11, відповідно до якого Виконавець згідно замовлень Замовника зобов'язується виконати послуги з організації робіт по технологічній обробці сировини, а саме по травленню, сушці катанки стальної, а Замовник зобов'язується оплатити виконані послуги на умовах цього договору.

В п. 1.2 цього договору зазначено, що після завершення виконання послуг Виконавець здає, а Замовник приймає за актом-приймання передачі виконані послуги.

Отже, зі змісту вказаного договору вбачається, що ТОВ "Гамма Білд Компані" надавало Позивачу послуги з організації робіт по технологічній обробці сировини - травленню і сушці катанки, яка являється основною сировиною для виготовлення дроту, а зазначені операції необхідні згідно технології виробництва дроту, що являється основним видом діяльності Позивача за КВЕД, що свідчить про використання ТОВ "ВП "Метиз" отриманих послуг у власній господарській діяльності та підтверджує реальність виконання наведених вище господарських операцій.

Так, з Акту приймання-передачі виконаних послуг № ГБК00000085 від 30.12.2011 та податкової накладної від 30.12.2011 №27 вбачається, що в них зазначено кількість обробленої катанки, вартість робіт за 1 т сировини та загальна вартість робіт.

Крім того, з вказаного Акту та податкової накладної вбачається, що виконавцем - ТОВ "Гамма Білд Компані" були надані послуги ТОВ "ВП "Метиз" з організації робіт по технологічній обробці сировини, а саме по травленню і сушці катанки сталевої в грудні 2011 року в кількості 285,899 т на загальну суму 317999,76 грн.

В той же час, суд звертає увагу на те, що наявність у позивача катанки в кількості 285,899 т підтверджується Журналом-ордером і Відомістю по рахунку 201 "Сировина й матеріали" за грудень 2011 року, а також первинними документами бухгалтерського обліку про придбання ТОВ "ВП "Метиз" у виробника металопрокату ТОВ "Метінвест-Україна" у грудні 2011 року сировини - катанки, а саме:

- видатковими накладними № 19852 від 04.12.2011, № 19853 від 06.12.2011, № 19924 від 08.12.2011, № 19923 від 09.12.2011, № 20909 від 22.12.2011;

- рахунками-фактурами № 19852 від 04.12.2011, № 19853 від 06.12.2011, № 19924 від 08.12.2011, № 19923 від 09.12.2011, № 20909 від 22.12.2011;

- накладними на перевезення вантажу залізничним транспортом від 09.12.2011, від 10.12.2011, від 12.12.2011, від 15.12.2011, від 26.12.2011.

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунку з ТОВ "Гамма Білд Компані" позивачем було надано суду банківську виписку за 13.01.2012.

Отже, наведене свідчить, що укладений договір між позивачем та ТОВ "Гамма Білд Компані" був виконаний.

В той же час, щодо ненадання позивачем інформації під час перевірки про витрати по транспортуванню катанки, слід зазначити наступне.

Так, в Листі Міндоходів України №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013 дано роз'яснення, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Це означає, що товарно-транспортні накладні не є первинними документами, що підтверджують факт отримання позивачем послуг від ТОВ "Гамма Білд Компані".

З приводу господарських відносин позивач з ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" судом встановлено, що ТОВ "ВП "Метиз" (Замовник) укладено 01.08.2011 з ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" (Виконавець) договір №01/08-11 про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності і управління підприємством.

Згідно п. 1.2 зазначеного договору консультаційні послуги, що надаються Виконавцем по даному договору включають в себе: підготовку та надання консультацій і роз'яснень по оптимізації корпоративної фінансової системи підприємства; підготовку і надання консультацій і роз'яснень з питань формування стратегії розвитку комерційної діяльності замовника; підготовку і надання консультацій перспектив співробітництва замовника з вітчизняними та зарубіжними партнерами; підготовку і надання консультацій з питань господарського і податкового законодавства, з питань можливості зниження витрат замовника та інших питань господарської діяльності замовника.

Належним чином оформлені первинні фінансові документи щодо господарських відносин з ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" підтверджують факт наявності та реальності здійснення фінансово-господарських операцій, а саме: акти приймання-передачі послуг №52 від 15.08.2011, №91 від 31.08.2011, № 157 від 30.09.2011.

Крім того, в договорі та в актах приймання-передачі послуг деталізовано перелік наданих конкретних консультаційних послуг підприємству, зазначена договірна ціна за певний обсяг наданих послуг.

Також, надані ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" послуги згідно умов договору № 01/08-11 від 01.08.2011 про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності і управління підприємством були оплачені ТОВ "ВП "Метиз", що підтверджується банківськими виписками від 12.09.2011 та від 12.10.2011.

Так, понесені підприємством зазначені витрати на консультаційні послуги, отримані від ТОВ "Ікстрейд Компані Груп", були пов'язані з господарською діяльністю підприємства та мали намір отримати економічну вигоду від придбаних послуг.

Судом встановлено, що за результатами використання консультаційних послуг від ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" - підготовки та надання об'ємних, деталізованих, заснованих на детальних розрахунках консультацій і роз'яснень з питань формування стратегії розвитку комерційної діяльності замовника, оптимїзації корпоративної фінансової системи підприємства; підготовки і надання консультацій щодо перспектив співробітництва з вітчизняними та зарубіжними партнерами; підготовки і надання консультацій з питань господарського і податкового законодавства, з питань можливості зниження витрат замовника та інших питань господарської діяльності, позивачем були прийняті рішення щодо модернізації виробничих потужностей підприємства з метою розширення асортименту виготовленої продукції (виготовлення зварювального обмідненого дроту малих діаметрів, який використовується в промисловості і будівництві).

Також, за консультаційними послугами ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" позивачем був отриманий кредит в іноземній валюті в АТ "ТАСкомбанк" та 26.09.2011 був укладений контракт на поставку № О/UKR/МТК/003 з італійською компанією GCR Eurodraw S.p.A. на придбання високотехнологічного волочильного обладнання для виготовлення зварювального дроту малих діаметрів загальною вартістю 247100 євро.

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг у контрагентів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки, не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, хоча і вивчав їх, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Таким чином, реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Гамма Білд Компані" та ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" підтверджено документами, які були оформленні згідно вимог чинного законодавства, і копії яких долучені до матеріалів даної справи.

Разом з тим, відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження висновків, викладених в Акті перевірки щодо непідтвердження позивачем використання придбаних у ТОВ "Гамма Білд Компані" та ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" послуг у господарській діяльності.

Слід також звернути увагу, що в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи і Свідоцтва про державну реєстрацію контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішеннями суду на момент укладання чи виконання договорів. Вказана інформація не надана відповідачем під час розгляду справи. Отже, податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб, ТОВ "ВП "Метиз", ТОВ "Гамма Білд Компані" та ТОВ "Ікстрейд Компані Груп".

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських відносин між позивачем і ТОВ "Гамма Білд Компані" та ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" на підставі розгляду матеріалів інших перевірок, які здійснені податковим органом, в яких досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ "Гамма Білд Компані" та ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" з іншими підприємствами, за відсутності перевірки господарських операцій безпосередньо між позивачем і його контрагентом. Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Зокрема, така правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Крім того, суд, розглядаючи вказану справу враховує також і положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11, відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено суду належними та допустимими доказами відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ "Гамма Білд Компані" та ТОВ "Ікстрейд Компані Груп".

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, кошти сплачені ТОВ "Гамма Білд Компані" та ТОВ "Ікстрейд Компані Груп" в оплату за надані послуги, є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 170966 грн. прийнято відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

Водночас, судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, при розгляді даної справи відповідачем не наведено достатніх доводів та не подано доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності свого рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Метиз" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 04.02.2014 №0001312202 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 170966 (сто сімдесят тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем у сумі 170966 (сто сімдесят тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Метиз" (код за ЄДРПОУ 37284509) сплачений судовий збір у розмірі 341 (триста сорок одна) грн. 93 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.