Ухвала суду № 39198015, 01.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/1971/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малинської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року

у справі №2а/0670/979/11

за позовом Приватного підприємства «Лакмус» (надалі - ПП «Лакмус»)

до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - Малинська МДПІ)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В лютому 2011р. позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Малинської МДПІ від 24.06.2010р. №0003731740/0.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2011р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011р., у задоволенні позову відмовлено.

ПП «Лакмус» зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанції не оскаржив.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 15.06.2010р. посадовими особами ДПІ у Малинському районі проведено виїзну планову перевірку господарської діяльності підприємства та складено акт. На підставі даного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення, які отримані позивачем.

У січня 2011р. позивач отримав разом з позовною заявою про стягнення податкової заборгованості копію податкового повідомлення-рішення №0003731740/0 від 24.06.2010р., прийнятого начальником ДПІ, про визначення суми податкового зобов'язання в сумі 3318,98грн. у зв'язку з порушенням п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п.«а», п.19.2 ст.19, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Разом з тим, судами встановлено, що оригінала та корінця податкового повідомлення-рішення від 24.06.2010р. №0003731740/0 та докази його направлення і вручення позивачеві у відповідача відсутні; спірне рішення суб'єкта владних повноважень існує тільки в електронному варіанті, натомість, в журнал (реєстрі) податкових повідомлень, направлених платникам податків, вказане рішення не внесено.

При цьому слід звернути увагу на те, що як в апеляційній, так і в касаційній скарзі відповідач вказує на те, що відсутність корінця податкового повідомлення - рішення не дає можливості стверджувати, що дане податкове повідомлення - рішення не виносилося взагалі.

Приписами п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції на час правовідносин, передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст.4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п.п.«б» п. 3.1. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.2001р., податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення, крім іншого, у випадку якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Як вбачається з копії податкового повідомлення-рішення від 24.06.2010р. №0003731740/0, останнє прийнято на підставі акту перевірки №79/23-10/30609333 від 15.06.2010р. Проте, інші податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вказаного акту, як стверджував позивач, були отримані підприємством.

Згідно п.3.2 та п.3.3 Порядку, у випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення. Податкове повідомлення складається на розраховану суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу). Якщо податковий орган здійснив розрахунок сум податкових зобов'язань за декількома податками, то складається відповідна кількість податкових повідомлень.

У відповідності до п.4.1 вказаного вище Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення, вносить його до реєстру податкових повідомлень, направлених юридичним особам - платникам податків, які ведуться в цілому в податковому органі в електронному вигляді щодо окремих платників податків.

Водночас, п. 4.4 та п. 4.5 зазначеного Порядку, після складання в той самий день податкове повідомлення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення, залишається його копія. Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

Таким чином, оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено наявність у відповідних реєстрах внесеного податкового повідомлення-рішення від 24.06.2010р. №0003731740/0, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав у задоволенні позову з відсутності предмету спору, оскільки судом не встановлено порушеного права позивача, яке підлягає захисту судом.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Малинської міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов