Рішення № 391980, 22.01.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2007 р. Справа № 11/5465

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі -Анастас”євій Л.В., за участю представників сторін: позивача -Шульгін Є.Г. за довіреністю, відповідача -Черкасов А.І., Потапенко С.В. за довіреністю, третьої особи -Черкасов А.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом кредитної спілки „Імперія” до приватного підприємця ОСОБА_1, третьої особи на боці відповідача -громадянина ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно,

ВСТАНОВИВ:

В ході розгляду справи оголошувалась перерва з 16 по 22 січня 2007 р.

Заявлено позов про звернення стягнення на заставлене за договором застави майно. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що сторонами в якості забезпечення кредитного договору, за умовами якого третя особа отримала у позивача кредит на умовах кредитної лінії, було укладено договір застави майна відповідача, а саме запасних частин до автомобілів на загальну суму 941728, 00 грн. У зв'язку з тим, що позичальник за кредитним договором -фізична особа ОСОБА_1, умови цього договору не виконує, у визначені ним терміни не сплачує позивачу чергові платежі по поверненню кредиту та проценти за користування ним, то позивач просить звернути стягнення існуючої заборгованості на предмет застави.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові та крім того подав суду клопотання про забезпечення позову, оскільки відповідачем з метою перешкоджанню виконанню рішення суду вчиняються дії щодо припинення його підприємницької діяльності та виключенню з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, однак доводів позивача про отримання коштів за кредитним договором, передачі в заставу майна та порушення умов цих договорів не спростували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

13.12.2004 р. позивачем та третьою особою було укладено кредитний договір НОМЕР_1, на виконання умов якого остання отримала на умовах кредитної лінії в період з грудня 2004 р. по лютий 2006 р. грошові кошти в сумі 452114,17 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами. Згідно умов договору (п.4.1) за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплачувати 0,1233 % від суми кредиту за кожний день користування ним, а строк повернення кредиту (п.3.1) сторони визначили до 05.12.2007 р. Крім того (п.5.1) сторони договору встановили обов'язок позичальника повертати кредитні кошти щомісячно з урахування процентів згідно графіка повернення, що є додатком №1 до договору.

Третя особа кредитні кошти та проценти за їх користування відповідно до умов договору в повній мірі не повернула. Її заборгованість за кредитом на час розгляду справи становить 257782,55 грн., з яких 229823,44 грн. повернення кредиту та 27956,11 грн. проценти за користування кредитними коштами.

22.07.2005 р. сторонами у якості забезпечення кредитного договору було укладено договір застави, відповідно до умов якого відповідач передав в заставу позивачу запасні частини до автомобілів у кількості 400 одиниць на загальну суму 941728,00 грн. Умовами даного договору ( п.п. 3.3.5 п.3.3 ) сторонами було визначено обов'язок відповідача не розпоряджатись заставленим майном без дозволу позивача, а п.п. 3.1.4 п.3.1 встановлено право заставодержателя достроково звернути стягнення на предмет застави у випадку , якщо виникає загроза пошкодження чи зменшення його вартості.

В ході перевірки наявності заставленого майна було встановлено його недостачу. Так на час перевірки в наявності у відповідача було заставлених за договором запасних частин лише на суму 382000,00 грн., про що свідчить акт від 07.08.2006 р., підписаний сторонами. При цьому позивач свого дозволу на реалізацію заставленого майна відповідачу не давав.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 572, 583, 586, 589, 1046, 1050, 1054, 1055 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа(майновий поручитель).

Заставодавець має право відчужувати предмет застави , передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів...

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору застави від 22.07.2005 р. яким було забезпечено вимоги позивача за кредитним договором від 13.12.2004 р. укладеним з третьою особою.

Третя особа свої зобов'язання за кредитним договором на час розгляду справи належним чином не виконала, заборгувавши 257782,55 грн., з яких 229823,44 грн. повернення кредиту та 27956,11 грн. проценти за користування кредитними коштами. За таких обставин позивач вправі вимагати дострокового повернення частини кредитних коштів, що залишилась неповернутою з урахуванням відсотків та відповідно у нього виникло право на звернення стягнення існуючого боргу на предмет застави за договором.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про звернення стягнення боргу третьої особи за кредитним договором у сумі 257782,55 грн. на предмет застави за договором застави від 22.07.2005 р., а саме запасні частини до автомобілів, що належать відповідачу є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Суд також при вирішенні спору вважає необхідним вжити заходів до забезпечення позову, оскільки дії відповідача по щодо припинення його підприємницької діяльності та виключенню з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців можуть утруднити виконання рішення або зроблять його неможливим.

Позивачем при подачі позову державне мито сплачено в сумі 1700 грн. Оскільки ціна позову становить 257782,55 грн., а відповідно до вимог ДКМУ „ Про державне мито” розмір державного мита по даній справі становить 2577,82 грн., то з позивача підлягає стягненню до державного бюджету 877,82 грн.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інші судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення боргу в сумі 257782,55 грн. за рахунок заставленого за договором від 22.07.2005 р. майна -запасних частин до автомобілів, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить приватному підприємцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ідент. ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає у АДРЕСА_2 на користь кредитної спілки „Імперія”, м. Черкаси, вул. Благовістна, 172, оф. 3, код 26490467.

Стягнути з кредитної спілки „Імперія”, м. Черкаси, вул. Благовістна, 172, оф. 3, код 26490467 на користь державного бюджету через ДПІ у м. Черкаси 877,82 грн. державного мита.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ідент. ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає у АДРЕСА_2 на користь кредитної спілки „Імперія”, м. Черкаси, вул. Благовістна, 172, оф. 3, код 26490467 - 2577,82 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У якості забезпечення позову державному реєстратору заборонити вчиняти дії щодо виключення з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ідент. ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає у АДРЕСА_2

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань