Ухвала суду № 39197994, 28.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2014 р. м. Київ К-33807/10

Вищий адміністративний суд України у складі:суддя Костенко М.І. - головуючий, суддіБухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргудержавної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області (далі - ДПІ)

на постанову Тернопільського окружного адміністративного судувід 02.12.2009

та ухвалуЛьвівськогоапеляційногоадміністративного суду від 28.09.2010

у справі № 2-а-3205/09/1970 (5913/10/9104)

за позовомприватного підприємства "Альма-Віта" (далі - Підприємство)

доДПІ

про скасуванняподатковихповідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року Підприємство звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.10.2009 № 0000452301/1 та № 0000492301/1.

Постановою названого суду від 02.12.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, позов задоволено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції послалися на те, що у зв'язку із скасуванням в судовому порядку первісних податкових повідомлень-рішень мають бути скасовані і податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом у процедурі адміністративного оскарження.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та залишити позовну заяву Підприємства без розгляду. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є похідними від податкових повідомлень-рішень від 13.08.2009 № 0000452301/0 та № 0000492301/0, не породжують для платника будь-яких додаткових обов'язків у порівнянні з цими рішеннями, а тому не підлягають окремому оскарженню в судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, щоза наслідками проведення невиїзної документальної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з товариством з обмеженою відповідальністю «Профліга» та з приватним підприємством «Мегаторг» за період з 01.01.2008 по 31.03.2008, оформленої актом від 27.07.2009 № 713/23-00/22335971, ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 13.08.2009 № 0000452301/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 152 683 грн. (у тому числі 768 455 грн. за основним платежем та 384 228 грн. за штрафними санкціями),

від 13.08.2009 № 0000492301/0 про донарахування Підприємству податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 922 146 грн. (у тому числі 614 764 грн. за основним платежем та 307 382 грн. за штрафними санкціями).

Позивач оскаржив зазначені акти індивідуальної дії в адміністративному порядку шляхом подання до ДПІ скарги від 27.08.2009 № 170.

Зазначену скаргу було залишено відповідачем без задоволення згідно з рішенням про результати розгляду первинної скарги від 14.09.2009 № 7496/25. У зв'язку з цим ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.10.2009 № 0000452301/1 та № 0000492301/1, за якими суми зазначених донарахувань були залишені без змін.

У вересні 2009 року позивач звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2009 № 0000452301/0 та № 0000492301/0. Постановою названого суду від 19.10.2009 у справі № 2-а-2751/09/1970 позов Підприємства задоволено; оскаржувані податкові повідомлення-рішення були визнані нечинними та скасовані.

Предметом позову у даній справі є оскарження податкових повідомлень, прийнятими контролюючим органом у процедурі апеляційного узгодження.

За правилами пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 № 29, державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень, як-от, зокрема, залишає рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення.

Відповідно до пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, у разі подання платником податків скарги щодо визначеного в податковому повідомленні податкового зобов'язання з дотриманням вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 № 29, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання скарги (інформації про подання повторної скарги) уносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.[…] З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Таким чином, у даному разі прийняті у процедурі апеляційного узгодження податкові повідомлення-рішення з номерами первинних податкових повідомлень з проставленням через дріб номера скарги є похідними від таких первинних податкових повідомлень та лише визначали інший термін сплати позивачем донарахованих податкових зобов'язань. При цьому обсяг прав та обов'язківплатника не змінився у порівнянні із правовими наслідками прийняття первісних податкових повідомлень.

У той же час за правилами підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

За змістом пункту 5.3 цієї ж статті Закону юридичним фактом, з яким пов'язано початок перебігу строку сплати податкового зобов'язання, є саме узгодження податкового зобов'язання.

А відтак з огляду на факт оскарження Підприємством податкових повідомлень-рішень від 13.08.2009 № 0000452301/0 та № 0000492301/0в судовому порядку до часу узгодження податкових зобов'язань за цими актами індивідуальної дії в апеляційному або судовому порядку, обов'язку зі сплати цих зобов'язань у позивача не виникає.

Вищевикладене свідчить на користь висновку про те, що у розглядуваному випадку оскарження податкових повідомлень-рішень від 19.10.2009 № 0000452301/1 та № 0000492301/1 в судовому порядку одночасно з оскарженням податкових повідомлень-рішень від 13.08.2009 № 0000452301/0 та № 0000492301/0 за окремим позовом не сприяє належному захисту порушеного права платника, а є, по суті, ініціюванням судового спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на положення підпункту «в» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правовим наслідком набрання законної сили рішенням суду про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2009 № 0000452301/0 та № 0000492301/0 стане і відкликання податкових повідомлень-рішень від 19.10.2009 № 0000452301/1 та № 0000492301/1.

За таких обставин, керуючисьстаттями155, 220, 222,223, 228, 230, 231 КодексуадміністративногосудочинстваУкраїни, Вищийадміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргудержавної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області задовольнити.

2. ПостановуТернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2009та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010у справі № 2-а-3205/09/1970 (5913/10/9104) скасувати.

3. Позовну заяву приватного підприємства "Альма-Віта" залишити без розгляду.

Ухвала набираєзаконноїсиличерез п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючийсуддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько