Ухвала суду № 39197754, 10.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р. № 876/4461/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Мікули О.І., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Анат» про стягнення податкового боргу,-

встановив:

ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 повернуто позовну заяву ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ПП «Анат» про стягнення податкового боргу.

Із цією ухвалою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи те, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку належить задовольнити.

Суддя першої інстанції свою ухвалу мотивував тим, що ухвалою від 17.03.2014 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Однак, позивач вимог цієї ухвали не виконав, а тому у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовну заяву слід повернути позивачу.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

У статті 106 КАС України визначено вимоги до позовної заяви, згідно п. 4 ч. 1 якої у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Частиною 2 цієї статті визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачу (п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України).

Згідно частин 1, 4-5 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до положень частин 5-6 статті 71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.03.2014 ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася до суду з позовом про стягнення з рахунків ПП «Анат» до бюджету коштів в сумі 1348,43 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на те, що податковий борг складається з податку на прибуток підприємств в сумі 188 грн (основний платіж) та ПДВ в сумі 1160,43 грн (у т.ч. основний платіж - 301 грн, штрафна санкція - 849,67 грн, пеня - 9,76 грн). Згідно переліку документів наведеному у додатках до позовної заяви (а.с. 2 зворот), на підтвердження викладених у позовній заяві обставин податковим органом долучено, зокрема: довідку про заборгованість, копію податкової вимоги, копію відомостей рахунків платника, зворотній бік облікової картки платника, податкову декларацію, копії податкових повідомлень-рішень, копії актів.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 108 КАС України, в системному взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 6, 11, 71, 111 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем у позові викладено обґрунтування позовних вимог, на підтвердження чого надано докази. При цьому, позивач надаючи такі, є завжди переконаним, що надані ним докази є достатніми для вирішення справи по суті та прийняття судом відповідного рішення. Разом з цим, якщо суд дійде висновку, що таких є не достатньо для вирішення справи, він наділений повноваженнями на їх витребування з власної ініціативи або може запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати додаткові докази. Якщо особа, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Крім цього, виходячи з положень ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, виходячи з положень статті 86 КАС України оцінка достатності доказів у їх сукупності здійснюється судом під час розгляду справи, а не суддею на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Суддя першої інстанції передчасно дійшов висновку щодо недостатності доказів, оскільки тим самим він зазначає, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, без проведення попереднього судового засідання чи судового розгляду, внаслідок чого робить висновки щодо можливого результату вирішення справи по суті. Положення ч. 2 ст. 106 КАС України, як підставу для залишення позовної заяви без руху, слід застосовувати у тому випадку, коли позивач не надав жодних доказів чи клопотання про їх витребування судом. Разом з цим, коли позивач надає такі докази, їх оцінка судом щодо достатності здійснюється у процесі судового розгляду, і тільки у тому випадку коли їх недостатньо для вирішення справи, такі, ураховуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, витребовуються судом з власної ініціативи.

Недостатність наданих позивачем суду доказів є формальною підставою для відмови у судовому розгляді справи, оскільки це не перешкоджає вирішенню спору, так як у процесі судового розгляду суд не позбавлений можливості витребувати такі з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки суддею першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу скасувати з підстав викладених у мотивувальній частині цієї ухвали і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити.

Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року про повернення позовної заяви у справі № 813/2306/14 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.І. Мікула

В.В. Ніколін