Ухвала суду № 39197267, 12.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 червня 2014 року Справа № 904/440/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м. Київ (м. Донецьк) на постанову та ухвалу від 10.04.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 р. господарського суду Дніпропетровської областіу справі№ 904/440/14 господарського суду Дніпропетровської областіза заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м. Київ (м. Донецьк)до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "МАКСІМУС", м. Дніпропетровськпровизнання банкрутомВ С Т А Н О В И В :

Подана ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" касаційна скарга від 25.04.2014 р. (без номеру) не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" оскаржує в касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 р., що була винесена за результатами здійснення перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 р. про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автотранспортне підприємство "МАКСІМУС".

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

В свою чергу нормами п. 10 ч. 1 ст. 106 вказаного кодексу передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала місцевого суду винесена відповідно до норм Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 р. № 4212- VІ, що набрала законної сили з 19.01.2013 р.

Згідно норм ч. 3 ст. 8 цього закону у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

В інших випадках (при оскарженні інших судових рішень, прийнятих у справі про банкрутство, але не передбачених нормами ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") касаційне оскарження таких судових рішень в касаційному порядку та здійснення відповідного касаційного провадження не допускається.

Аналогічний висновок наведений в п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212- VІ)".

Таким чином, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, що прийнята за результатами перегляду ухвали місцевого суду про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство та вказана ухвала місцевого суду не підлягають оскарженню до суду касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви (у даному випадку - касаційної скарги), якщо вона не підлягає розгляду в господарських судах України.

З огляду на зазначене у прийнятті касаційної скарги ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 р. необхідно відмовити.

Дійшовши наведеного висновку, судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись ст. 129 Конституції України, нормами ст.ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 86, 107, 106, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" в прийнятті касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 р. у справі № 904/440/14.

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 грн. (шістсот дев'ять гривень) 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 4401 від 11.04.2014 р.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич