Рішення № 39197101, 15.05.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/4295/2014

Головуючий у 1 інстанції: Скрипник О.Г.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Калініній Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

16 грудня 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просив стягнути з них солідарно заборгованість в розмірі 96 809,84 дол. США, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом НБУ- 773 801,05 грн., і пеню за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань у розмірі 2 824 373,87 грн., а також стягнути судовий збір в розмірі 3 441 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 24 квітня 2008 року був укладений кредитний договір № МL 021/044/2008 за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 95 000,00 дол. США на придбання нерухомого майна зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5, 49% річних + FIDR строком до 24 квітня 2033 року. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №5К-021/004/2008. ЗАТ «ОТП Банк» свої зобов'язання виконав належним чином та надав визначену кредитним договором суму коштів, однак ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено і стягнено солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2 суму заборгованості в розмірі 3 598 174, 92 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

17 лютого 2014 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просили його змінити в частині задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення пені у розмірі 2 824 373, 87 грн., зменшивши її розмір до 699 283, 35 грн. Свої вимоги обґрунтовували тим, що розмір пені за прострочення виконання зобов'язання майже в чотири рази перевищує розмір заборгованості за основним боргом та відсотками. На думку апелянтів, суд першої інстанції при ухваленні рішення безпідставно не зменшив розмір пені відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки її розмір значно перевищує розмір основного боргу, а негативні наслідки для банку через прострочення виконання зобов'язання не настали.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду справи, подали до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з направленням ОСОБА_2 на лікування, однак колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду справи, тому розгляд справи за апеляційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України проведено за його відсутності.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 24 квітня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений кредитний договір №МL-021/004/2008, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 95 000,00 дол. США на придбання нерухомого майна зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5,49 % річних + FIDR строком до 24 квітня 2033 року.

Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки № SR-021/004/2008, відповідно до умов якого поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати перед банком в повному обсязі за виконання взятих на себе боржником зобов'язань.

Кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані ЗАТ "ОТП Банк" ОСОБА_1, які він використав за цільовим призначенням, проте умови договору не виконав, грошові кошти та проценти, нараховані банком не повернув.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 24 лютого 2012 року та у відповідності ст.ст.512,514,1077-1079,1082,1084 ЦК України ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №МЬ-021/004/2008 від 24 квітня 2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1

10 жовтня 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надіслав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 досудову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30-ти днів з дати отримання цієї вимоги.

Заборгованість ОСОБА_1 станом на 06 грудня 2013 року становить 96 809,84 дол. США, що еквівалентно на день проведення розрахунку за курсом НБУ 773 801,05 грн., та пені за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань у розмірі 2 824 373,87 грн. Вказана заборгованість складається із:

заборгованості за кредитом у сумі 87 486,97 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 699 283,35 грн.;

суми несплачених відсотків за користування кредитом в сумі - 9 322,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 74517,69 грн.;

пені за прострочення виконання зобов'язання - 2 824 373,87 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст.ст. 526, 553, 554, 610, 629, ч. 1 ст. 1050, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1082 ЦК України та виходив з того, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, що підлягає стягненню з нього достроково солідарно з поручителем ОСОБА_2

Рішення суду першої інстанції в частині дострокового стягнення основної суми боргу та відсотків за користування кредитом не оскаржується, доводів щодо його незаконності і необґрунтованості в цій частині апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення пені у розмірі 2 824 373,87 грн. з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1 % від несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Згідно з п. 1.9 кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або в певній частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем своїх боргових та/ чи інших зобов'язань за цим договором. При цьому зобов'язання позичальника з дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати направлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, банком на адресу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 надіслано вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором 10 жовтня 2013 року (а.с. 19, 20, 21, 22).

Відомості про одержання вимог про дострокове виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором у матеріалах справи відсутні.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що банком пеня на суму несплаченого тіла кредиту у розмірі 87 486, 97 дол. США нараховувалася з 06 грудня 2012 року по 06 грудня 2013 року, що не може вважатися правильним, оскільки строк виконання зобов'язання у повному обсязі не настав, оскільки у матеріалах справи відсутні докази вручення позичальнику досудової вимоги.

З огляду на викладене, пеню за несвоєчасне повернення кредиту з 06 грудня 2012 року по 06 грудня 2013 року слід нараховувати на прострочені відсотки у розмірі 9 322, 87 дол. США і суму простроченого боргу станом на 06 грудня 2012 року у розмірі 9 903, 82 дол. США. Таким чином, розмір пені за прострочення сплати відсотків становить 34 028, 48 дол. США (9 322, 87 дол. США*1 % *365 днів), за прострочення повернення кредитних коштів у розмірі 36 148, 94 дол. США (9 903, 82 дол. США*1 %*365 днів), що в еквіваленті за курсом НБУ (1 долар США=7,993 грн.) згідно позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» становить 560 928, 14 грн.

Суд першої інстанції розрахунків ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не перевірив, а тому необґрунтовано стягнув з відповідачів пеню, нараховану на кредитні кошти, строк сплати яких не настав.

Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 1 334 729, 19 грн.

Водночас колегія суддів вважає, що підстави для зменшення розміру пені згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України відсутні, оскільки розмір неустойки не перевищує розмір збитків.

З огляду на викладене, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року підлягає зміні в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми заборгованості у розмірі 3 598 174, 92 грн. і в частині розподілу судових витрат відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 208, 303-305, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми заборгованості у розмірі 3 598 174, 92 грн. і в частині розподілу судових витрат - змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (р/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) суму заборгованості в розмірі 1 334 729, 19 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 638, 21 грн.

Стягнути ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 638, 21 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді