Ухвала суду № 39196316, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1308/14 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" до державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02 грудня 2013 року податковим органом, на підставі акта перевірки №1760/2205/23744453/17 від 19.11.2013 року, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000212205, яким позивачу за порушення п.п.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» на загальну суму 8378,91грн., в тому числі за основним платежем в сумі 5585,94 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 2792,7грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на тому, що мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 3456 кв.м за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а для підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдс Юкрейн ЛТД» становить 3% від її нормативної грошової оцінки, в той час як позивачем застосовано ставку в 1,5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 4 468 746,24грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

15 лютого 2001 року між позивачем та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №371.

Відповідно до умов даного договору Сумська міська рада передала позивачу у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, Червона площа, буд.15-А терміном до 25.04.2024 року.

Згідно з п.1.2 даного договору грошова оцінка земельної ділянки становить 1 496 448 грн.

Орендну плату визначено сторонами в п.2.3 договору в розмірі 1870,56грн./місяць, що становить 1,5%/рік від встановленої в договорі оренди нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В пункті 5.1 договору сторони погодили, що зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін. В разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, такий спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Як передбачено п.п.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (відповідна рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Вимоги п.п.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим Податковим кодексом України, оскільки у самому Податковому кодексі України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір.

Згідно з п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

При цьому ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

З огляду на приписи зазначених статей, колегія суддів зауважує, що ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада, через яку реалізовано право власності на передану в оренду земельну ділянку, що знаходиться у комунальній власності.

Зазначене продиктовано загальними цивільно-правовими принципами: свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо, оскільки договір оренди землі має саме цивільно-правовий характер. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Враховуючи викладене, зміна розміру земельного податку згідно із Податковим кодексом України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду України від 11 червня 2013 року у справі № 21-443а12 та постанові Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2013 року у справі № К/800/21471/13.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.