ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1410/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Носенко М. В.,
представника позивача - Борецька О. Л.,
представника третьої особи - Пецяк Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" до Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції, третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про визнання протиправними дій та скасування постанов, -
В С Т А Н О В И В:
14 квітня 2014 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанов від 31 березня 2014 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" виконавчого збору у розмірі 8 024 грн. 72 коп. за виконавчим провадженням № 1843170; від 31 березня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 1843170 в частині виділення в окреме провадження стягнення виконавчого збору; від 03 квітня 2014 року про відкриття виконавчого провадження № 42826052 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" виконавчого збору у розмірі 8 024 грн. 72 коп.
Ухвалою суду від 27 травня 2014 року у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на незгоду зі спірними діями та оскаржуваними постановами, винесеними в межах виконавчого провадження ВП № 1843170 та ВП № 42826052, вважаючи їх протиправними та незаконними. Свою незгоду мотивував тим, що виконавче провадження № 1843170 з виконання Наказу Господарського суду Полтавської області № 19/49-8/158 від 19 грудня 2005 року підлягало обов'язковому зупиненню до 01 січня 2014 року на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" та ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 01 січня 2006 року) у зв'язку з перебуванням ПАТ "Лубнигаз" з 28 листопада 2005 року у Реєстрі підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" за номером особового запису 0106. Позивач наголошував на тому, що 12 квітня 2013 року повідомив орган державної виконавчої служби про відсутність заборгованості у ПАТ "Лубнигаз" за наказом № 19/49-8/158. А тому вважає, що ним було погашено заборгованість у встановлений для добровільного виконання виконавчого документа строк. Оскільки, на думку позивача, виконавче провадження підлягало обов'язковому зупиненню до 01 січня 2014 року, виконавчі дії не повинні були здійснюватись державним виконавцем, а боржником у строк для добровільного виконання погашено заборгованість згідно рішення суду, тому відсутні підстави і для стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 8 024 грн. 72 коп. Відтак, оскаржувані постанови є протиправними та безпідставними, а тому підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, при цьому заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні. У письмових поясненнях зазначав, що виконавче провадження ВП № 1843170 постановою відділу від 31 березня 2014 року було закінчено на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку з несплатою ПАТ "Лубнигаз" виконавчого збору по вищезазначеній справі, згідно постанови про стягнення виконавчого збору від 31 березня 2014 року, дана постанова була виділена в окреме провадження та в подальшому передана до відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Полтавській області для подальшого виконання /а. с. 118/.
Представник третьої особи проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19 грудня 2006 року Господарський суд Полтавської області видав наказ про стягнення з ПАТ "Лубнигаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму боргу в розмірі 292 244 грн. 84 коп.
13 березня 2006 року старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби у Лубенському районі Скрипником В. Л. відкрито виконавче провадження ВП № 1843170 про стягнення вищезазначеної заборгованості в розмірі 292 244 грн. 84 коп. /а. с. 98/. Цією постановою ПАТ "Лубнигаз" надано строк для добровільного виконання рішення суду до 20 березня 2006 року.
13 березня 2006 року постановою старшого державного виконавця ДВС у Лубенському районі винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з перебуванням ВАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" /а. с. 97/.
31 березня 2014 року начальником ВДВС Лубенського МРУЮ винесено постанову про стягнення з боржника (ПАТ "Лубнигаз") виконавчого збору в сумі 8 024 грн. 72 коп. /а. с. 7/.
31 березня 2014 року начальником ВДВС Лубенського МРУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 1843170 з виконання Наказу №19/49-8/158 у зв'язку повідомленням ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 12 квітня 2013 року № 31/10-1768 про відсутність заборгованості за виконавчим документом. Вказаною постановою було виділено в окреме виконавче провадження постанову від 31 березня 2014 року стягнення з боржника виконавчого збору.
На виконання постанови № 1843170 від 31 березня 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору постановою начальника ВДВС Лубенського МРУЮ від 03 березня 2014 року було відкрито виконавче провадження № 42826052. Надано строк для самостійної сплати виконавчого збору до 10 квітня 2014 року /а. с. 11/.
Не погоджуючись з діями посадових осіб виконавчої служби щодо стягнення з ПАТ "Лубнигаз" виконавчого збору в сумі 8 024 грн. 72 коп., вважаючи вищевказані постанови незаконними та такими, що порушують права й законні інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, правомірність оскаржуваних дій та постанов, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 01 січня 2006 року, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження № 1843170), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статтею 46 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 01 січня 2006 року, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження № 1843170) визначено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Таким чином, єдиною передумовою (підставою) для стягнення виконавчого збору є невиконання боржником рішення у строк, наданий для його добровільного виконання та фактичне суми боргу.
Згідно пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 01 січня 2006 року, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження № 1843170) передбачено перелік обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, серед яких, і внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Станом на момент судового розгляду справи такі підстави визначено статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось у ході розгляду справи, що ПАТ "Лубнигаз" з 28 листопада 2005 року (тобто ще до відкриття первинного виконавчого провадження) було внесено до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" за номером особового запису 0106 /а. с. 99-100/.
Згідно з п.3.7. ст.37 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу", на строк участі підприємства паливно - енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п.3.4 ст.3 Закону України "Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу", термін дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно - енергетичного комплексу встановлено до 01 січня 2014 року.
Таким чином з моменту відкриття виконавчого провадження (13 березня 2006 року) і по 01 січня 2014 року у державного виконавця існувала обставина, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
13 березня 2006 року постановою старшого державного виконавця ДВС у Лубенському районі винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з перебуванням ВАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" /а. с. 97/. Виконавче провадження № 1843170 було зупинено на строк участі ВАТ "Лубнигаз" в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Згідно частини 4 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 01 січня 2006 року, що діяла на момент зупинення виконавчого провадження № 1843170) впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.
Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26 грудня 2008 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13 грудня 2010 року "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" зазначено, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.
В зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою виконавчий збір є грошовою сумою, яка стягується з боржника у разі невиконання ним рішення у строк, встановлений для добровільного виконання, що зумовлює необхідність здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що у період коли виконавче провадження в будь-якому випадку повинно було бути зупинене на підставі вимог статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: з 13 березня 2006 року по 01 січня 2014 року позивачем добровільно виконано виконавчий документ (наказ № 19/49-8/158 виданий Господарським судом Полтавської області 19 грудня 2005 року), на підтвердження чого третьою особою надано матеріали виконавчого провадження № 1843170, в яких містяться заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог /а. с. 101-107/. Також, з постанови про закінчення виконавчого провадження № 1843170 від 31 березня 2014 року вбачається, що підставою для її прийняття стало надходження від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" повідомлення № 31/10-1768 від 12 квітня 2013 року про відсутність заборгованості за виконавчим документом, а не фактичне стягнення суми боргу.
Суд наголошує на тому, що на неодноразові вимоги суду (ухвала про відкриття провадження від 25 квітня 2014 року, ухвала про витребування доказів від 15 травня 2014 року) про зобов'язання відповідача надати до суду посвідчені належним чином матеріали виконавчого провадження № 1843170, матеріали вказаного провадження були надані лише частково. Так, серед іншого, відповідачем не надано постанову (постанови) про поновлення виконавчого провадження № 1843170, повідомлення Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про виконання рішення № 31/10-1768 датовано 12 квітня 2013 року, а також інші документи.
Крім того, суд також зазначає, що повідомлення Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про виконання рішення № 31/10-1768 датовано 12 квітня 2013 року, проте начальником ВДВС Лубенського МРУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 1843170 лише 31 березня 2014 року.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку що ПАТ "Лубнигаз" добровільно виконало рішення суду та погасило заборгованість згідно наказу № 19/49-8/158, виданого Господарським судом Полтавської області 19 грудня 2005 року, в межах строку, на який виконавче провадження № 1843170 було зупинене та в строк для добровільного виконання рішення, який не минув.
Іншого сторонами під час судового розгляду справи з посиланням на належні та допустимі докази доведене не було.
Відтак, відсутні передбачені законом підстави для стягнення з ПАТ "Лубнигаз" виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності винесених постанов про стягнення з позивача виконавчого збору за виконавчим провадженням № 1843170, закінчення виконавчого провадження № 1843170 в частині виділення в окреме провадження стягнення виконавчого збору, відкриття виконавчого провадження № 42826052 про стягнення виконавчого збору не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "Лубнигаз" в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене та з урахуванням вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову та вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати постанови ВДВС Лубенського МРУЮ від 31 березня 2014 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" виконавчого збору у розмірі 8 024 грн. 72 коп. за виконавчим провадженням № 1843170; від 31 березня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 1843170 в частині виділення в окреме провадження стягнення виконавчого збору; від 03 квітня 2014 року про відкриття виконавчого провадження № 42826052 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" виконавчого збору у розмірі 8 024 грн. 72 коп.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій начальника відділу ДВС Лубенського МРУЮ Солодовника Володимира Миколайовича щодо стягнення з ПАТ "Лубнигаз" виконавчого збору за виконавчим провадженням з приводу виконання наказу № 19/49-8/158, виданого Господарським судом Полтавської області 19 грудня 2005 року, про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 292 244 грн. 84 коп., суд зазначає, що оцінка дій державного виконавця щодо винесення ним будь-яких рішень надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження таких рішень. Суд, задовольняючи вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанов та скасовуючи спірні постанови державного виконавця, вже надав оцінку діям державного виконавця щодо винесення таких рішень.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання дій начальника відділу ДВС Лубенського МРУЮ ОСОБА_5 протиправними.
Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" до Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції, третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дії та скасування постанов підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" до Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції, третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про визнання протиправними дій та скасування постанов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції
від 31 березня 2014 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" виконавчого збору у розмірі 8 024 грн. 72 коп. за виконавчим провадженням № 1843170;
від 31 березня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 1843170 в частині виділення в окреме провадження стягнення виконавчого збору;
від 03 квітня 2014 року про відкриття виконавчого провадження № 42826052 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" виконавчого збору у розмірі 8 024 грн. 72 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції (ідентифікаційний код 34652445) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (ідентифікаційний код 05524713) судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.
Суддя Р.І. Молодецький
Судове рішення № 39196224, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 04.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/1410/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: