Постанова № 39196213, 11.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

11 червня 2014 року № 826/6496/14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»

до

Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області

про

визнання протиправною та скасування постанови від 01.04.2014 №112

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (далі – позивач) з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області (далі – відповідач, Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови від 01.04.2014 №112.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС «Shell» ТОВ «Альянс Холдинг» за адресою: Одеська область, м.Южне, вул. Комунальна, 15, за наслідком чого складено акт №002197 від 19.03.2014 (далі – акт перевірки).

Актом перевірки встановлено реалізацію нафтопродукту (бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Євро вид ІІ клас D, виробник ПАТ «Укрнафта», сертифікат відповідності № 1.035.0193651-11, дата виготовлення 30.07.2013, паспорт якості №254 від 30.07.2013 без інформації про строк придатності, обов’язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі не вчинення цих дій. Дана інформація відсутня у супровідній документації, також не розміщена на АЗС (у місцях, де нафтопродукти реалізуються). На прохання перевіряючих інформація про строк придатності нафтопродукту не була надана будь-яким іншим способом, зокрема у доступній наочній формі, чим відмовлено споживачеві у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

У зв’язку із встановленим порушенням ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» на підставі Акту перевірки Інспекцією винесено постанову про накладення стягнень від 01.04.2014 №112, якою за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію на підставі п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовано до позивача штраф у розмірі 64 309,80 грн.

Позивач не погоджується з вищевказаною постановою, оскільки стверджує, що при проведенні перевірки перевіряючим було надано всі передбачені законодавством України документи. У куточку споживача надана на ознайомлення покупцеві вся необхідна, доступна та достовірна інформація про нафтопродукти. Ззовні операторної розташовано інформацій дошку, де містяться копії сертифікатів відповідності, паспортів якості, карт даних небезпечного фактора для бензинів та дизельного палива та ін. Тому, ТОВ «Альянс Холдинг» не порушено прав споживача, а висновки Акту перевірки не відповідають дійсним обставинам.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з урахуванням наступного.

Закон України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів (ст.2 Закону).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону, передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Частинами 1 та 2 статті 15 Закону передбачено наступне.

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності.

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), а також регламентують вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості цих нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України, які зареєстровані в установленому порядку.

Згідно з п.9 вказаних Правил, суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

В інформації про нафтопродукти зазначаються:

їх назва;

дані про їх основні властивості;

відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами;

ціна та умови їх придбання;

відомості про умови їх зберігання;

правила та умови їх ефективного і безпечного використання;

строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій;

найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача.

Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» та Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами встановлено вимогу щодо наявності в інформації про нафтопродукти строку їх придатності, обов'язкових дій споживача після його закінчення, а також можливих наслідків в разі невчинення цих дій.

У наданих суду копіях сертифікату відповідності № UA1.035.0193651-11 та паспорту якості №254 від 30.07.2013 на бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро вид ІІ клас D відсутня інформація щодо строку його придатності, обов'язкових дій споживача після його закінчення, а також можливих наслідків в разі невчинення цих дій. При цьому, не надано і жодних інших документів, які б таку інформацію містили.

Тому, суд погоджується з Інспекцією стосовно встановленого порушення - відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Пунктом 7 частини 1 статті 23 Закону передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 01.04.2014 №112, - відсутні, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Зважаючи на вимоги ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачем при поданні позову сплачено 182,70 грн.

Згідно з вказаною нормою, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, решта суми судового збору (мінімальної ставки, встановленої на момент подання позову) підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути решту суми судового збору з ТОВ «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ 34430873) на користь Державного бюджету України в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк