Постанова № 39195582, 04.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення
04.06.2014
Номер справи
826/4817/14
Номер документу
39195582
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2014 року 12:38 № 826/4817/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Каракашьяна С.К., Шулежко В.П. при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України,

Державної виконавчої служби України,

Міністерства юстиції України,

Прем'єр - міністра України

про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу,

за участю:

позивача та представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідачів - Станецька О.В., Пантюхова Л.Р., Дроздик О.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 4 червня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач-1), Державної виконавчої служби України (далі по тексту - відповідач-2), Міністерство юстиції України (далі по тексту - відповідач-3) та Прем'єр - міністра України (далі по тексту - відповідач-4) з урахуванням збільшених позовних вимог про:

- визнати протиправною та скасувати пропозицію голови Державної виконавчої служби України від 06.03.2014р. №7-19/7./282-2 на ім'я Міністра юстиції України щодо звільнення з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- визнати протиправною та скасувати пропозицію Міністра юстиції України від 11.03.2014 № 14-9/159 на ім'я Прем'єр-міністра України про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби;

- визнати, в частині, що стосується порушених інтересів позивача, протиправним та скасувати подання (пропозиція - згідно поданого заперечення представника Кабінету Міністрів України) Прем'єр-міністра України від 12.03.2014 внесене на розгляд Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №177-р від 12 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади";

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної виконавчої служби України №139/К від 17.03.2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України 17 березня 2014 року відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- зобов'язати голову Державної виконавчої служби України Сторожука Д.А., чи новопризначеного голову Державної виконавчої служби України або особу, яка виконуватиме обов'язки голови Державної виконавчої служби України, внести на розгляд Міністра юстиції України пропозицію щодо призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, згідно абзацу 2 частини 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- зобов'язати Міністра юстиції України Петренко П.Д., чи новопризначеного Міністра юстиції України або особу, яка виконуватиме обов'язки Міністра юстиції України, внести пропозицію Прем'єр-міністрові України стосовно ОСОБА_1 для призначення на посаду першого заступника Голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, згідно абзацу 1 частини 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- зобов'язати Прем'єр-міністра України Яценюка А.П., чи новопризначеного Прем'єр-міністра України або особу, яка виконуватиме обов'язки Прем'єр-міністра України, подати подання Кабінету Міністрів України на ОСОБА_1 для призначення на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, згідно абзацу 2 частини 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

- зобов'язати Кабінет Міністрів України видати розпорядження про призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням;

- зобов'язати Державну виконавчу службу України видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням;

- стягнути з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 березня по 17 квітня 2014 року в розмірі 11 005,27грн.;

- стягнути з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня по 19 травня 2014 року в розмірі 8 612,82грн.;

- допустити негайне виконання постанови суду у частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18 березня 2014 року та стягнення з Державної виконавчої служби України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за однин місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті неправомірно.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали.

Відповідачі проти заявленого позову заперечили, посилаючись на те, що оскаржувані позивачем рішення прийняті правомірно, оскільки відповідають вимогам законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 Указом Президента України №113/2011 від 17.01.2011р. та наказом Державної виконавчої служби України №2/К від 07.06.2011р. призначений на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №177-р від 12.03.2014р. та наказом Державної виконавчої служби України №139/К від 17.03.2014р. позивача звільнено з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України та статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції та на виконання Конституції та законів України видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно з частиною 2, 3 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України, акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до абзацу 7 частини 2 параграфу 30 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.07 № 950, акти Кабінету Міністрів з кадрових питань видаються у формі розпоряджень.

Згідно до положень статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не входять до складу Кабінету Міністрів України, спрямовується і координується міністрами. Питання діяльності таких центральних органів виконавчої влади представляють відповідні міністри, до сфери спрямування і координації яких належать ці органи.

Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Прем'єр-міністра України: перших заступників і заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади.

Розгляд питання щодо призначення та звільнення з посади першого заступника керівника центрального органу виконавчої влади також регулюється Законом України «Про центральні органи виконавчої влади».

Так, згідно ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

У разі звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, в тому числі центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, перші заступники та заступники відповідного керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посад Кабінетом Міністрів України.

Пропозиції Прем'єр-міністрові України стосовно кандидатур для призначення на посаду та звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади та його заступників вносить міністр, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. Керівник центрального органу виконавчої влади вносить на розгляд міністра пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад своїх заступників.

Так, на виконання вимог абзацу другого частини 1 ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», голова Державної виконавчої служби України 06.03.2014 року вніс на розгляд Міністра юстиції України пропозицію щодо звільнення з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України ОСОБА_1, лист від 06.03.2014 року №7-19/77282-2.

Міністр юстиції України, керуючись вимогами абзацу 2 частини 2 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» 11.03.2014 року вніс пропозицію Прем'єр-міністру України щодо звільнення з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України ОСОБА_1, лист від 11.03.2014 року №14-9/159.

У зв'язку з чим, на думку колегії суддів, Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та Законами України правомірно прийнято Розпорядження № 177-р від 12 березня 2014 року про звільнення позивача з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України.

Наказом Державної виконавчої служби України від 17.03.2014р. №139/К Про звільнення ОСОБА_1 було оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України № 177-р від 12 березня 2014 року про звільнення позивача з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України.

На думку колегії суддів, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2014 № 177-р та наказ Державної виконавчої служби України від 17.03.2014р. №139/К «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» прийняті відповідачами 1 та 2 в межах компетенції на підставі, в порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України №177-р від 12 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та визнання протиправним та скасування наказу Державної виконавчої служби України №139/К від 17.03.2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України 17 березня 2014 року відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 є державним службовцем із спеціальним статусом, оскільки він був призначений та звільнений з посади не в загальному порядку, який передбачений для державних службовців апарату центрального органу виконавчої влади, а призначений та звільнений відповідно до статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», а тому посилання ОСОБА_1 на Кодекс законів про працю України є необґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» у разі звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, в тому числі центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, перші заступники та заступники відповідного керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посад Кабінетом Міністрів України.

Необґрунтованим на думку колегії суддів, є і посилання позивача на недотримання при його звільненні положень ч. 3 ст. 30 Закону України «Про державну службу» та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», якими передбачено, що зміна керівника державного органу не може бути підставою для звільнення з посад державних службовців та представників апарату центрального органу виконавчої влади, оскільки у разі колізії норм мають застосовуватися спеціальні норми, передбачені Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», а не Законом України «Про державну службу».

Крім того, стосовно твердження позивача, що він не був першим заступником керівника Державної виконавчої служби України Дудінова В.О., колегія суддів зазначає, що Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» оперує поняттям «перший заступник керівника центрального органу виконавчої влади» як загальним визначенням посади державного службовця і не встановлює зв'язку з конкретною особою, яка займає посаду керівника центрального органу виконавчої влади.

У даному випадку визначальним є факт звільнення Кабінетом Міністрів України керівника центрального органу виконавчої влади із займаної посади, що стає підставою для звільнення Урядом заступників відповідного керівника центрального органу виконавчої влади з посад.

Позивач обіймав у Державній виконавчій службі України керівну посаду - першого заступника Голови.

Отже, при звільненні ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України, Кабінетом Міністрів України та Державною виконавчою службою України правомірно застосовані положення ч. 2 ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Щодо позовних вимог про зобов'язання голову Державної виконавчої служби України Сторожука Д.А., чи новопризначеного голову Державної виконавчої служби України або особу, яка виконуватиме обов'язки голови Державної виконавчої служби України, внести на розгляд Міністра юстиції України пропозицію щодо призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, згідно абзацу 2 частини 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; зобов'язання Міністра юстиції України Петренко П.Д., чи новопризначеного Міністра юстиції України або особу, яка виконуватиме обов'язки Міністра юстиції України, внести пропозицію Прем'єр-міністрові України стосовно ОСОБА_1 для призначення на посаду першого заступника Голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, згідно абзацу 1 частини 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; зобов'язання Прем'єр-міністра України Яценюка А.П., чи новопризначеного Прем'єр-міністра України або особу, яка виконуватиме обов'язки Прем'єр-міністра України, подати подання Кабінету Міністрів України на ОСОБА_1 для призначення на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, згідно абзацу 2 частини 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; зобов'язання Кабінет Міністрів України видати розпорядження про призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням; зобов'язання Державну виконавчу службу України видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18.03.2014 року, на підставі поновлення на попередньому місці роботи у зв'язку з незаконним звільненням, суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки є похідними вимогами від первинних щодо визнання протиправним та скасування розпорядження від 12.03.2014р. №177-р та наказу від 17.03.2014р. №139/К.

Крім того, вказаними вище позовними вимогами позивач фактично просить суд встановити спосіб виконання рішення суду в даній справі.

Позовні вимоги щодо стягнення з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 березня по 17 квітня 2014 року в розмірі 11 005,27грн.; стягнення з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 квітня по 19 травня 2014 року в розмірі 8 612,82грн. та допустити негайне виконання постанови суду у частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 18 березня 2014 року та стягнення з Державної виконавчої служби України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за однин місяць, задоволенню не підлягають, оскільки є похідними вимогами від первинних.

В частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування пропозиції голови Державної виконавчої служби України від 06.03.2014р. №7-19/7./282-2 на ім'я Міністра юстиції України щодо звільнення з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»; визнання протиправною та скасування пропозиції Міністра юстиції України від 11.03.2014 № 14-9/159 на ім'я Прем'єр-міністра України про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби та визнання, в частині, що стосується порушених інтересів позивача, протиправним та скасування подання (пропозиція - згідно поданого заперечення представника Кабінету Міністрів України) Прем'єр-міністра України від 12.03.2014 внесене на розгляд Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

За юридичними властивостями акти державного управління поділяються на: нормативні (встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях, призначені на довгострокове та багаторазове застосування), індивідуальні (вирішують конкретні питання управління і не містять у собі норм права, спрямовані на одноразове застосування відносно конкретних випадків, ситуацій, обставин, здійснюють безперервне оперативне вирішення органами виконавчої влади численних справ) та змішані (містять і норми права, і рішення щодо конкретних управлінських справ та ненормативні приписи).

Особливостями актів державного управління є те, що вони приймаються при здійсненні функцій виконавчої влади, мають підзаконний, офіційний, владний характер, прийняті в установленому законом порядку та належним чином оформлені.

У сукупності ці ознаки зумовлюють відмінність актів державного управління, зокрема, від окремих доручень, вказівок та інших службових документів.

Водночас відповідно до частини першої статті 117 Конституції України та статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції та на виконання Конституції та законів України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Разом з тим подання Прем'єр-міністра України від 12.03.2014, як і пропозиції Голови Державної виконавчої служби України від 06.03.2014 № 7-19/7./282-2 та Міністра юстиції України від 11.03.2014 № 14-9/159, за своєю правовою природою не є актом в розумінні частини першої статті 117 Конституції України, статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, не є рішенням суб'єкта владних повноважень і не створюють юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, тому вони не можуть бути предметом спору.

Зазначені документи є службовими документами центральних органів виконавчої влади, які не можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Відсутність спірних відносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право що підлягає судовому захисту.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що розпорядження Кабінету Міністрів України №177-р від 12 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та наказ Державної виконавчої служби України №139/К від 17.03.2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України 17 березня 2014 року відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» прийняті Кабінетом Міністрів України та Державною виконавчою службою України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 11.06.2014р.

Головуючий суддя В.В. Амельохін

Судді: С.К. Каракашьян

В.П. Шулежко

Часті запитання

Який тип судового документу № 39195582 ?

Документ № 39195582 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 39195582 ?

Дата ухвалення - 04.06.2014

Яка форма судочинства по судовому документу № 39195582 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 39195582 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 39195582, Окружний адміністративний суд міста Києва

Судове рішення № 39195582, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 04.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 39195582 відноситься до справи № 826/4817/14

Це рішення відноситься до справи № 826/4817/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 39195543
Наступний документ : 39195586