Ухвала суду № 39195572, 11.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20205/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю промислово-фінансова група "Спецпромінвест" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007542208 від 10.12.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.12.2013 №0007542208.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів, а також правильності обчислення і повноти нарахування податкового кредиту з ПДВ застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та ПДВ в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинам з МПП-фірма "Андромеда" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 20.11.2013 №378/1-22-08-37250988 і винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 №0007542208, яким йому збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 27242,50 грн.

Спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК, внаслідок чого, як зазначено в акті, занижено ПДВ за квітень 2012р. на суму 21794 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на 21794 грн. по операціям з МПП-фірма "Андромеда". Такий висновок зроблено відповідачем на підставі "транзитного" акта Ірпінської об'єднаної ДПІ Київської області ДПС від 29.04.2013 №146/22-4/14020271 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання МПП-фірма "Андромеда" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 по 31.03.2013", в якому зазначено про відсутність реального здійснення господарських операцій МПП-фірма "Андромеда", а також зроблено посилання на здійснення кримінального провадження від 26.03.2013 №320121100900000086 щодо участі зазначеного підприємства у незаконній системі конвертації грошових коштів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (пп. б) п.198.1 ст.198 ПК).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9).

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

З матеріалів справи вбачається, що між МПП-фірма "Андромеда" (Постачальник) і по-зивачем (Покупець) укладено договір поставки від 03.04.2012 №04/04-О, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність позивачу обладнання у відповідності зі специфікацією, що є додатком та невід'ємною частиною договору.

Так, згідно із специфікацією №1 до даного договору предметом поставки є стендова вільно-програмована станція логічного управління та контролю (Модифікація: 11В46СТК230089) у кількості 1 шт. вартістю 130764 грн. (у т.ч. ПДВ - 21794 грн.).

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції, позивачем до перевірки і до матеріалів справи додано: технічне завдання (вимоги) до замовленого товару (що є додатком №1 до договору); видаткові та податкові накладні; товарно-транспортну накладну, які містяться в матеріалах справи.

Зазначені первинні документи оформленні з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товар придбавався позивачем для подальшого використання в межах власної господарської діяльності, доказом чого є: акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.04.2012, наказ про введення в експлуатацію основних засобів, малоцінних, необоротних матеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, інших матеріалів і запасів від 30.04.2012 №14-ОС, журнал-ордер по рах.631 за квітень 2012, акт введення в експлуатацію основних засобів від 30.04.2012 №10-ОС, бухгалтерська довідка від 30.04.2012 №11, оборотно-сальдові відомості, відомості розрахунку амортизаційних відрахувань, інвентарні списки основних засобів, картки обліку основних засобів, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних МПП «Фірма «Андромеда» є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновки на "транзитний" акт Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 29.04.2013 №146/22-4/14020271 про неможливість проведення зустрічної звірки МПП "Фірма "Андромеда", оскільки названий акт сам по собі не може бути підтвердженням безтоварності однієї з господарських операцій, здійснених названим товариством.

Не бере до уваги колегія суддів посилання апелянта на те, що в провадженні слідчого відділу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №320121100900000086 від 26.03.2013, в рамках якого встановлено участь МПП-фірма "Андромеда" у злочинній схемі конвертації грошових коштів та мінімізації податкових зобов'язань, у зв'язку із чим ДПІ зроблено висновок про відсутність реальних наслідків правочину, укладеного позивачем із вказаним підприємством, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Доказів існування вироку у кримінальній справі відносно посадових осіб контрагентів позивача відповідачем не надано.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку ПП МПП-фірма "Андромеда", встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.06.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й.Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.