Постанова № 39195514, 02.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року (11 год. 00 хв.)Справа № 808/2411/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012510 від 14.01.2014,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (далі позивач або ПАТ «ЗТР») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі або відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012510 від 14.01.2014.

Позовну заяву мотивує тим, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є господарські відносини між позивачем та ТОВ «КОМЕЛЬ.ЮА». При цьому, позивачем дотриманні всі вимоги податкового законодавства, жодних порушень ПАТ «ЗТР» вимог Податкового кодексу не встановлено, а відтак вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 02.06.2014 не з'явився, проте надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У судове засідання, призначене на 02.06.2014 з'явився представник відповідача Лисенко О.В. В матеріалах справи знаходяться письмові заперечення на адміністративний позов. В яких, зокрема, вказано, що позивач фактично не отримував жодних послуг від свого контрагента, а тому неправомірно відніс суму ПДВ до податкового кредиту. З огляду на викладене, вважає що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, відсутності потреби заслуховування свідків або експертів, наявність достатніх матеріалів та відсутність перешкод для розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів, суд вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Посадовими особами СДПІ у період з 13.12.2013 по 19.12.2013 проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «ЗТР» з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарський відносинах з ТОВ «КОМЕЛЬ.ЮА» за вересень 2013 року, за результатами проведеної перевірки складений акт від 26.12.2013 №308/25-00/00213428 (далі - Акт).

У підпункті 3.2.2 розділу 3 акту перевірки зазначено, що при проведенні перевірки встановлено, що ПАТ «ЗТР» мало взаємовідносини з TOB «КОМЕЛЬ.ЮА» (код ЄДРПОУ 37310271) в вересні 2013 року, при цьому по контрагенту TOB «КОМЕЛЬ.ЮА» (код ЄДРПОУ 37310271) встановлено в відсутність поставок послуг в результаті чого в вересні 2013 року ПАТ «ЗТР» на порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 199 736 грн., внаслідок чого порушено пункти 200.1, 200.3, абз. а 200.4 статті 200 ПК України та завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у жовтні 2013 року у розмірі 199 736 грн.

Не погоджуючись з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, позивач надав до контролюючого органу письмові заперечення на акт № 1/11-2919 від 28.12.2013, за результатами розгляду яких висновки акта перевірки залишено без змін листом № 105/10/2500/28 від 10.01.2014.

За наслідками перевірки відповідач надіслав на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000012510 про сплату 199 736 грн. 00 коп. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 99 868 грн. 00 коп. (разом 299 604 грн. 00 коп.), застосованого за порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Не погоджуючись із результатами документальної перевірки та отриманим податковим повідомленням - рішеннями ПАТ «Запоріжтрансформатор» звернулось до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків зі скаргою № 1/05-р-170 від 23.01.2014 про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.01.2014 № 0000012510.

Рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків № 2847/10/28-10-10-3-34 від 06.02.2014 розгляд скарги №1/05-р-170 від 23.01.2014 продовжено до 27.03.2014 (включно).

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000012510 прийняте незаконно, з порушенням норм матеріального права України, в зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та повинне бути скасоване повністю.

Дослідивши матеріали справи з приводу заявленого позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ПАТ «ЗТР» є виробником силових трансформаторів, в яких використовується трансформаторне мастило, яке кваліфікується за кодом УКТЗЕД 2710 19 93 00 «Електроізоляційні мастила». Оскільки таке мастило не виробляється на території України ПАТ «ЗТР» ввозив на митну територію такий товар для використання його у своїй господарської діяльності.

17.07.2013 між позивачем (замовник) та ТОВ «КОМЕЛЬ.ЮА» (виконавець) укладений договір №ВМ-0296 про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)(а.с. 26-27) .

Предметом вищезазначеного договору є надання виконавцем замовнику послуг з організації власними силами або шляхом доручення третіх осіб заходів з переробки відпрацьованих мастил (олив).

Згідно із пунктом 2.3 договору, оплата послуг виконавця здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 100% вартості послуг безготівковим перерахуванням суми попередньої оплати.

Крім того, з урахуванням властивостей електроізоляційних масел термін їх служби без заміни складає 20-25 років, тобто, необхідність їх утилізації виникне у 2033 році.

На виконання умов договору позивач перерахував на користь ТОВ «КОМЕЛЬ. ЮА»: платіжним дорученням № 9118 від 03.09.2013р. - 387 399 грн. 94 коп., в т.ч. ПДВ 64 566 грн. 66 коп.; платіжним дорученням № 9693 від 16.09.2013р. - 41 691 грн. 36 коп., в т.ч. ПДВ 6 948 грн. 56 коп.; платіжним дорученням № 9752 від 18.09.2013р. - 20 955 грн. 46 коп., в т.ч. ПДВ 3 492 грн. 58 коп.; платіжним дорученням № 9753 від 18.09.2013р. - 279 271 грн. 58 коп., в т.ч. ПДВ 46 545 грн. 26 коп.; платіжним дорученням № 9754 від 18.09.2013р. - 365 284 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ 60 880 грн. 72 коп.; платіжним дорученням № 9799 від 19.09.2013р. - 20 714 грн. 02 коп., в т.ч. ПДВ 3 452 грн. 34 коп.; платіжним дорученням № 9957 від 23.09.2013р. - 20 714 грн. 02 коп., в т.ч. ПДВ 3 452 грн. 34 коп.; платіжним дорученням № 9928 від 23.09.2013р. - 20 801 грн. 86 коп., в т.ч. ПДВ 3 466 грн. 98 коп.; платіжним дорученням № 9959 від 23.09.2013р. -20 757 грн. 98 коп., в т.ч. ПДВ 3 459 грн. 66 коп.; платіжним дорученням № 9960 від 23.09.2013р. - 20 823 грн. 74 коп., в т.ч. ПДВ 3 470 грн. 62 коп.

Тобто, здійснення оплати указаного договору є необхідним для митного оформлення мастила. Надання під час митного оформлення документів про оплату послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) є обов'язковим та передбачене пунктом 16 Постанови №1221.

Після сплати позивачем грошових коштів ТОВ «КОМЕЛЬ. ЮА» оформлені та надані податкові накладні № 8 від 03.09.2013 (на суму 387 399,94 грн., у тому числі ПДВ 64 566,66 грн.), № 45 від 16.09.2013 (на суму 41 691,36 грн., у тому числі ПДВ 6 948,56 грн.), № 61 від 18.09.2013 (на суму 665 511, 36 грн., у тому числі ПДВ 110 918,56 грн.), № 62 від 19.02.2013 (на суму 20 714,02 грн., у тому числі ПДВ 3 452,34 грн.), № 78 від 23.09.2013 (на суму 83 097, 60 грн., у тому числі ПДВ 13849,60 грн.).

У вересні 2013 року ПАТ «ЗТР» відніс суму податку на додану вартість у розмірі 199 736 грн. до податкового кредиту.

Механізм збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), що утворюються внаслідок використання вироблених або імпортованих на територію України мастил (олив) визначає Порядок збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), затверджений постановою КМУ від 07.12.2012 №1221 (далі - Постанова №1221).

Відповідно до Постанови №1221, підприємства, установи та організації всіх форм власності, що виробляють або імпортують для вільного використання мастила (оливи) за кодами товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД, зокрема, 2710 19 93 00, внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), зобов'язані самостійно відповідно до законодавства забезпечити збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив) або укласти договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів, чи іншими суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням установленої цією постановою мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

Пунктом 4 Постанови №1221 встановлено, що виробники та імпортери мастил (олив) самостійно забезпечують відповідно до законодавства збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив), які утворюються внаслідок використання вироблених чи ввезених ними в Україну мастил (олив), або укладають договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими суб'єктами господарювання (спеціалізованими підприємствами), що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

Згідно із пунктом 16 Постанови №1221, для здійснення державного екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон імпортер мастил (олив) надає державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища територіального органу Держекоінспекції (далі - державний інспектор) завірені печаткою імпортера:

дві копії договору про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством чи іншими спеціалізованими підприємствами, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходам;

дві копії документів про оплату послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з урахуванням затвердженої Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови №1221 спеціалізоване підприємство - суб'єкт господарювання, його філія, інший відокремлений підрозділ, які здійснюють операції поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та надають послуги, пов'язані із збиранням, видаленням, знешкодженням та утилізацією відпрацьованих мастил (олив), на підставі відповідної ліцензії.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КОМЕЛЬ. ЮА» є спеціалізованим підприємством по веденням операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання), що підтверджується Ліцензією №199221, виданою Міністерством екології та природних ресурсів України, строком дії з 04.03.2013 по 04.03.2018 (а.с.43).

Як встановлено пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового період.

При цьому, відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У даному випадку, датою виникнення у ПАТ «ЗТР» права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку про оплату послуг ТОВ «КОМЕЛЬ.ЮА».

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідають вимогам чинного законодавства. Сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності, під час перевірки представниками СДПІ, не виникало.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 ПК України).

Згідно із пунктом 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Указана позиція також висловлена та узгоджується практикою Європейського суду з прав людини («Інтерсплав» проти України, Щокін проти України). Так, указаними судовими рішеннями встановлено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань, такий покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем своїх податкових зобов'язань. Позбавлення податковими органами права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причин виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу 1 до Конвенції.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару/послуг покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що жодних порушень податкового законодавства позивачем та ТОВ «КОМЕЛЬ.ЮА» у межах досліджених господарський відносин не було.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 14.01.2014 №0000012510.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (код ЄДРПОУ 00213428) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чоториста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко