Рішення № 39195380, 12.06.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/51/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 Справа № 908/1655/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Табацький А.В, довіреність № 644 від 24.03.2014 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1655/14,

за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, скорочено ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС");

до відповідача: Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, скорочено КП "ПКВ" ЕМР);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" заявлено позовні вимоги до Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради про стягнення заборгованості за прострочення оплати послуг за договором № 1ВС-12 від 06.02.2013 р.: пені в розмірі 4,88 грн., втрат від інфляції у розмірі 1,71 грн. та 3% річних в розмірі 1,12 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.05.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1655/14, присвоєно справі номер провадження 34/51/14, розгляд якої призначено на 02.06.2014 р.

02.06.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшло клопотання вих. № 89 від 30.05.2014 р., в якому відповідач по справі просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з необхідністю проведення з позивачем акту-звірки та надання інших документів, а також неможливістю направити в судове засідання уповноваженого представника.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 12.06.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами договору про надання послуг з водозабезпечення (питна вода з насосної станції 3-го підйому) та водовідведення (транспортування та очищення господарсько-побутових стоків на об'єднаних очисних спорудах КП "ПК "Тепло-водоканал") № 1ВС-12 від 06.02.2012 р., позивачем та відповідачем підписані акти про надання послуг, відповідно до яких КП «ПКВ» ЕМР було надано послуг з питного водопостачання та водовідведення на загальну суму 855,46 грн. Вказані акти оплачені відповідачем з простроченням платежу, 16.01.2014 р. на суму 855,46 грн. За неналежне виконання своїх грошових зобов'язань відповідачу нараховані: пеня в сумі 4,88 грн., втрати від інфляції грошових коштів в сумі 1,71 грн. та 3 % річних в сумі 1,12 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» посилається на ч. 1 ст. 530, ст. ст. 546, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4-1, 12, 13, 15, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, Закон України "про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, наполягав на його розгляді по суті.

12.06.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від відповідача повторно надійшло клопотання вих. № 93 від 12.06.2014 р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю проведення з позивачем акту-звірки та надання інших документів, зокрема договору про заміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/09-13 від 26.09.2013 р., відповідно до якого підприємство має зустрічні грошові вимоги до позивача на суму 14256536,28 грн., а також приймаючи до уваги, що підприємство не має можливості направити в судове засідання по справі № 908/1655/14 уповноваженого представника для розгляду справи, просить відкласти розгляд справи.

Судом розглянуто клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відхилено, у зв'язку з наступним.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Таким чином, суд звертає увагу відповідача, що він є юридичною особою, тому реалізує свої права через представників і не позбавлений можливості направити іншого представника в судове засідання. ГПК України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси юридичної особи. Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 908/1655/14 від 02.06.2014 р. було відкладено розгляд справи на 12.06.2014 р. на підставі клопотання відповідача вих. № 89 від 30.05.2014 р. для проведення з позивачем акту-звірки та надання інших документів.

В судове засідання 12.06.2014 р. представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надав, акт-звірки з позивачем та інші документи, на підставі яких відповідач просив відкласти попереднє судове засідання, на адресу господарського суду не надходили.

На підставі вищевикладеного, повторне клопотання відповідача № 93 від 12.06.2014 р. про відкладення розгляду справи, судом відхилено, у зв'язку з процесуальною необґрунтованістю.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2012 р. ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» (постачальник) та КП "ПКВ" (споживач) було укладено договір на водопостачання (питна вода з насосної станції 3-го підйому) та водовідведення (транспортування та очищення господарсько-побутових стоків на об'єднаних очисних спорудах КП "ПК "Тепло-водоканал") № 1ВС-12 (надалі - договір № 1ВС-12).

Відповідно до п. 1.1. договору № 1ВС-12, постачальник зобов'язався надати послуги споживачу з водопостачання з насосної станції 3-го підйому в кількості 4902,10 м3 у рік відповідно розрахунку річного водоспоживання, який є додатком № 1 до даного договору та забезпечити водовідведення (транспортування та очистку господарсько-побутових стоків на об'єднаних очисних спорудах КП "ПК "Тепло-водоканал") в розмірі 100 % від використаної питної води по приборам обліку в місяць на об'єкти, орендуємі споживачем у відповідності з договором оренди № 22/10 від 01.06.2010 р.

Додатковою угодою № 1 від 08.0.72013 р. до договору № 1ВС-12 сторони погодили п. 1.1. договору доповнити об'ємом водопостачання з насосної 3-го підйому з 01.06.2013 р. в кількості - 6000 м3.

Згідно із п. 7.1. договору № 1ВС-12, даний договір вважається укладеним з моменту його підписання споживачем та постачальником. Строк дії даного договору - до 31.03.2012 р. Договір вважається продовженим до 31.12.2012 р. у випадку, якщо жодна зі сторін за 1 місяць до зупинення строку його дії не заявить про закінчення строку його дії.

Доказів припинення дії договору № 1ВС-12 сторонами не надано.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором про надання послуг з питного водопостачання.

Статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Пунктом 3.8. договору № 1ВС-12 передбачено, що по закінченню звітного місяця споживач зобов'язаний підписати наданий нарочно зі сторони постачальника акт про надання послуг з водопостачання та водовідведення в 3-х екземплярах на протязі 2-х робочих днів з моменту отримання, з обов'язковим зазначенням дати підписання акту та по 2 екземпляра актів повернути нарочно представнику постачальника, який передає споживачу податкову накладну.

Як передбачено п. 4.3. договору № 1ВС-12, по закінченню звітного місяця, між споживачем та постачальником підписуються двосторонні акти про надання послуг по водопостачання та водовідведення в строк, встановлений в п. 3.8. даного договору.

Згідно із п. 4.4. договору № 1ВС-12, оплата за надані послуги по водопостачання та водовідведення здійснюється споживачем щомісячно до останнього числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов договору, за листопад 2013 р. позивачем відповідачу були надані послуги з питного водопостачання та водовідведення на загальну суму 855,46 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами про надання послуг: № 31/11 від 30.11.2013 р. на суму 771,84 грн., № 32/11 від 30.11.2013 р. на суму 83,62 грн. (а.с. 21, 22).

Відповідач за надані послуги з питного водопостачання та водовідведення розрахувався повністю, що підтверджується платіжним дорученням: № 200 від 16.01.2014 р. на суму 2288,99 грн., в кому зазначено призначення платежу: плата за водовідведення та водопостачання за листопад-грудень 2013 р., згідно договору № 1ВС-12 від 06.02.2012 р. (а.с. 24), але з порушенням строку оплати, встановленого п. 4.5. договору.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 4,88 грн. пені за прострочення платежів. Пеня нарахована позивачем по кожному акту про надання послуг окремо. Так, по акту № 31/11 від 30.11.2013 р. на суму 771,84 грн., позивачем нарахована пеня на суму 4,40 грн. за період: з 01.01.2014 р. по 16.01.2014 р.; по акту № 32/11 від 30.11.2013 р. на суму 83,62 грн. позивачем нарахована пеня на суму 0,48 грн. за період: з 01.01.2014 р. по 16.01.2014 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.5. договору № 1ВС-12 при несвоєчасній оплаті споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від належній до сплати суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня (відповідно п. 6 ст. 231 ГК України).

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що позивачем не вірно визнано кількість днів прострочення, на які нараховується пеня, помилково вважаючи день здійснення оплати відповідачем днем прострочки виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, без врахування оплаченої ним суми.

Відповідно до п. 9.1. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

За підрахунками суду, по акту № 31/11 від 30.11.2013 р. на суму 771,84 грн. стягненню підлягає 4,12 грн. пені; по акту по акту № 32/11 від 30.11.2013 р. стягненню підлягає 0,45 грн., а всього стягненню підлягає сума пені в розмірі 4,57 грн.

Таким чином, пеня по спірним актам розрахована за період: з 01.01.2014 р. по 15.01.2014 р. на суму 4,57 грн., яка підлягає задоволенню. В іншій частині стягнення пені, вимога позивача задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1,12 грн. 3 % річних за період: з 01.01.2014 р. по 16.01.2014 р. та інфляційні втрати на суму 1,71 грн. за період: січень 2014 р.

Позивачем нараховано 3 % річних по кожному акту про надання послуг окремо. Так, по акту № 31/11 від 30.11.2013 р. на суму 771,84 грн., позивачем нараховано 3 % річних на суму 0,95 грн. за період: з 01.01.2014 р. по 16.01.2014 р.; по акту № 32/11 від 30.11.2013 р. на суму 83,62 грн. позивачем нараховано 3 % річних на суму 0,10 грн. за період: з 01.01.2014 р. по 16.01.2014 р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що позивачем невірно визнано кількість днів прострочення, на які нараховується 3 % річних, помилково вважаючи день здійснення оплати відповідачем днем прострочки виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, без врахування оплаченої ним суми.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України № 908/2195/13 від 21.11.2013 р.

Таким чином, 3 % річних по спірним актам розраховано за період: з 01.01.2014 р. по 15.01.2014 р. на суму 1,05 грн., яка підлягає задоволенню. В іншій частині стягнення 3 % річних, вимога позивача задоволенню не підлягає.

Крім того, судом перевірено розрахунок позивача про стягнення інфляційних втрат та встановлено, що позовні вимоги в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, ідентифікаційний код юридичної особи: 32166551) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код юридичної особи: 19355964) 4 (чотири) грн. 57 коп. пені, 1 (одна) грн. 05 коп. 3 % річних, 1 (одна) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 1736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн. 95 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.06.2014 р.

Суддя А.О. Науменко