Рішення № 39195376, 03.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5382/14 03.06.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія Брокбізнес»До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»Простягнення 13 506, 39 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Папазова Г.А. - за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 13 506, 39 грн.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 31.03.2014р. та відкладення розгляду справи від 29.04.2014р. були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д.

Отже, судом вчинені дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідно до приписів ст. 64 ГПК України.

На призначені судові засідання представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

В матеріалах справи наявні повернення кореспонденції суду, з відмітками про те, що позивачу «за вищевказаною адресою 07.04.2014рпоштове відправлення вручено уповноваженої особі».

За встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, місце, дату та час судових засідань.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2009 року між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 006-012430/015НТ (надалі - Договір страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме, автомобіля CHEVROLET AVEO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі автомобіль-1).

27.01.2011р. по вулиці Орджонікідзе міста Краматорськ сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21053, реєстраційний номер НОМЕР_2 (автомобіль-2) під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля-1, який належить страхувальнику за кермом якого на законній підставі він і знаходився.

Згідно з довідкою УДАІ ГУ МВС України в місті Краматорську та Постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ДТП трапилась з вини ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля-1.

Судом встановлено, що цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ВАТ НАСК «ОРАНТА», що підтверджується інформацією наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Збиток розрахований відповідно до Договору страхування та Автоекспертизи №5-11 від 11.02.2011р. становить 13 506, 39 грн.

24.03.2011р. Позивач, на підставі заяви Страхувальника від 21.02.2011р. та відповідно до наказу №28890/1/1 від 22.03.2011р., виплатив страхове відшкодування у розмірі 13 506, 39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2812.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги суми збитків від Відповідача в розмірі 13 506, 39 грн.

26.11.2011р. Позивач надіслав на адресу Відповідача Претензію в розмірі 13 506, 39 грн.

Однак, відповідач проігнорував вказану претензію та не повернув кошти Позивачу за регресною вимогою останнього.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України 2004 р. та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 до Позивача перейшло право зворотної вимоги, яке ОСОБА_2 має до особи відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.

Відповідно до постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2011р., ДТП сталася внаслідок здійснення водієм ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП., гр. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вищезгаданого правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) серія ВС № 6398700, що підтверджується наданим суду витягу з МТСБУ.

Згідно даного полісу обов'язків ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 000, 00 грн. на одного потерпілого, франшиза складає 510, 00 грн.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Згідно п. 37.4. ст. 37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.27 Закону України „Про страхування").

Згідно постанови пленуму Верховного суду України №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 13 506, 39 грн., тобто позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-д , код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3; Код ЄДРПОУ 2034487) 13 506, 39 (тринадцять тисяч п'ятсот шість грн. 39 коп.) відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 827, 00 (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.06.2014р.

Суддя І.І.Борисенко