Постанова № 39194877, 13.06.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3232/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ігнатович О.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1383,35 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1383,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради 04 лютого 2010 року за № 2 390 000 0000 005220, взятий на облік Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області на податковий облік з 05 лютого 2010 року. Відповідач використовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та відноситься до другої групи платників єдиного податку. Ставка єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 становить 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, що складає 229,40 грн. Відповідачем не сплачено до бюджету єдиний податок з фізичних осіб у сумі 1383,35 грн. за період з 01 червня 2013 року по 01.01.2014 року.

За рішенням Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області у зв'язку з несплатою фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 протягом двох послідовних кварталів податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, відповідно до пункту 299.15 статті 299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку анульовано. З метою стягнення податкового боргу у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову вимогу від 07 жовтня 2013 року № 7. На теперішній час податковий борг боржником не сплачений.

Позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку у сумі 1383,35 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув до суду, розгляд справи просив провести без участі представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради 04 лютого 2010 року за № 2 390 000 0000 005220, знаходиться на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків з 05 лютого 2010 року, як платник єдиного податку з 01.01.2012, що підтверджується заявою відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 25 січня 2012 року (а.с. 4, 5, 12).

На підставі пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України позивачем здійснено нарахування авансових внесків на підставі наданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 25 січня 2012 року № 2199/с щодо розміру обраної ставки єдиного податку - 20 % до розміру мінімальної заробітної плати згідно рішення Рубіжанської міської ради 29.12.2011 року № 15/186 у сумі 229,40 грн. у 2013 році (а.с.12,22-25,28-33).

Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області повідомила фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 рішенням від 31.12.2013 № 6, що свідоцтво платника єдиного податку Серія НОМЕР_2 анульовано на підставі пункту 299.15 статті 299 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що відповідачем не сплачено єдиний податок протягом двох послідовних кварталів (а.с.26,27).

Зазначену суму податкового зобов'язання відповідачем в повному обсязі своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з єдиного податку за 2013 рік у розмірі 1383,35 грн., що підтверджено даними облікової картки платника податків та розрахунком податкового органу (а.с. 9-11).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач у даних правовідносинах є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України. Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про державний бюджет України на 2013 рік».

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом встановлено, що відповідач не виконував обов'язки по сплаті єдиного податку та на теперішній час за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку у загальному розмірі 1383,35 грн. за період з червня по грудень 2013 року.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України та з метою погашення податкового боргу податковим органом відповідачу 08 жовтня 2013 року надіслано податкову вимогу від 07 жовтня 2013 року № 7 про податковий борг у сумі 695,35 грн. Конверт з зазначеною вимогою повернувся на адресу податкового органу з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.7,8).

Згідно пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Зокрема, відповідно статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Податкова вимога від 07 жовтня 2013 року № 7, яка надіслана відповідачу 08 жовтня 2013 року, відповідачем не оскаржувалась (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги), а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи. 60 днів з моменту надіслання (вручення) минуло.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку за період з червня по грудень 2013 року, в добровільному порядку не сплачена.

Статтею 87 Податкового кодексу України джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Пунктом 87.11 статті 87 цього Кодексу встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1383,35 грн., - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 93000, АДРЕСА_1) в доход місцевого бюджету (р/р 31514970700071, код платежу 18050400, банк управління держказначейства у Луганській області 37904431, МФО 804013, Місцевий бюджет) суму податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 1383,35 грн. (одна тисяча триста вісімдесят три гривні 35 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.І. Ковальова