Постанова № 39194814, 12.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 р. Справа № 804/4758/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача Овчаренка А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське колективне виробничо-комерційне підприємство «Металопласт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, в якому просить скасувати розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року щодо ОСОБА_4 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська утриматись від дій по формуванню та направленню нових розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_4 в адресу Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» на весь період ліквідаційної процедури.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно сформовано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій стосовно ОСОБА_4, оскільки Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013 року позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 18.12.2013 року, а тому у колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» після 18.06.2013 року не може виникати жодних додаткових грошових зобов'язань, у тому числі з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень до суду не надав, представник Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим судом було ухвалено проводити розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013 року у справі №Б15/1/06 відносно Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» було припинено процедуру санації, визнано його банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 18.12.2013 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2013 року призначено нового ліквідатора та продовжено ліквідаційну процедуру до 16.06.2014 року.

03.03.2014 року позивачем було отримано від відповідача заяву про включення Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська в якості кредитора по справі №Б15/1/06 разом з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року щодо ОСОБА_4.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пунктів «а-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно пункту 6.2 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі Інструкція №21-1 від 31.12.2003 року), витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 пункту 6 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058- IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції №21-1 від 31.12.2003 року підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, обов'язок позивача сплатити до Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктами «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», закріплено законодавчо.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-ХІІ справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно частини 4 статті 10 вказаного Закону України суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

В силу пункту 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, зокрема, заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що питання правомірності заявлених за розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року щодо ОСОБА_4 повинно розглядатися господарським судом в межах справи про банкрутство Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт».

Крім того, суд зазначає, що сам по собі розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не носить обов'язкового характеру для виконання позивачем та не тягне за собою безспірне стягнення зазначених у ньому сум, оскільки такі суми стягуються в судовому порядку. Позивач не позбавлений права надавати заперечення проти такого розрахунку при розгляді справи по стягненню сум на підставі зазначеного розрахунку. Таким чином, ставлячи вимоги про скасування зазначеного розрахунку, позивач в цій частині вибрав неналежний спосіб захисту свого права.

Зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що захисту підлягають права, свободи та інтереси фізичної особи, які вже порушені на момент звернення до суду за їх захистом. Вирішення питання про покладення зобов'язань на відповідача у майбутньому є безпідставним, оскільки на момент розгляду справи відсутні докази про можливе порушення прав та законних інтересів позивача у подальшому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 19 травня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко