Постанова № 39194215, 05.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/5048/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача - Євчук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення коштів

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України у Вінницькій області №924 від 05.12.2012р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників міліції 1-го відділу міліції Вінницького МВ УМВС області" в частині звільнення з органів внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2; визнано протиправним та скасовано наказ начальника УМВС України у Вінницькій області №255о/с від 06.12.2012р. в частині звільнення з органів внутрішніх справ за п.66 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2; поновлено старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 в органах внутрішніх справ на посаді старшого дільничного інспектора СДІМ 1-го відділення Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області; зобов'язано Вінницький міський відділ УМВС України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 05.12.2012р. по дату поновлення на службі; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 року касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

При цьому судом касаційної інстанції зазначено, що під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити та встановити з врахуванням висновків службового розслідування, що став підставою для звільнення позивача з ОВС, чи є протиправними дії останнього та в чому полягає така протиправність і яким чином такі дії дискредитували його звання, які нормативні акти, приписи дисциплінарного характеру, моральні норми тощо були порушені позивачем, а також врахувати тяжкість проступку, обставини, за якими його скоєно, заподіяння шкоди, попередню поведінку особи, визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо, й за наслідками встановлення вказаних обставин прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили щодо її задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з серпня 2008 року. В 2012 році був призначений на посаду старшого дільничного інспектора СДІМ 1-го відділення Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області.

14.11.2012 року до ВВБ у Вінницькій області ДВБ МВС України із заявою звернувся громадянин ОСОБА_5 про вжиття заходів до СДІМ 1-го відділу ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_2, оскільки останні вимагали у нього грошову винагороду за не притягнення його до кримінальної відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, зокрема доповідна записка департаменту внутрішньої безпеки ВВБ у Вінницькій області від 27.11.2012 року, 14.11.2012 року у ході проведення оперативно-профілактичних заходів з перевірки оперативної інформації, працівниками ВВБ було затримано дільничного інспектора міліції СДІМ 1-го відділу капітана міліції ОСОБА_6, який вимагав та отримав у громадянина ОСОБА_7 грошові кошти за не притягнення його до кримінальної відповідальності.

В подальшому, матеріали перевірки за вищевказаним фактом були направлені до прокуратури м. Вінниці для прийняття рішення. 27.11.2012 року слідчим відділом прокуратури м. Вінниці за матеріалами ВВБ розпочато кримінальне провадження відносно працівників СДІМ 1-го відділу ВМВ УМВС України у Вінницькій області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України.

Відділом внутрішньої безпеки у Вінницькій області ДВБ МВС України проведено службове розслідування відносно дільничного інспектора міліції СДІМ 1-го відділу міліції ОСОБА_6 Наслідки даного розслідування знайшли своє відображення у відповідному висновку від 05.12.2012 року.

В подальшому, управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області 05.12.2012 року було винесено наказ № 924 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників міліції Вінницького МВ УМВС області. Зазначеним наказом дільничного інспектора міліції СДІМ 1-го відділу міліції Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ. Спірний наказ є предметом оскарження по даній справі.

Разом з тим, згідно із наказом начальника УМВС України у Вінницькій області № 255 о/с від 06.12.2012 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ за дискредитацію звання рядового і начальницького складу на підставі п. 66 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову виходив з того, що ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ з дотриманнях вимог чинного законодавства, правомірно, у межах повноважень, у спосіб та на підставах, встановлених законом, а саме Законів України "Про затвердження Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України", "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, предметом оскарження у даній справі є наказ УМВС України у Вінницькій області №924 від 05.12.2012 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників міліції 1-го відділу міліції Вінницького MB УМВС області" в частині звільнення з органів внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2

Регулювання правового становища працівника органів внутрішніх справ України здійснюється відповідно до Закону України "Про міліцію", Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-XII, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Статтею 4 Закону України "Про міліцію" передбачено, що правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Частиною 1 ст.18 Закону України "Про міліцію" визначено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Статут).

Поняття службової дисципліни закріплено ст.1 Статуту, де зазначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст.2 Статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Відповідальність осіб рядового і начальницького складу встановлена ст.5 Статуту, де зазначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно із Статутом.

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовою у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової її етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань їй інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культур ний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності і статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливою, дотримуватися правил внут рішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та ети кету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень і доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 12 Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення визначений ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яка встановлює, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного про ступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплі нарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Відповідно до п.2 Інструкції "Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України", затвердженої наказом МВС України № 552 від 6 грудня 1991 р., завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин і умов, що сприяли їх скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожний винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав. Службове розслідування має сприяти дотриманню законності, викорененню випадків її порушення, а також вихованню у особового складу органів внутрішніх справ усвідомлення обов'язковості точного і безумовного дотримання законодавства.

Згідно з п.10 вказаної Інструкції при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають п.10.1 "подія порушення" (час, місце, спосіб, інші обставини); п.10.2 "наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення"; п.10.3 "обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність"; п.10.4 "характеристика особи, яка скоїла порушення" (Ставлення до служби, поведінка до порушення); п.10.5 "причини та умови, що сприяли скоєнню порушення"; п.10.6 "характер і розмір нанесених порушенням збитків".

Як слідує з матеріалів справи, службове розслідування було проведено відносно дільничного інспектора Скоробагатого С.М., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

За наслідками службового розслідування, комісією було складено висновок. Суд звертає увагу на той факт, що і службове розслідування і висновок службового розслідування стосується дільничного інспектора Скоробагатого С.М. (а.с.38), якого вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2013 року ОСОБА_6 виправдано у зв'язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.3 ст.364 КК України. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20.12.2013 року вирок суду щодо ОСОБА_6 залишено без змін.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, зокрема з Подання на звільнення від 06.12.2012 року, наказом УМВС України у Вінницькій області від 05.12.2012 року № 924 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників міліції 1-го відділу міліції Вінницького МВ УМВС області" старшого дільничного інспектора міліції СДІМ 1-го відділу міліції Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 також притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення (а.с.69).

Колегія суддів звертає увагу на те, що у зазначеному наказі відсутні посилання на висновки службового розслідування, не зазначено, які саме приписи ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України порушив позивач. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, з висновками службового розслідування позивач був ознайомлений тільки 02.01.2012 року, тобто майже через місяць після звільнення.

У ст.14 Статуту вказано, що при визначенні виду дисциплінар ного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконанні службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Колегією суддів встановлено, що позивач характеризувався по службі позитивно, знає та вміє застосовувати на практиці нормативні документи, що регулюють діяльність органів внутрішніх справ. Також з'ясовано, що ОСОБА_2 за час служби в органах внутрішніх справ заохочувався три рази, за висновком попереднього атестування займаній посаді відповідав (а.с.12).

Наведені обставини стали підставою для висновків суду апеляційної інстанції, що крайній вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення, був застосований без урахування оцінки рівня ставлення позивача до виконання службових обов'язків, рівня кваліфікації та професійних здобутків позивача.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що оспорюваний наказ УМВС України у Вінницькій області №924 від 05.12.2012 року винесено на підставі висновку за результатами перевірки звернення, тоді як, у порушення вимог ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службове розслідування відповідачем проведено не було.

Отже, УМВС України у Вінницькій області при прийнятті оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, оскільки відповідачем службове розслідування за фактом вчиненого порушення не проводилось. Як пояснив представник відповідача, підставою для звільнення ОСОБА_2 став факт вимагання у ОСОБА_7 грошових коштів. Однак, цей факт вступу у неділові стосунки з гр. ОСОБА_7, що дістав вияв у вимаганні грошових коштів за звільнення від кримінальної відповідальності, не отримав підтвердження ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.71 КАС Ук раїни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на від повідача, якщо він заперечує проти позову. Доказування правомірності рішення означає також і доказування фактичних обставин, за яких може бути прийнято відповідне рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що звільнення позивача було проведено незаконно, оскільки при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення; за відсутності зібраних у встановленому законом порядку необхідних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки позивача. Відповідно, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного наказу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже, враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне, задовольнити апеляційну скаргу позивача, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення коштів, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України у Вінницькій області №924 від 05.12.2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників міліції 1-го відділу міліції Вінницького MB УМВС області» в частині звільнення з органів внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Граб Л.С.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар