Ухвала суду № 39194117, 03.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 р.Справа № 820/3693/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Лазуренко З.А.,

представника відповідача Лукянцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014р. по справі № 820/3693/14

за позовом Асоціації підприємств "Співдружність"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 року по справі № 820/3693/14 адміністративний позов Асоціації підприємств "Співдружність" (далі- АП "Співдружність", позивач) до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі- Лозівська ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ від 19.02.2014 року № 0000142220.

Відповідач, не погодившись з зазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2014р. по справі № 820/3693/14 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформсистема" (далі- ТОВ "Інформсистема") та АП "Співдружність" не дотримані умови договору поставки. До перевірки Лозівській ОДПІ, не було надано товарно - транспортних накладних, подорожних листів, довіреностей на отримання товару, складських квитанцій чим порушено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України від 14.10.1997р. № 363, Інструкцію про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі -КАС України). суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам АП "Співдружність" з ТОВ "Інформсистема" реальність здійснення господарських операцій підтверджена фактичними обставинами справи та належними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцем податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку суб'єкта господарювання АП "Співдружність", щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ"Інформсистема", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, 01.04.2013 року по 30.04.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2014 року № 88/20-27-22-12/22629483, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) .

На підставі вище зазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2014 року № 0000142220 про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 1881,30 грн.

Колегія суддів перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Лозівською ОДПІ, зазначає наступне.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало, на думку податкового органу, не підтвердження реальності вчинених господарських операцій з ТОВ Інформсистема», в зв'язку з не наданням доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей. А також наявна інформація про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інформсистема», через не знаходження останнього за податковою адресою.

Відповідно до п.п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( п.п.198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно положень п.п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Між позивачем та ТОВ "Інформсистема" був укладений договір поставки продукції №94 від 02.10.2012 р. відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити продукцію відповідно до специфікації в кількості та в строки, визначені замовником в заявці-специфікації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити отриману продукцію в строки, обумовлені з постачальником

Судом встановлено, що до зазначеного договору було укладено 4 специфікації, що на підставі видаткових накладних позивачем був отриманий товар, вказаний у специфікаціях до договору .

Розрахунки проводились в безготівковій формі. Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності була здійснена, що підтверджується платіжними дорученнями.

На підставі викладеного позивачем були отримані податкові накладні, які відповідають вимогам ст.201 ПК України.

Транспортування, відповідно до умов зазначеного вище договору, здійснювалось за рахунок ТОВ "Інформсистема". Факт транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними .

На час укладання та виконання договору ТОВ "Інформсистема" було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.

Товари, придбані у ТОВ "Інформсистема", були використані АП "Співдружність" у подальшій господарській діяльності шляхом реалізації своїм контрагентам, що підтверджується матеріалами справи.

На підтвердження виконання господарського договору з ТОВ "Інформсистема" позивачем надано - видаткові накладні , платіжні доручення, податкові накладні.

Господарська операція по поставці продукції позивачем відображена в бухгалтерському обліку.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах та спростовують висновки податкового органу щодо нереальності господарських операції між АП "Співдружність" та ТОВ "Інформсистема".

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних в зв'язку з чим неможливість їх врахуванню при судовому розгляді, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки податковим органом в своєму запиті, про витребування первинних документів у позивача, не було зазначено про необхідність надання і товарно-транспортних накладних.

Посилання апелянта, як на підтвердження відсутності реальності господарської операції позивача з ТОВ «Інформсистема», на не зазначення в товарно-транспортних накладних адреси вантажовідправника та вантажоодержувача, особи яка отримувала товарно-матеріальні цінності, номер довіреності, колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки незначні недоліки в оформленні документів, при реальності вчиненої господарської операції, не можуть бути підставою для визнання її недійсною.

Інші доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014р. по справі № 820/3693/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2014 р.