Рішення № 39193444, 10.06.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" червня 2014 р. Справа № 906/350/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Фрегер Г.Й. - дов. від 11.04.14р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (с.Наталівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

про стягнення 4544179,74 грн.

Строк розгляду спору продовжено до 10.06.14р. за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 4544179,74 грн. заборгованості за виконані роботи згідно договору №50 від 04.06.13р., з яких 4352891,05 грн. - сума основного боргу, 127128,27 грн. - пеня, 29337,29 грн. - 3% річних та 34823,13 грн. - інфляційні.

10.06.14р. позивач надав суду письмові пояснення по справі, які суд розцінює як заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки позивач зазначає, що відповідач частину суми боргу в розмірі 200000,00 грн. сплатив позивачеві, тому просить суд стягнути з відповідача 4152891,05 грн. основного боргу, 127128,27 грн. пені, 29337,29 грн. 3% річних та 34823,13 грн. інфляційних, а всього на суму 4344179,74 грн.

Суд у відповідності до ст. 22 ГПК України приймає до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір про надання послуг по розмітці автомобільних доріг державного значення №50 від 04.06.13р., акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, акти здачі-прийняття робіт, вимогу, акти звірки взаємних розрахунків, довідки, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, свідоцтво про державну реєстрацію, статути, довідки і виписки з ЄДР та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.13р. між сторонами був укладений договір №50 на надання послуг по розмітці автомобільних доріг державного значення (а.с.9-15), відповідно до умов якого позивач (субпідрядник) зобов'язується за дорученням відповідача (генпідрядника) та замовника - Служби автомобільних доріг у Житомирській області, надати послуги по розмітці автомобільних доріг державного значення Житомирської області протяжністю 620,7 км, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги після оплати послуг замовником (п.1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору, найменування послуг: експлуатаційне утримання автомобільних доріг Житомирської області.

Відповідно до п. 2.1 даного договору, субпідрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам затвердженої проектно-кошторисної документації, та іншим нормативним документам України, які встановлюють вимоги якості для даного виду робіт.

Договірна ціна цього договору складає 7297588,80 грн., в тому числі ПДВ 1216264,80 грн., що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості робіт. Загальна вартість послуг за цим договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього договору (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок субпідрядника після одержання від субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), а також після одержання від субпідрядника документів, зазначених пунктом 4.2 договору та виключно після отримання повного розрахунку від Замовника. Генпідрядник при проведенні взаєморозрахунків з субпідрядником утримує 2,5% від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат генпідрядника, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, приймання виконаних субпідрядником робіт та інші. Розмір утриманих витрат відображається субпідрядником у довідці за формою КБ-3 одразу у момент підтвердження вартості виконаних робіт генпідрядником.

Акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки (форми № КБ-2в та № КБ-3) готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника у строк не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до закінчення звітного періоду. Уповноважений представник генпідрядника протягом З (трьох) днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично наданих обсягів послуг. До акту додаються: документи, що підтверджують належну якість послуг, первинні документи, передбачені для даного виду послуг чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів субпідрядник зобов'язується відшкодувати спричинені генпідряднику збитки (витрати) (п.4.2 договору).

Як передбачено п. 4.7 цього договору, вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, згідно вимог ДБН та СОУ.

У відповідності до п.5.1 договору, строки виконання робіт за цим договором визначені в календарному плані робіт, що є невід'ємною частиною даного договору.

Після надання послуг між сторонами оформлюється відповідний акт про надання послуг, який оформлюється уповноваженими представниками сторін (п.5.4 договору).

Згідно з п.5.16 даного договору датою передачі робіт від субпідрядника генпідряднику вважається дата підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ 3).

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013р.

Пунктами 6.3.1, 6.3.2 договору передбачено, що субпідрядник зобов'язаний забезпечити надання послуг, встановлені цим договором; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.

На виконання умов даного договору, позивач протягом його дії виконав передбачені договором роботи, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за період з червня по грудень 2013 року (а.с. 21-95).

Вказані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Підпунктом 6.1.1 договору сторони визначили, що генпідрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані та прийняті згідно з Актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2В) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ 3) роботи.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт виконав частково.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

27.01.14р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу про сплату боргу (а.с.97-98).

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, станом на день розгляду справи в суді за останнім рахується заборгованість перед позивачем за виконані підрядні роботи в сумі 4152891,05 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 04.06.13р. по 28.02.14р., підписаним представниками обох сторін та скріпленим їх печатками (а.с.96), і яку позивач просить суд стягнути в заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №50 про надання послуг по розмітці автомобільних доріг державного значення від 04.06.13р., який за своєю правовою природою є договором субпідряду.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частиною 1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості виконаних робіт в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4152891,05 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 29337,29 грн. 3% річних та 34823,13 грн. інфляційних.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 29337,29 грн. 3% річних та інфляційні в розмірі 34823,13 грн. проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Слід зазначити, що п. 7.3.11 договору, яким передбачено, що сторони домовилися та підтверджують, що загальний розмір відповідальності сторін за цим договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених зобов'язань, не може бути застосовано до вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних, оскільки відповідно до 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 зазначеної вище постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13р.).

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 127128,27 грн. пені.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.7.3.7 договору, в разі порушення строків оплати послуг генпідрядник на вимогу субпідрядника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи, що роботи за цим договором були виконані 27.12.13р., то штрафні санкції позивач нараховує з цієї дати.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня в сумі 127128,27 грн. нарахована правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Однак, як суд зазначав вище, пунктом 7.3.11 договору передбачено, що сторони домовилися та підтверджують, що загальний розмір відповідальності сторін за цим договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених зобов'язань.

Тому, з огляду на вищезазначений пункт 7.3.11 договору, суд вважає, що розмір пені, який підлягає задоволенню, становить 43528,91 грн., виходячи з такого розрахунку:

- 4352891,05 грн. (розмір боргу станом на час звернення з позовом до суду) х 1% = 43528,91 грн.

А оскільки позивачем заявлено до стягнення 127128,27 грн. пені, то суд відмовляє в задоволенні позову щодо стягнення 83599,36 грн. (127128,27 грн. - 43528,91 грн.) пені.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки такі доводи не узгоджуються з умовам укладеного між сторонами договору про надання послуг по розмітці автомобільних доріг державного значення №50 від 04.06.13р., та фактичним обставинам справи, так як факт виконання робіт відповідачем не заперечується, акти приймання виконаних робіт та довідки підписані уповноваженим представником генпідрядника та жодних зауважень з боку генпідрядника щодо обсягу виконаних робіт не було.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги в частині стягнення 4152891,05 грн. основного боргу, 29337,29 грн. 3% річних, 34823,13 грн. інфляційних та 43528,91 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 83599,36 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, код ЄДРПОУ 32008278

на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс", 11742, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Наталівка, вул. Пушкіна, 16/А, код ЄДРПОУ 32215839:

- 4152891,05 грн. - основного боргу;

- 29337,29 грн. - 3% річних;

- 34823,13 грн. - іфляційних;

- 43528,91 грн. - пені;

- 68519,12 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 83599,36 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)