Постанова № 39192411, 04.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 876/10676/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі № 809/1594/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з адміністративним позовом, яким просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 193668,21 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року позов задоволено.

Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що не погоджуються з вказаною сумою заборгованості, оскільки 28.03.2013 року та 07.06.2013 року ними було здійснено оплату по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 89325,93 грн., 103283,18 грн., 84916,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" взятий на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" і "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону.

Так, деяким працівникам відповідача було призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" і "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №1 та Списком №2.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій по Списках №1 та №2 за період з 01 березня 2013 року по 01 травня 2013 року становить 193668,21 грн..

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. N 400/97-ВР (далі - Закон України N 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами „б"-„з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України № 400 для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від їх часу призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону, а саме: для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років.

Витрати на доставку та виплату пільгових пенсій покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.

Згідно п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд першої інстанції задовольнив позов повністю.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки 07.06.2013 року відповідачем було здійснено оплату по відшкодуванню пільгових пенсій за квітень 2013 року в сумі 103283,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням (ст. 64).

Оскільки заборгованість за квітень 2013 року сплачена, що підтверджується платіжним дорученням, то колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 90 385 грн. 10 коп. (193 668 грн. 21 коп. - 103 283 грн. 18 коп. = 90 385 грн. 10 коп.).

Тобто, це сума яку заборгував відповідач за березень 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, ст. 197, п. 3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" задоволити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі № 809/1594/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 90 385 грн. 10 коп..

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь в справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич