Постанова № 39192306, 14.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 р. Справа № 804/1715/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Тоноян А.К., за участю: представника позивача - представника відповідача - Міхайлова О.В., Ваховської Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промканат» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2013 року за № 0004102201, 0004092201, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промканат» з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2013 року за №№ 0004102201, 0004092201.

Свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Промканат» (далі - ТОВ «Промканат») обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем було винесено протиправні податкові повідомлення-рішення від 30.12.2013 року, № 0004102201 та податкове повідомлення-рішення від 30.12.2013 року № 0004092201, згідно з якими відповідач визначив грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 592027,50 грн. та зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 213670,00 грн. Позивач посилається на дані інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2111 року № 742/11/13-11, численну судову практику за аналогічними справами. При цьому ТОВ «Промканат» зазначає про те, що воно надало до суду першої інстанції копії всіх необхідних первинних документів, які підтверджують реальність даних господарських операцій та оформлених згідно вимог чинного законодавства та укладених договорів, тобто дані документи містять усі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, відтак, є первинними документами - письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 вказаного Положення). Тому, вважає, що висновки відповідача щодо встановленої дефектності первинних документів, нереальності проведених господарських операцій є протиправними та такими, що не відповідають дійсності.

Просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2013 року за № 0004102201;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2013 року за № 0004092201.

Представник відповідача не погодився із позовними вимогами ТОВ «Промканат», вказавши на те, що винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.12.2013 року за №№ 0004102201, 0004092201 є правомірними та не підлягають скасуванню. Сертифікати якості для проведення перевірки підприємством надані не були. Товарно-транспортні накладні надано на перевезення гумової суміші, на перевезення канатів товарно-транспортні відсутні. В товарно-транспортних накладних на перевезення товару відсутній ідентифікаційний номер перевізника, відсутні дані щодо кількості та найменування перевезених запчастин, їх вартості. До УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області направлено запит стосовно транспортних засобів зазначених в товарно-транспортних накладних. Згідно відповіді БД УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області: за підприємствами перевізниками зазначені машини не обліковуються. Також, в відповіді зазначено що інформація стосовно автомобіля за № АЕ 1684 СВ відсутня та DAF АЕ 2277 ВВ не зазначено. Враховуючи вищезазначене, за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність руху товарів (робіт, послуг), отже, неможливість здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Промканат» та ТОВ «Универсал ремонт сервис». ПВКП «Оксамит» щодо придбання товару. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Промканат» - з ТОВ «Универсал ремонт сервис», ПВКП «Оксамит за березень, квітень 2012 р. Таким чином, винесені податкові повідомлення-рішення є правомірно винесеними.

Суд, заслухавши думки сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволенні даного адміністративного позову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 26.11.2013 року по 04.12.2013 року відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Промканат» щодо законності декларування залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації за вересень 2013 року при формуванні від'ємного значення з ПДВ за березень 2012 року, квітень 2012 року, серпень 2013 року.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

За результати проведеної перевірки податковим органом було складено акт перевірки за № 1015/22-04/32410368 від 11.12.2013 року.

Так, за даними акту перевірки у ході такої було використано: реєстраційні та статутні документи, податкові декларації з ПДВ з додатками, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, реєстри виданих та отриманих податкових накладених, податкові накладні, розрахунки коригувань сум ПДВ, видаткові накладні на реалізацію товару, ТМЦ, акти прийому-передачі, накладні та рахунки-фактури, прибуткові ордери, довіреності, платіжні документи, які засвідчують факт здійснення оплати (попередньої оплати) за товари, роботи (послуги), договори на постачання та придбання товарів (послуг), договори оренди зі специфікаціями та додатковими угодами, оборотно-сальдові відомості по рахунках: 10 «Основні засоби», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні і швидкозношуємі предмети», 26 «Готова продукція», 281 «Товари на складі», 31 «Рахунки у банках», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «розрахунки з різними дебіторами», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

За висновками перевірки податковим органом було встановлено порушення: п.44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 200.3, п. 200.4 Податкового кодексу України, а саме: завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 608355,00 грн. та занижено ПДВ у сумі 394685,00 грн.

З урахуванням таких висновків податковою інспекцією були винесені податкові повідомлення-рішення від 30.12.2013 за № 0004102201 та за № 0004092201.

Позивач не погодився із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, тому оскаржує їх в судовому порядку, правомірність/протиправність винесення яких становить предмет спору в даній адміністративній справі.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що у періоді, який перевірявся за березень - квітень 2012 року, серпень 2013 року, позивач мав взаємовідносини із такими контрагентами за укладеними правочинами: ПВКП «Оксамит» (код ЄДРПОУ - 31655349), ТОВ «Универсал Ремонт Сервис» (код ЄДРПОУ - 35863687).

За даними акту перевірки вбачається, що з аналізу товарних потоків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) за березень, квітень 2012р., серпень, вересень 2013 р. за додатком № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів», та документів, наданих підприємством встановлено, що основними контрагентами ТОВ «Промканат» при формуванні податкового кредиту були: ПВКП «Оксамит» (код ЄДРПОУ - 31655349), яке на дату складання довідки перевірки стан 11 - припинено, але не знято з обліку ДПІ у Бабушкінському pайоні м. Дніпропетровська; ТОВ «Универсал Ремонт Сервис» (код ЄДРПОУ - 35863687), на дату складання довідки перевірки стан 0 - платник за основним місцем обліку.

На підтвердження факту укладених правочинів з указаними контрагентами, позивач надав суду копії відповідних договорів.

Так, ТОВ «Промканат» було укладено такі договори з ПВКП «Оксамит»:

від 02.02.2012 року № 120202, від 01.03.2012 року № 120301, від 20.04.2012 року № 120402 щодо поставки товару за специфікаціями - гумова суміш. Так, за умовами вказаних договорів постачальник - ПВКП «Оксамит» зобов'язується поставити та передати покупцю - ТОВ «Промканат», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити гумові суміші (товар), номенклатура, кількість та ціна якого визначена за специфікаціями до договорів, рахунку-фактурі на товар.

З ТОВ «Универсал Ремонт Сервис» позивачем були укладені такі договори:

від 23.01.2012 року № 230112, від 24.02.2012 року № 240212, від 10.04.2012 року № 100412 щодо поставки товару, за умовами якого продавець - ТОВ «Универсал Ремонт Сервис» - зобов'язується передати, а ТОВ «Промаканат» (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, асортимент, кількість та ціну, що вказується у накладній та специфікаціях, які є невід'ємною частиною договорів. За специфікаціями до договорів - це є канати ОЦ 16,50 ТУ У:28.7-26209430-030-2006, канат ОЦ 8,25 ТУ У:28.7-00191046-011-03.

За дослідженими матеріалами справи було встановлено, що транспортування гумової суміші на склад ТОВ «Промканат» здійснювалось наступними перевізниками:

ТОВ «Кривбасзалізобетон» згідно наступних товарно-транспортних накладних:

- № 003 від 13.04.2012р. автомобілем МАН АЕ 1684 СВ гумова суміш 1602-Г у кількості 6000,00 кг.;

- № 004 від 23.03.2012р. автомобілем МАН АЕ 1684 СВ гумова суміш 72-832 у кількості 3360,00 кг., гумова суміш 2-832 у кількості 1000,00 кг., гумова суміш 1602-Г у кількості 1500,00 кг., всього 5860,00 кг.; (оренда автомобілю - МАН АЕ 1684 СВ - за договором оренди, укладеного між ТОВ «Кривбасжитлобуд» з ТОВ «Кривбасжелезоьетон» від 01.01.2011 року № 02/11; акт прийому-передачі щодо договору оренди від 01.01.2011 року № 02/11 );

ТОВ «Нова-Грейн» згідно наступних товарно-транспортних накладних:

- № 000025 від 01.03.2013р. автомобілем DAF АЕ 2277 ВВ гумова суміш 1602-Г у кількості 1500,00 кг., гумова суміш 2-832 у кількості 1000,00 кг., всього 2500,00 кг. (транспортно-експедиторське обслуговування надано за умовами договору № 1 від 01.02.2012 року, укладеного між ТОВ «Нова-Грейн» та ТОВ «Промканат»).

Даний факт також не заперечувався відповідачем, що вбачається із даних акту перевірки.

На підтвердження реальності проведених господарських операцій ТОВ «Промканат» було надано суду такі первинні документи: копії відповідних договорів поставок, зазначених вище, копії договору оренди № 02/11 від 01.01.2011 року, договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 від 01.02.2012 року), копії податкових накладних, копії видаткових накладних, копії рахунків-фактур, копії особових рахунків ТОВ «Промканат», копії відомостей матеріалів, копії актів надання послуг, копії товарно-транспортних накладних (ТТН), актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

За твердженнями відповідача, викладеними в акті перевірки, до перевірки ТОВ «Промканат» не було надано сертифікатів якості. ТТН були надані на перевезення гумової суміші, на перевезення канатів ТТН - відсутні. Також за зазначеннями податкового органу, у ТТН на перевезення товару є відсутнім ідентифікаційний номер перевізника, відсутні дані щодо кількості та найменування перевезених запчастин, їх вартості. Тобто, наявні ТТН є оформленими неналежним чином. В тому числі, відповідач направив до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області запит стосовно транспортних засобів, зазначених в ТТН. Згідно відповіді БД УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області: за підприємствами-перевізниками зазначені машини не обліковуються. Також, у відповіді зазначено що інформація стосовно автомобіля за № АЕ 1684 СВ відсутня та DAF АЕ 2277 ВВ не зазначено.

З урахуванням таких відомостей відповідач прийшов до висновку про те, що рух товарів (робіт, послуг) за даними правочинами між ТОВ «Промканат» та ТОВ «Универсал ремонт сервис», ПВКП «Оксамит» - відсутній. Також надана первинна документація - дефектною.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, під час судового розгляду справи, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Положеннями ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року за № 2344-III (у відповідній чинній редакції) визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Наданими суду ТТН ТОВ «Промканат» підтверджує реальну наявність лише ТТН на перевезення гумової суміші, при чому у даних ТТН є відсутнім ідентифікаційний номер перевізника, відсутні дані щодо кількості та найменування перевезених запчастин, їх вартості. У тому числі, відповідач направив до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області запит стосовно транспортних засобів, зазначених в ТТН. Згідно відповіді БД УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області: за підприємствами-перевізниками зазначені машини не обліковуються. Також, у відповіді зазначено, що інформація стосовно автомобіля за № АЕ 1684 СВ відсутня та DAF АЕ 2277 ВВ не зазначено. Під час судового засідання представник позивача не підтвердив наявність будь-яких спростовуючих такі твердження відповідача даних, що суперечить вимогам ст.ст. 69, 70, 71 КАС України. Також на підтвердження факту перевезення канатів відповідних ТТН, або альтернативних документів ТОВ «Промканат» надано не було. У зв'язку із чим, твердження податкового органу знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ІІКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У відповідності до положень ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Промканат» було завищено податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 478155,00 грн., а саме: за березень 2012 року 197503,00 грн.; за квітень 2012 року 280652,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного суду необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промканат» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2013 року за № 0004102201, 0004092201 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 20.05.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко