Ухвала суду № 39192062, 12.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кардашенко О.А.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року справа №224/4556/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради на постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 10 квітня 2014 року у справі № 224/4556/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахування та проведення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дебальцевського міського суду Донецької області задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахування та проведення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Визнані протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з червня 2013 року по листопад 2013 року включно.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради здійснити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) перерахування та нарахування державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з червня 2013 року по листопад 2013 року включно, відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, та забезпечити виплату цих коштів з урахуванням раніше проведених виплат.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що позивачці нараховується допомога по догляду за дитиною у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" та п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім"ям з дітьми. Позивачка не надала відповідачу необхідні документи для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач має малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6), у зв'язку з чим вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради як не працююча особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та з червня 2013 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 121,33 грн., з липня 2013 року в розмірі 130,00 грн., що підтверджується довідкою УПСЗН про доходи (а.с.5).

Таким чином позивач перебуває на обліку у відповідача як не працююча особа у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції з 01.01.2002 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно з ч. 1 ст. 15, п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зі змінами, внесеними п. 23 розділу 2 ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано недійсними деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно внесення змін до деяких законодавчих актів, але відповідно до зазначеного Рішення положення п.23 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не було предметом розгляду Конституційного Суду України, і відповідно неконституційним не визнавались.

Проте відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12.2008 року. Отже, з 01.01.2009 року ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р., допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз.1 п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001 року, з наступними змінами, відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень. Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", ст.45 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Також, ні Законом України "Про державний бюджет України" на 2011-2013 роки, ні іншими законами, не встановлювалось на 2011-2013 роки інший ніж у Законі № 2811-ХІІ розмір допомоги, та не надавалось Кабінету Міністрів України право визначати розміри такої допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, одже відповідач з 1 січня 2011 року, повинен був керуватися Законом № 2811- ХІІ, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 р. застосовуватися не може, оскільки воно в частині розміру допомоги суперечить вищевказаному закону.

Відповідно до ч.4 ст.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 25 грудня 2012 року.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради на постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 10 квітня 2014 року у справі № 224/4556/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 10 квітня 2014 року у справі № 224/4556/13-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

В.В.Попов