Постанова № 39192050, 12.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 805/5564/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі

1185,00 гривень

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1185,00 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач - ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області. У відповідача виникла податкова заборгованість у зв'язку з переплатою в сумі 1185,00 гривень, яка досі не сплачена, на підставі податкових повідомлень-рішень № 0006071701 від 16.08.2012 року та № 0003571700 від 03.06.2013 року. На адресу відповідача була направлена податкова вимога № 83-17 30.01.2014 року, проте податкова заборгованість погашена не була. Тому просить суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Позивач надав до канцелярії суду клопотання від 04 червня 2014 року про розгляд справи без часті представника Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 4, 5) відповідач зареєстрований за адресою, зазначеною у позові, отже, вважається таким, що повідомлений належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача та в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) зареєстрована як фізична особа - підприємець 14 жовтня 2008 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с. 4, 5). Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 15 жовтня 2008 року за № 1206, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 15 жовтня 2008 року № 1206/10/29-014-08 (а. с. 9).

Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, як передбачено пунктом 49.1 вказаного кодексу.

Згідно з підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено камеральну перевірку відповідача з питання неподання податкової звітності, за наслідками якої складено акт № 246/17-1/НОМЕР_3 від 08 серпня 2012 року (а.с. 13-14), один примірник якого надіслано поштою та отримано відповідачем 16 серпня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 17).

Перевіркою встановлено неподання відповідачем до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік по строку 09 лютого 2012 року.

16 серпня 2012 року на підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006071701 (а.с. 16), яким застосовано штраф у сумі 170,00 гривень, яке направлено відповідачу поштою, однак конверт повернутий поштою з позначкою: «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 15).

Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено камеральну перевірку відповідача з питання неподання податкової звітності, за наслідками якої складено акт № 244/17-1/НОМЕР_3 від 21 травня 2013 року (а.с. 18-19), один примірник якого надіслано поштою, однак конверт повернутий поштою з позначкою: «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 20).

Перевіркою встановлено неподання відповідачем до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік по строку 09 лютого 2013 року.

03 червня 2013 року на підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003571700 (а.с. 21), яким застосовано штраф у сумі 1020,00 гривень, яке направлено відповідачу поштою, однак конверт повернутий поштою з позначкою: «за зазначеною адресою не проживає (а.с. 22).

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

16 серпня 2012 року на підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006071701 (а.с. 16), яким застосовано штраф у сумі 170,00 гривень.

03 червня 2013 року на підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003571700 (а.с. 21), яким застосовано штраф у сумі 1020,00 гривень.

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем штрафних санкцій, нарахованих зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями в матеріалах справи відсутні.

За відповідачем станом на дату розгляду справи у зв'язку з переплатою в сумі 5,00 гривень обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1185,00 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача (а.с. 40-41).

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

30 січня 2014 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 83-17, яку направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 12).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня направлення податкового вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1185,00 гривень.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1185,00 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1185 (одна тисяча сто вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок на користь місцевого бюджету Іллічівського району м. Маріуполя розрахунковий рахунок № 33215801700053, код платежу: 11010500, отримувач: Маріуп.УК/Іллічів.р-н/11010500, код отримувача: 37989721, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО одержувача: 834016.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 12 червня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.