Постанова № 39189662, 12.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2069/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лі Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1 797 грн. 04 коп.

12 червня 2014 року позивачем були уточнені позовні вимоги, а саме: позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 1484 грн. 79 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 484 грн. 79 коп., яка відповідачем не сплачена.

Сторони у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 02 квітня 2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а. с. 6-7/ та є платником єдиного внеску відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 від 02 лютого 2012 року /а. с. 9/.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування визначений статтею 298 Податкового кодексу України, відповідно до вимог якої суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до поданої 25 січня 2012 року заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 6080 /а. с. 10-11/ відповідач перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2012 року.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Відповідно до статті 299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Відповідачу 02 лютого 2012 року було видано свідоцтво про сплату єдиного податку НОМЕР_2.

Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідач, у відповідності до вимог пунктів 296.3, 296.4 статті 296 Податкового кодексу України, повинен подавати до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду за місцем податкової адреси.

Пунктами 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено позивачем, за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати єдиного податку з 20 квітня 2013 року по 20 грудня 2013 року у розмірі 1 797 грн. 04 коп. Заборгованість відповідача було частково зменшена на рахунок переплати у розмірі 14 грн. 99 коп., самостійної сплати у розмірі 260 грн. та 350 грн.

Також, згідно вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, податковим органом відповідачу було нараховано пеню у розмірі 37 грн. 75 коп.

Підпунктом 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (набрав чинності 01.01.2011) визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України податкові органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

На виконання зазначених положень, Кременчуцькою ОДПІ сформовано податкову вимогу від 11 липня 2013 року № 746-19/43, яка вручена відповідачу 26 липня 2013 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення /а. с. 14/.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. В строки, передбачені абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 1 484 грн. 79 коп. відповідачем не сплачена.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1 484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні 79 (сімдесят дев'ять) копійок на р/р 31516970700008, код платежу 18050400, одержувач УК у м. Кременчуці/м. Кременчук/18050400, код одержувача 37965850, банк одержувача ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 13 червня 2014 року.

Суддя Р.І. Молодецький