Постанова № 39188487, 04.06.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року справа № 823/1359/14

14 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 870 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 870 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, всупереч вимог чинного законодавства, не виконує податкові зобов'язання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку за 2013 рік у сумі 6 870 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні суд встановив, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 30.10.2003р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник податків.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

В розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

За змістом положень пункту 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Виходячи з положень підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до третьої групи платників єдиного податку відносяться суб'єкти господарювання фізичні особи - підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.

Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

В свою чергу підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно підпункту 49.19 статті 49 Податкового кодексу України якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

В силу положень пункту 296.7 статті 296 Податкового кодексу України податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що платник єдиного податку третьої групи зобов'язаний до 9 лютого року, що слідує за звітним подати річну декларацію про одержані протягом звітного року доходи та до 19 лютого року, що слідує за звітним сплатити визначену в декларації суму податкових зобов'язань.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач 10.02.2014р. подав до ДПІ у Черкаському районі податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи із визначенням одержаних за 2013 рік доходів у сумі 137 400 грн. та визначив податкові зобов'язання у сумі 6 870 грн. Однак, всупереч наведеним положенням Податкового кодексу України відповідач у визначені строки податкові зобов'язання не сплатив, а тому зазначена сума зобов'язань визнається податковим боргом такого платника податків.

У відповідності до пунктів 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу №443 від 06.05.2011р., яку вручено відповідачу 11.05.2011р.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що податковий борг відповідача з єдиного податку за 2013 рік становить 6 870 грн.

У відповідності до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства та матеіалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний комер НОМЕР_1, в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. В. Чорновола, 157, м. Черкаси, Черкаської обл., 18003, ідентифікаційний код 38715681, податковий борг в сумі 6 870 (шість тисяч вісімсот сімдесят) грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 10.06.2014р.