Вирок № 39188389, 13.06.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/231/14-к р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 року

Автозаводський райсуд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Гафяк В.М.

за участю: секретаря - Шпунтової А.С.

прокурора - Зоріна В.С.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження №12012180070000362 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, працюючого бригадиром ТОВ «Промсистема», проживаючого: АДРЕСА_1, не судимого,

за ст. 286 ч. 2 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Кременчука, росіянина, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_2, не судимого,

за ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2013 року, близько 07 години 15 хвилин в світлий час доби по мокрому асфальтобетонному покриттю дворової території будинку № 18, кварталу № 278 міста Кременчука, в напрямку до проспекту 50- років Жовтня, керуючи автомобілем ВАЗ-217230, державний номерний знак НОМЕР_1, порушуючи п.п. 10.1 та 10.2 „Правил дорожнього руху України", рухався обвинувачений ОСОБА_3 В салоні автомобіля «ВАЗ-217230» на задньому пасажирському сидінні знаходилася потерпіла ОСОБА_7

В цей же час, по проїзній частині проспекту 50- років Жовтня зі сторони проспекту Полтавського в напрямку до вулиці Керченської м. Кременчука, керуючи автобусом «Мерседес Бенс 308Д» державний номерний знак НОМЕР_2, зі швидкістю близько 65 км/год., рухався обвинувачений ОСОБА_4

Порушивши вказані пункти „Правил дорожнього руху України", обвинувачений ОСОБА_3 не переконався у безпеці виконуваного маневру та не надав дорогу автобусу «Мерседенс Бенс 308Д» під керуванням обвинуваченого ОСОБА_4, розпочав виконувати маневр виїзду на проспект 50- років Жовтня, та допустив при цьому зіткнення лівою боковою частиною керованого ним автомобіля з передньою лівою частиною автобуса «Мерседес Бенс 308Д».

В свою чергу, рухаючись у вказаному напрямку, наближаючись до виїзду з дворової території будинку № 18 кварталу № 278, обвинувачений ОСОБА_4, порушуючи вимоги п. 12.3 „Правил дорожнього руху України", маючи можливість виявити автомобіль ВАЗ-217230 державний номер НОМЕР_1, який виїжджав з дворової території на головну дорогу, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу та допустив зіткнення передньою лівою частиною автобуса «Мерседес Бенс 308Д» з лівою боковою частиною автомобіля «ВАЗ-217230» під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3

Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів від тупої сполученої травми голови та тулуба з переломом кісток основи черепа, крововиливами під оболонки та в речовину мозку, множинними переломами ребер, крововиливами під плевру тканин легень, яка ускладнилась травматичним шоком, сталася смерть потерпілої ОСОБА_7 та обвинуваченому ОСОБА_3 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; забитої рани підборіддя; закритого перелому лівої ключиці; шкіряних ран в кількості шести на тильній поверхні лівої кисті та по зовнішньо-задній поверхні, в середній та нижній третинах правого стегна в кількості трьох.

Обвинувачений ОСОБА_3, як особа, яке керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху (п.п. 10.1 та 10.2 „Правил дорожнього руху України"), що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 і підлягає відповідальності за ст. 286 ч. 2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4, як особа, яке керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху (п. 12.3 „Правил дорожнього руху України"), що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 та середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_3 і підлягає відповідальності за ст. 286 ч. 2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин та зібраних доказів, а також розміру заявлених позовних вимог, свою вину за ст. 286 ч. 2 КК України визнав повністю, та підтвердив, що вчинив його так та за таких обставин, як це вказано в мотивувальній частині вироку.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені встановленого судом злочину, визнав, підтвердивши обставини його вчинення.

Суд, у межах визначених ст. 337 КПК України, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, встановленого судом злочину, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, вважає, що їх винність у вчинені цього злочину повністю підтверджується наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_9, водія тролейбуса, який підтвердив, що 07.09.2013 року близько 7 години ранку, він, керуючи тролейбусом, в районі зупинки «Радянської Армії» по пр.-кту 50 років Жовтня м. Кременчука проїхав на зелений сигнал світлофора і зупинився. Коли він під'їжджав транспортних засобів не було. Потім він побачив мікроавтобус, який рухався в попутному напрямку зі швидкістю від 60 до 80 км/год. Моменту зіткнення він не бачив, так, як дивився в праве дзеркало, а бачив лише наслідки, звуку гальмів не чув. Коли він підійшов до потерпілої вона була мертва.

- показаннями свідка ОСОБА_10, який підтвердив, що 07.09.2013 року їхав на замовлення біля 7 години ранку. Під'їжджаючи до зупинки « Радянської Армії» він бачив, як на жовтий сигнал світлофора з прилеглої території до проїзної частини пр-кту 50 років Жовтня виїхав автомобіль ВАЗ «Пріора», а мікроавтобус «Спринтер» проїхав світлофор перед зупинкою на жовтий сигнал зі швидкістю 70-80 км/ год. Коли «Пріора» виїхала на другу смугу проспекту в цей момент вони зіткнулися. «Спринтер» гальмував.

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_3, який, визнаючи повністю вину у вчиненому, підтвердив обставини вчинення злочину викладені в мотивувальній частині вироку.

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_4, який не заперечував факту порушення «Правил дорожнього руху України», що призвело до наслідків, що настали.

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що йому повідомили про смерть його дочки під час ДТП. Цивільний позов він просить залишити без розгляду.

Просить не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_3, претензій матеріального характеру до нього не має. Щодо покарання обвинуваченого ОСОБА_4 то покладається на розсуд суду.

- висновком експерта № 971 від 15.11.2013 року, згідно з якими під час ДТП автомобіль «Мерседес Бенс 308 Д» був у технічно справному стані.

- висновком експерта № 968/969 згідно з яким під час проведення комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи встановлено порушення п.п. 10.1,10.2 «Правил дорожнього руху України» водієм автомобіля ВАЗ-217230 обвинуваченим ОСОБА_3, та порушення п. 12.3 «Правил дорожнього руху України» водієм автомобіля «Мерседес Бенс 308 Д» обвинуваченим ОСОБА_4, і їх дії з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

Згідно вказаного висновку експерта обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали технічну можливість уникнути зіткнення виконуючи вимоги зазначених пунктів Правил.

- висновком експерта № 542 від 05.10.2013 року згідно з яким смерть потерпілої ОСОБА_7 настала внаслідок тупої сполученої травми голови та тулуба з переломом кісток основи черепа, крововиливів під оболонки та в речовину мозку, множинних переломів ребер, крововиливів під плевру та в тканини, легень, яка ускладнилась травматичним шоком. Тілесні ушкодження які стали причино смерті останньої утворилась при травмуванні її в легковому автомобілі при зіткненні його з іншим автомобілем, внаслідок ДТП, що мало місце.

- висновком експерта № 1292 від 11.11.2013 року, згідно з яким обвинувачений ОСОБА_3 внаслідок ДТП отримав зазначені у мотивувальній частині вироку середньої тяжкості тілесні ушкодження.

А також іншими доказами в їх сукупності.

При призначені покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд в повній мірі, враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину з необережності, ступінь участі кожного у його вчинені, всі конкретні обставини по справі в їх сукупності, дані про особу, кожного з них, які характеризуються позитивно, відношення їх до праці, сімейний стан та стан здоров'я кожного, а також думку потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_3 та заявив, що шкода завдана останнім відшкодована повністю, щодо покарання обвинуваченого ОСОБА_4 покладався на розсуд суду.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд визнає - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено.

З урахуванням вище викладеного суд призначає покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження вчиненню нових злочинів у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді позбавлення волі.

Разом з тим суд, при призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, працює, завдані збитки відшкодував повністю добровільно, виключно позитивно характеризується, приходе до висновку про можливість виправлення його без відбування покарання, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 76 КК України.

Обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як особами які керують транспортними засобами порушено відповідні пункти «Правила дорожнього руху України», внаслідок чого сталася смерть потерпілої, тому суд вважає за необхідне при призначенні їм покарання застосувати додаткове покарання, передбачене санкцією статті 286 ч. 2 КК України, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно нього положень Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 має одну із хвороб зазначених у п. «г» ст. 1 вказаного Закону, вчинив злочин з необережності, що не є особливо тяжким до набрання чинності цього Закону, йому призначається покарання у виді позбавлення волі, тому він підпадає під дію цього Закону та звільненню від відбування призначеного покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти застосування відносно нього амністії.

По справі потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до ПП «Євротрансервіс», страхової компанії «Брокбізнес» на відшкодування моральної та матеріальної шкоди на суму 195 000 грн. та 26 004 грн. відповідно.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 заявлений цивільний позов не підтримав, просив його залишити без розгляду, тому суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 207 ч. 1 ЦПК України вказаний позов залишити без розгляду.

По справі прокурором заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 на відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_3 на суму 2322 грн. 79 коп. який підлягає задоволенню та стягненню на користь держави в особі фінансового управління Виконкому Кременчуцької міськради.

По кримінальному провадженню є документально підтверджені процесуальні витрати на загальну суму 4406 грн. 40 коп., пов'язані із залученням експертів, які відповідно до вимог ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Полтавського відділення при Харківському НДІ судових експертиз ім.. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ст. 286 ч. 2 КК України, призначивши покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. .

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, поклавши на нього обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

ОСОБА_4 визнати винуватим за ст. 286 ч.2 КК України, призначивши покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування моральної та матеріальної шкоди на суму 195 000 грн. та 26 004 грн. відповідно, згідно ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишити без розгляду.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міськради в місцевий бюджет м. Кременчука ( р/р 31414544700008 в ГУДК України в Полтавській Області, код ЄДРПОУ 34698778, код платежу 24060300) кошти витрачені на лікування ОСОБА_3 в сумі 2322 грн. 79 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню; компакт диск № 2295109 ЛД 28227 залишити у матеріалах кримінального провадження, автомобіль «ВАЗ-217230» д.н. НОМЕР_1 , автобус «Мерседес Бенс 308Д» д.н. НОМЕР_2 - залишити власникам.

Процесуальні витрати на загальну суму 4406 грн. 40 коп., пов'язані із залученням експертів, стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Полтавського відділення при Харківському НДІ судових експертиз ім.. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський рай суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та прокурору.

СУДДЯ: