Ухвала суду № 39187864, 12.06.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12 червня 2014 року Справа №925/1126/13

Господарський суд у складі головуючого судді Гури І.І., при секретарі судового засідання Мирошниченко Б.В., за участю: ліквідатора банкрута - Рекун В.А., представника УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області - Малихін В.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання поточних кредиторських вимог та заяву Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання кредиторських вимог у справі за заявою приватного акціонерного товариства "Веста-К" про визнання його банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2014 до суду від УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області надійшла заява про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 10163,62 та включення їх до реєстру вимог кредиторів; просить провести розгляд заяви без участі представника УПФУ, про дату та результати розгляду повідомити, судове рішення направити на адресу заявника.

Заява мотивована тим, що: 31.07.2013 в газеті "Голос України" №140 опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом. УПФУ в Золотоніському районі визнано поточним кредитором та включено де реєстру вимог кредиторів. За час провадження у справі про банкрутство з моменту визнання боржника банкрутом заборгованість боржника перед кредитором збільшилась на суму 10163,62 грн. з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними розрахунками. Плата до Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій передбачена ч. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п. 6.8. п. 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України" . У боржника працював громадянин, який отримав право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - ОСОБА_3, що підтверджується розрахунками суми фактичних витрат на виплату та пільгових пенсій. УПФУ в Золотоніському районі було вручено повідомлення про фактичні витрати з сум, які підлягають до відшкодування. за період квітня 2014 Управлінням було виплачено пенсію на загальну суму 10163,62 грн. які станом на дату подачі заяви не відшкодовані. Згідно ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори х вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою від 06.05.2014 заява призначена до розгляду у судове засідання на 20.05.2014, задоволено клопотання УПФУ в Золотоніському районі, викладене у заяві, про розгляд заяви без участі його представника, викликано: ліквідатора банкрута, про розгляд повідомлено комітету кредиторів та УПФУ в Золотоніському районі, зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду повідомлення про результати розгляду вказаної заяви.

13.05.2014 ліквідатор банкрута надав доказ повідомлення ним про дане судове засідання учасників комітету кредиторів.

20.05.2014 ліквідатор подав письмові заперечення про визнання поточних вимог УПФУ в Золотоніському районі, у яких просить відмовити у задоволенні заяви УПФУ повністю. з наступних підстав: ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , на яку посилається заявник не відносить до ліквідаційної процедури, а стосується санації боржника; заявник у своїй заяві не вказав, у якій валюті просить визнати поточні кредиторські вимоги; згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в останній редакції, відповідно до якої здійснюється провадження у даній справі, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Офіційне оприлюднення вказаного повідомлення було в газеті "Голос України" від 31.07.2013. Отже, пред'явлення вимог, які виникли під час проведення процедури банкрутства закінчилось; У банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань ( у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім, витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 20.05.2014 розгляд заяви УПФУ в Золотонсіькому районі відкладено на 03.06.2014, зобов'язано завчасно до дня судового засідання надати суду: ліквідатора банкрута - практику Вищого господарського суду України, про наявність якої він зазначив у судовому засіданні; УПФУ в Золотоніському районі - уточнення до заяви в частині валюти грошових вимог.

До суду надійшли такі документи:

- заява з додатками від ліквідатора банкрута, згідно якої ліквідатор, надсилає копії постанов та ухвал господарського суду;

- заява УПФУ в Золотоніському районі про уточнення кредиторських вимог, у якій вказує, що чинним законодавством України Пенсійному фонду України та його територіальним управлінням делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, тому вони вправі заявляти грошові вимоги про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій впродовж ліквідаційної процедури до державної реєстрації припинення боржника як юридичної особи і внесення запису про це в ЄДР , оскільки недоїмка підлягає списанню в разі повної ліквідації юридичної особи. Правова позиція щодо можливості та підстав органів Пенсійного фонду в межах ліквідаційної процедури заявляти грошові вимоги викладена у постановах Верховного суду України від 30.05.2011 у справі № 21-103а11 та від 21.02.2012 справа № 21-19а12, постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2013 справа №18-14-08/466, від 28.01.2014 №14/906/8-Б/13-Г. Відповідно до ч. 1 ст. 38 та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Крім того, положення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є спеціальними щодо Закону про банкрутство при визначенні порядку нарахування підприємством-боржником заборгованості з фактичних витрат органів Пенсійного фонду України на доставку та виплату пенсій та підстав і порядку відшкодування таких сум, тому повинні застосовуватися в даному випадку переважно. Просить визнати кредиторські вимоги в сумі 10163,62 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів;

- відзив ліквідатора банкрута на заяву про уточнення кредиторських вимог, у якому ліквідатор вважає вимоги кредитора безпідставними, незаконними та необґрунтованими, з наступних підстав: судова практика, яку подав заявник стосується закону про банкрутство в редакції від 14.05.1992 року . в той час , коли справа про банкрутство боржника розглядається у редакції закону про банкрутство від 22.12.2011. У банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. У справах про банкрутство норми закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулювання відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності.

-02.06.2014 - заява УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області про визнання кредиторських вимог в сумі 1657,65 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Заява обґрунтована тим, що за час провадження у справі про банкрутство з моменту визнання боржника банкрутом заборгованість боржника перед кредитором збільшилась на суму 1657,65 грн. з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а саме за період травня 2014 року управлінням було виплачено пенсію ОСОБА_3 на суму 1657,65 грн., яка не відшкодована, що підтверджується карткою особового рахунку ПрАТ "Веста-К", розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Органи Пенсійного фонду України вправі заявляти відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, в тому числі протягом ліквідаційної процедури боржника та до державної реєстрації його припинення як юридично ї особи та внесення запису про це, оскільки недоїмка підлягає списанню в разі повної ліквідації юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 38 та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Крім того, положення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є спеціальними щодо норм закону про банкрутство при визначені порядку нарахуванням підприємством-боржником заборгованості з фактичних витрат органів Пенсійного фонду України на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, та підставі порядку відшкодування таких сум та повинні застосовуватися в даному випадку переважно.

Ухвалою суду від 03 червня 2014 року відкладено розгляд уточненої заяви УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області про визнання поточних кредиторських вимог у судове засідання на 12 червня 2014 року; призначено до розгляду заяву УПФУ в Золотоніському районі про визнання кредиторських вимог у судове засідання на 12 червня 2014 року; у судове засідання викликано: ліквідатора банкрута та УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області, про розгляд повідомити комітет кредиторів; зобов'язано завчасно до дня судового засідання надати суду: ліквідатора банкрута - повідомлення про розгляд заяви у УПФУ в Золотоніському районі про визнання кредиторських вимог .

Учасники комітету кредиторів представників у судове засідання не направили з невідомих суду причин, хоча повідомлялися судом про дату та час судового засідання, що підтверджується печаткою канцелярії суду на зворотньому боці ухвали від 03.06.2014.

До початку судового засідання надійшли письмові заперечення ліквідатора банкрута про визнання поточних вимог, у яких він повідомляє, що 29.05.2014 УПФУ в Золотоніському районі направило заяву про визнання поточних кредиторських вимог до банкрута, однак вимоги заперечуються ліквідатором з наступних підстав: 1. норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності; 2. у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; витрати по виплаті пенсій, доставка пенсій не відноситься до витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

У судовому засіданні:

- представник УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області підтримав подані заяви про визнання кредиторських вимог;

- ліквідатор банкрута заперечив проти задоволення заяв УПФУ в Золотоніському районі повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши ліквідатора банкрута та представника УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області, встановив наступне.

Предметом розгляду є визнання кредиторських вимог УПФУ в Золотоніському районі та включення їх до реєстру вимог кредиторів під час ліквідаційної процедури.

Згідно ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 19.01.2013 зі змінами (далі - Закон), що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

У ст. 1 Закону, надані такі визначення, зокрема, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення. здійснює такі повноваження, зокрема, заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

Оголошення про визнання боржника - приватного акціонерного товариства "Веста-К" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковане у газеті "Голос України" №140 (5640) від 31.07.2013.

Із заяв УПФУ В Золотоніському районі про визнання поточних кредиторських вимог банкрута за квітень 2014 року та травень 2014 року, вбачається що заборгованості виникли після введення судом ліквідаційної процедури банкрута, після спливу двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ст. 38 Закону ( ч. 1 ст. 38 Закону).

У справах про банкрутство норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним законом, мають перевагу серед інших нормативно-правових актів.

Викладене є підставою для відмови у визнанні заявлених вимог. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2014 року у справі про банкрутство ВАТ "Охтирсільмаш".

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст. ст. 1, 38, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 19.01.2013 зі змінами, суд , -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 10163,62 грн.

Відмовити у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання кредиторських вимог в сумі 1657,65 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду у строк та в порядку, встановленому розділом XII ГПК України.

Повне рішення складено 13.06.2014.

Суддя І.І. Гура