ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 911/955/14
02.06.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Фірма «Полтавпиво»
до Товариства з обмеженою відповідністю «Центральна дистриб?юторська компанія»
про стягнення 220 260,83 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники:
від позивача: не з?явився;
від відповідача: не з’явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за поставлену продукцію – 5 076,83 грн., а також вартість тари (з урахуванням ПДВ) – 215 184,00 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2014 позовні матеріали Приватного акціонерного товариства «Фірма «Полтавпиво» направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2014 було порушено провадження у справі №910/955/14, розгляд справи було призначено на 12.05.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 розгляд справи відкладено до 02.06.2014.
В судове засідання 02.06.2014 сторони представників не направили.
Проте, позивачем через канцелярію суду було подано у справу документи, які на його думку, необхідні для вирішення спору.
Відповідач в судове засідання 02.06.2014 представників повторно не направив, причин неявки представника суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.
Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору не було здійснено у обумовлений договором строк оплату отриманого товару в сумі 5 076,83 грн., а також не здійснено оплату вартості неповернутої тари (з урахуванням ПДВ) в сумі 215 184,00 грн., сплата якої передбачена п. 6.6 договору.
Відповідач відзиві на позов не надав.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
10.04.2013 між відповідачем – ТОВ «Центральна дистриб?юторська компанія», як покупцем, та позивачем – ПАТ «Фірма «Полтавпиво», як постачальником, було укладено договір поставки № 378 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов?язався поставити, а покупець прийняти та оплатити пиво та/або безалкогольну продукцію в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ-пляшках а умовах, передбачених договором (п. 1.1).
Також, умовами договору сторони узгодили, що підтвердженням факту отримання продукції є підпис представника покупця на товарно – транспортній накладній та інших документів, завірена печаткою (штампом). Де вказується ідентифікаційний номер покупця (п. 2.6), покупець оплачує поставлену продукцію згідно вільних відпускних цін, діючих на момент відвантаження; підставою для оплати є товарно – транспортна накладна (п. 3.1), вартість тари при доставці є залоговою; залогова ціна КЕГ-тари встановлюється на рівні 1000,00 грн. (без ПДВ); піддони дерев’яні – європалети 1,2 мх0,8м – 30,00 грн. (без ПДВ) (п. 3.2), покупець оплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або оплачує готівкою в касу останнього до 14:00 год; перші дві поставки продукції здійснюються на умовах 100% попередньої оплати на підставі виставлених рахунків постачальника, надалі продукція підлягає оплаті в такі строки: в період з 01 квітня по 30 вересня (літній сезон) – протягом 15 календарних днів від дати поставки продукції, в період з 01 жовтня по 31 березня (зимовий сезон) протягом 20 календарних днів від дати поставки продукції (п. 3.3), узгодження з постачальником умов повернення тари та фактичне повернення є обов’язковим для покупця; повернення повинно бути здійснено у терміни, встановлені для літнього та зимового сезону (п. 5.4 договору), і проводиться у формі письмового повідомлення на повернення тари, що подається покупцем одночасно із заявкою на наступну партію продукції або окремо без замовлення наступної партії продукції; повідомлення повинно містити інформацію про вид тари., що повертається, її кількість по кожному виду, спосіб упаковки (п. 3.4), в залежності від асортименту, поставка продукції здійснюється в стандартні тарі постачальника: в КЕГ-тарі, ПЕТ-пляшках; піддони дерев’яні – європалети 1,2 мх0,8м, в скляних пляшках місткістю 0,5 л (п. 5.1), тара підлягає обов’язковому поверненню покупцем зворотнім рейсом (ретуром), тобто покупець повинен забезпечити завантаження таи на транспорт постачальника одразу ж після розвантаження поставленої продукції (п. 5.2), обмінна КЕГ-тара, піддони дерев’яні підлягають 100% поверненню; у іншому випадку, покупець зобов’язаний у строк, встановлений для повернення тари, оплатити її залогову вартість з урахуванням ПДВ (п. 5.3), тара підлягає поверненню на підставі письмового повідомлення на повернення тари в строки: в період з 01 квітня по 30 вересня (літній сезон) – протягом 20 календарних днів від дати поставки продукції, в період з 01 жовтня по 31 березня (зимовий сезон) протягом 45 календарних днів від дати поставки продукції (п. 5.4), у разі неповернення зворотної тари або повернення її не в повному об’ємі у встановлені в цьому договорі терміни, постачальник має право відмовитися від повернення тари в натурі і вимагати сплати вартості тари (з урахуванням ПДВ) по залоговим цінам (при неповернення КЕГ-тари, піддонів) з урахуванням ПДВ (п. 6.6).
Відповідно до товарно - транспортних накладних № 00005112 від 24.12.2013 та № 00000214 від 22.01.2014, які підписані представниками сторін та посвідчені печатками обох сторін, позивачем, як постачальником, було поставлено, а відповідачем, як покупцем, прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар на загальну суму 8 526,05 грн. (без ПДВ).
Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було здійснено у повному обсязі оплату отриманого товару за видатковими накладними № 00005112 від 24.12.2013 (накладна не оплачена за розрахунком позивача в сумі 1 976,81 грн. ) та № 00000214 від 22.01.2014 (накладна не оплачена за розрахунком позивача в сумі 3 100,02 грн.), у зв’язку з чим позивачем і заявлено до стягнення заборгованість за поставлений товар в сумі 5 076,83 грн.
В свою чергу, згідно товарно – транспортних накладних до договору, позивачем було передано відповідачу разом з продукцією було поставлено тару у кількості: 287 піддонів загальною вартістю 8 610,00 грн. та 1 713 КЕГ-тари загальною вартістю 1 713 000,00 грн., вартість яких визначена згідно пункту п. 3.2 договору, а саме:
- за товарно-транспортною накладною № 00001197 від 15.04.2013 було передано 20 піддонів (загальною вартістю 600,00 грн.) та 120 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 120 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00001221 від 16.04.2013 було передано 6 піддонів (загальною вартістю 180,00 грн.) та 36 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 36 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00001471 від 29.04.2013 було передано 25 піддонів (загальною вартістю 750,00 грн.) та 152 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 152 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00001656 від 08.05.2013 було передано 34 піддони (загальною вартістю 1020,00 грн.) та 200 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 204 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00001914 від 21.05.2013 було передано 43 піддони (загальною вартістю 1 290,00 грн.) та 258 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 258 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00002184 від 04.06.2013 було передано 16 піддонів (загальною вартістю 480,00 грн.) та 96 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 96 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00002321 від 12.06.2013 було передано 32 піддони (загальною вартістю 960,00 грн.) та 192 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 192 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00002494 від 20.06.2013 було передано 38 піддонів (загальною вартістю 1 140,00 грн.) та 228 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 228 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00002762 від 04.07.2013 було передано 28 піддонів (загальною вартістю 840,00 грн.) та 168 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 168 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00002986 від 16.07.2013 було передано 26 піддонів (загальною вартістю 780,00 грн.) та 156 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 156 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00003961 від 12.09.2013 було передано 5 піддонів (загальною вартістю 150,00 грн.) та 30 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 30 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00004275 від 16.10.2013 було передано 3 піддони (загальною вартістю 90,00 грн.) та 15 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 15 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00004462 від 30.10.2013 було передано 3 піддони (загальною вартістю 90,00 грн.) та 15 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 15 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00004932 від 10.12.2013 було передано 3 піддони (загальною вартістю 90,00 грн.) та 16 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 16 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00005112 від 24.12.2013 було передано 3 піддони (загальною вартістю 90,00 грн.) та 17 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 17 000,00 грн.);
- за товарно-транспортною накладною № 00000214 від 22.01.2014 було передано 2 піддони (загальною вартістю 60,00 грн.) та 10 шт. КЕГ-тари (загальною вартістю 10 000,00 грн.).
Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було виконано у повному обсязі свого обов’язку по поверненню тари поставленої за вищезазначеними товарно – транспортними накладними, зокрема не було повернуто 44 піддони загальною вартістю 1 320,00 грн. та 178 КЕГ –Тари загальною вартістю 178 000,00 грн., а загалом з урахуванням ПДВ – 215 184,00 грн., а саме:
- за товарно-транспортною накладною № 00002986 від 16.07.2013 не повернуто 25 піддонів та 75 шт. КЕГ-Тари, термін повернення – до 06.08.2013;
- за товарно-транспортною накладною № 00003961 від 12.09.2013 не повернуто 5 піддонів та 30 шт. КЕГ-Тари, термін повернення – до 03.11.2013;
- за товарно – транспортною накладною № 00004275 від 16.10.2013 не повернуто 3 піддони та 15 шт. КЕГ-Тари, термін повернення – до 02.12.2013;
- за товарно-транспортною накладною № 00004462 від 30.10.2013 не повернуто 3 піддони та 15 шт. КЕГ-Тари, термін повернення – до 16.12.2013;
- за товарно-транспортною накладною № 00004932 від 10.12.2013 не повернуто 3 піддони та 6 шт. КЕГ-Тари, термін повернення – до 24.01.2014;
- за товарно-транспортною накладною № 00005112 від 24.12.2013 не повернуто 3 піддони та 17 шт. КЕГ-Тари, термін повернення – до 07.02.2014;
- за товарно-транспортною накладною № 00000214 від 22.01.2014 не повернуто 2 піддони та 10 шт. КЕГ-Тари, термін повернення – до 10.03.2014.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 04-202 від 03.03.2014, в якій просив погасити заборгованість за поставлений товар за товарно - транспортними накладними № 00005112 від 24.12.2013 та № 00000214 від 22.01.2014, а також вказував, що він готовий до 12.03.2014 прийняти зворотну тару, яка не повернута, а саме: 44 піддони загальною вартістю 1 320,00 грн. та 178 КЕГ –Тари загальною вартістю 178 000,00 грн., а загалом з урахуванням ПДВ – 215 184,00 грн., а у випадку неповернення її у строк до 12.03.2014 – згідно з пунктом 6.6. договору сплатити її вартість з урахуванням ПДВ – 215 184,00 грн.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що згідно товарно - транспортних накладних № 00005112 від 24.12.2013 та № 00000214 від 22.01.2014, які підписані представниками сторін та посвідчені печатками обох сторін, позивачем, як постачальником, було поставлено, а відповідачем, як покупцем, прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар на загальну суму 8 526,05 грн. (без ПДВ). В свою чергу, відповідачем не було здійснено у повному обсязі та у визначений договором строк згідно п. 3.3 догвору (протягом 20 календарних днів від дати поставки продукції у зимовий період) оплату отриманого товару за видатковими накладними, а саме: № 00005112 від 24.12.2013 (накладна не оплачена за розрахунком позивача в сумі 1 976,81 грн. ) та № 00000214 від 22.01.2014 (накладна не оплачена за розрахунком позивача в сумі 3 100,02 грн.), у зв’язку з чим заборгованість відповідача за вказаними накладними складає 5 076,83 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 5 076,83 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5 076,83 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі та у визначений строк товар – є законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача вартості неповернутої тари (з урахуванням ПДВ) в сумі 215 184,00 грн., сплата якої передбачена п. 6.6 договору.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив, що у разі неповернення зворотної тари або повернення її не в повному об’ємі у встановлені в цьому договорі терміни, постачальник має право відмовитися від повернення тари в натурі і вимагати сплати вартості тари (з урахуванням ПДВ) по залоговим цінам (при неповернення КЕГ-тари, піддонів) з урахуванням ПДВ.
Так, згідно товарно – транспортних накладних на поставку товару по договору, позивачем було передано відповідачу разом з продукцією було поставлено тару у кількості: 287 піддонів загальною вартістю 8 610,00 грн. та 1 713 КЕГ-тари загальною вартістю 1 713 000,00 грн., проте, відповідачем не в повному обсязі було виконано свій обов?язок по поверненню тари, оскільки станом на момент вирішення спору не було повернуто 44 піддони загальною вартістю 1 320,00 грн. та 178 КЕГ –Тари загальною вартістю 178 000,00 грн., відповідачем допущено прострочення повернення тари позивачу у строки, обумовлені п. 5.4 договору. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору не надано.
В свою чергу, загальна вартість тари (з урахуванням заставної вартості, визначеної п. 3.2 договору, та ПДВ), не повернутої позивачем відповідачу, складає загалом 215 184,00 грн. ((44 х 30,00 грн.) + (178 х 1000,00 грн.) + 20% ПДВ = 215 184,00 грн.), і згідно п. 6.6 договору підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 215 184,00 грн. вартості тари, не повернутої відповідачем позивачу - є законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 076,83 грн. основного боргу та 215 184,00 грн. вартості тари, не повернутої відповідачем позивачу.
Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна дистриб?юторська компанія» (код ЄДРПОУ 36799288; місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул.. Ярославів Вал, 20, літ. А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Полтавпиво» (код ЄДРПОУ 05518768, місцезнаходження: 36008 м.Полтава, вул.. Фрунзе, 160) основний борг - 5 076 (п?ять тисяч сімдесят шість) грн. 83 коп., вартість неповернутої тари - 215 184 (двісті п?ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп.,а також 4 405 (чотири тисячі чотириста п?ять) грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення – 06.06.2014 .
Суддя Спичак О.М.
Судове рішення № 39187779, Господарський суд м. Києва було прийнято 02.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/955/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: