Рішення № 39187742, 02.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4566/14 02.06.14За позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан»

До Київської міської ради

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллерон»

Про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача - не з?явився;

Від відповідача - не з?явився;

Від ТОВ «Еллерон» - не з?явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, що посвідчений 25.12.2001 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим в реєстрі за № 3205, та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис № 72-6-00046 від 16.04.2002.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 порушено провадження у справі №910/5363/14, розгляд справи призначено на 14.04.2014.

У зв?язку з технічними причинами, судове засідання 14.04.2014 - не відбулося.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 розгляд справи призначено на 12.05.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014 залучено до участі у розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ «Еллерон», продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 02.06.2014.

02.06.2014 позивачем, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подано суду заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.12.2001, укладений між Київською міською радою та ПП «Торговий дім «Каштан» щодо земельної ділянки по вул. Індустріальна (Вадима Гетьмана), 46-Б у Солом?янському районі міста Києва площею 0,2500 га для будівництва та експлуатації торговельно - побутового комплексу, посвідчений 25.12.2001 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим в реєстрі за № 3205, та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис № 72-6-00046 від 16.04.2002.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

В судовому засіданні 02.06..2014 судом було розглянуто заяву позивача і прийнято вказану заяву до розгляду як заяву про зміну предмету позову, і відповідно, розгляд справи здійснюється з урахуванням вимог позивача, викладених у вказані заяві.

В судове засідання 02.06.2014 сторони та третя особа представників не направили, причин неявки представників - суд не повідомили, про розгляд справи були повідомлені належним чином, а саме: відповідач та третя особа - за адресами свого місцезнаходження, а позивач - шляхом повідомлення представника в судовому засіданні 12.05.2014, про що відібрано розписку, яка наявна в матеріалах справи.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача, відповідача та третьої особи - не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вимога позивача (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) мотивована посиланням на положення частини другої статті 377 Цивільного кодексу України, статей 7, 31 Закону України «Про оренду землі», статті 120 Земельного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України та обґрунтовані підставою зміни власника нерухомого майна, яке знаходиться на орендованій за договором оренди земельній ділянці, та її невикористання позивачем. Також, позивач вказував, що в силу приписів ст. 377 Цивільного кодексу України до третьої особи перейшло право користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим є усі підстави розірвати спірний договір для оформлення третьою особою у встановленому порядку права користування земельною ділянкою для експлуатації придбаної нерухомості.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

25.12.2001 між відповідачем - Київською міською радою, як орендодавцем, та позивачем - Приватним підприємством «Торговий дім «Каштан», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, що посвідчений 25.12.2001 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим в реєстрі за № 3205, та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис № 72-6-00046 від 16.04.2002.

Відповідно до умов договору оренди від 25.12.2001, орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2000 № 121/1098 та протоколу від 25.07.2001 № 1 про хід торгів на аукціоні з продажу права оренди, передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування: вул.. Індустріальна , 46-Б у Солом'янському районі міста Києва, розмір - 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва та експлуатації торговельно - побутового комплексу у межах, що перенесені в натуру; кадастровий номер - 69151020 (згідно плату земельної ділянки), договір укладено строком на 15 років (п.1).

Також, сторонами договору оренди від 25.12.2001 визначено, що договір оренди може бути розірвано за рішенням суду з підстав, визначених законодавством України (п. 13).

Як встановлено судом, 16.05.2005 Київською міською радою прийнято рішення № 436/3012 «Про перейменування вулиць у Солом'янському районі», згідно якого вирішено відповідно до пункту 41 частини 1 статті 26, пункту 1 статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", доручення Президента України від 21 травня 2005 року № 1-1/397, перейменовано вулицю Індустріальну у Солом'янському районі на вулицю Вадима Гетьмана.

11.06.2006 між Приватним підприємством «Торговий дім «Каштан», як продавцем, та ТОВ «Еллерон», як покупцем, було укладено договір купівлі - продажу будівлі торгівельно - побутового комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за № 19, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав належну продавцю на праві власності будівлю торгівельно - побутового комплексу, що знаходиться в місті Києві по вул. Вадима Гетьмана, 46-Б (літ А), загальною площею 2 476,80 кв.м (право власності продавця посвідчено Свідоцтвом про право власності на будівлю торгівельно - побутового комплексу від 29.12.2005 (серія ЯЯЯ № 967051)).

У листопаді 2013 року позивач звертався до Київської міської ради з листом, в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.12.2001, укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством «Торговий дім «Каштан», посвідчений 25.12.2001 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим в реєстрі за № 3205, та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис № 72-6-00046 від 16.04.2002, у зв'язку з відчуженням належного позивачу нерухомого майна, яке було розташовано на відповідній земельній ділянці.

Проте, відповідачем жодної відповіді на звернення позивача надано не було.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути припинений зокрема в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Ч. 1 статті 32 На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Ч. 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п. е)).

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Ч. 2 статті 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача в порядку статті 188 Господарського кодексу України з письмовою заявою від листопада 2013 року про припинення шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.12.2001, посилаючись на те, що право власності позивача на нежилу будівлю, для обслуговування та експлуатації яких і було укладено наведений договір оренди - припинилось, внаслідок продажу нерухомості на користь третьої особи за договором купівлі - продажу від 11.06.2006.

Але відповідачем всупереч ст. 32 Закону України "Про оренду землі" не було вчинено дій по розірванню договору оренди земельної ділянки від 25.12.2001, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством «Торговий дім «Каштан», посвідчений 25.12.2001 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим в реєстрі за № 3205, та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис № 72-6-00046 від 16.04.2002.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки згідно договорів купівлі - продажу від 11.06.2006, позивачем - Приватним підприємством «Торговий дім «Каштан» було відчужено (продано) на користь третьої особи - ТОВ «Еллерон» об'єкт нерухомості: будівлю торгівельно - побутового комплексу, що знаходиться в місті Києві по вул.. Вадима Гетьмана, 46-Б (літ А), загальною площею 2 476,80 кв.м , а тому право власності позивача на вказані об'єкти нерухомості припинилось у встановленому законом порядку, а отже, припинилось і право користування позивачем земельною ділянкою, на якій зазначене майно розташовано, що визначено зокрема і ч. 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України, а тому, згідно ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки, укладений 25.12.2001 між Київською міською радою та Приватним підприємством «Торговий дім «Каштан» - також має бути припинений в силу зазначених приписів закону шляхом його розірвання.

Вказана позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 06.06.2011 в справі 11/227, в якій зокрема Верховний Суд України вказав на те, що виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу права власності або права користування. У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Також, суд зазначає про те що, оскільки позивач звернуся з відповідним позовом за захистом своїх прав вже під час дії Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», а тому до спірних правовідносин суд застосовує норми вказаних нормативно - правових актів у редакціях, чинних на момент звернення позивача з відповідним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.12.2001, укладеного між Київською міською радою та ПП «Торговий дім «Каштан» щодо земельної ділянки по вул. Індустріальна (Вадима Гетьмана), 46-Б у Солом?янському районі міста Києва площею 0,2500 га для будівництва та експлуатації торговельно - побутового комплексу, посвідчений 25.12.2001 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим в реєстрі за № 3205, та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис № 72-6-00046 від 16.04.2002.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.12.2001, укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством «Торговий дім «Каштан» щодо земельної ділянки по вул. Індустріальна (Вадима Гетьмана), 46-Б у Солом?янському районі міста Києва площею 0,2500 га для будівництва та експлуатації торговельно - побутового комплексу, посвідчений 25.12.2001 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим в реєстрі за № 3205, та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис № 72-6-00046 від 16.04.2002.

3. Стягнути з Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141; місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул. Хрещатик, 36) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан» (код ЄДРПОУ 25423762; місцезнаходження: 65014 м. Одеса, вул. Пушкінська, 33/65) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ у відповідності до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

дата підписання рішення - 06.06.2014

Суддя О.М.Спичак