Рішення № 39187737, 04.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6570/14 04.06.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення 11027,87 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Грабова І.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 11027,87 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач подав відзив на позов у якому проти заявлених вимог не заперечує, та просить суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

На запит ухвали суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № АВ/9249762.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 по вул. Єрошенка-Липинського в м. Львові була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «БМВ», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, з автомобілем «Лексус», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «БМВ», д.р.н. НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Лексус», д.р.н. НОМЕР_1, чим порушив п. 13.1 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються розгорнутою довідкою ДАІ про обставини ДТП, копія якої міститися у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Лексус», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_4 на праві власності та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 14.12.2012 (далі - Договір добровільного страхування). Страховиком за вказаним договором є ОСОБА_3, а вигодонабувачем - ОСОБА_4

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт № 928/13 від 04.09.2013 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля, та ремонтну калькуляцію до нього, а також рахунок-фактуру від 05.09.2013 ремонтного СТО, також з ремонтною калькуляцією, Позивачем було складено Страховий акт від 10.09.2013, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 11537,87 грн. на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням № 57063 від 11.09.2013.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «БМВ», д.р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_2, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 05.09.2013 № 466/6408/13-п.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка експлуатує автомобіль «БМВ», д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/9249762 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АВ/9249762 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «БМВ», д.р.н. НОМЕР_2 на час спірної ДТП.

Письмові претензії Позивача (копії залучено до справи) про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП Відповідачем було залишено без задоволення, хоча відповідно до наданого суду відзиву Відповідач визнав заявлені до нього вимоги.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до Звіту № 928/13 від 04.09.2013 оцінена вартість матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, становить 12668,40 грн., при цьому коефіцієнт фізичного зносу деталей автомобіля дорівнює 0.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленого Позивачем розміру шкоди, завданої власнику Застрахованого автомобіля, та нульового коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля.

Відповідачем також не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України на спростування наведеного і обґрунтованого Позивачем розміру шкоди, а також не заявлялося клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України.

Висновку сертифікованого оцінювача або аварійного комісара щодо встановлення іншого обґрунтованого на думку Відповідача розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження Застрахованого автомобіля у ДТП, та на доведення іншого ніж нульовий коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, Відповідачем суду також надано не було.

Судом встановлено, що наведені в Звіті та ремонтній калькуляції до нього матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ, і Відповідачем не надано доказів протилежного, а також, як зазначалось вище, не спростовано належними засобами доказування, що вартість робіт по відновленню Застрахованого автомобіля є необґрунтованою або завищеною.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/9249762 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з оціненої вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (12668,40 грн.), при цьому в межах суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (11537,87 грн.), за мінусом франшизи (510 грн.), та отже в сумі 11027,87 грн.

Письмові претензії Позивача (копії залучено до справи) про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП Відповідачем було залишено без задоволення.

І хоча відповідно до наданого суду відзиву Відповідач визнав заявлені до нього позовні вимоги, проте в добровільному порядку Відповідач на користь Позивача 11027,87 грн. шкоди не перерахував.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 11027 (одинадцять тисяч двадцять сім) грн. 87 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2014

Суддя Сташків Р.Б.