Рішення № 39187716, 04.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6169/14 04.06.14За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБТ»

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛЛ»

про визнання недійсним договору від 24.02.2014 про розірвання іпотечного договору №694-11 від 21.06.2011.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Атаманюк Т.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися;

від третьої особи-1 - ОСОБА_2 (нотаріус);

від третьої особи-2 - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБТ» (далі - Відповідач) про визнання недійсним посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого за № 426 договору від 24.02.2014 про розірвання іпотечного договору №694-11 від 21.06.2011.

Ухвалою від 09.04.2014 судом при порушенні провадження у справі № 910/6169/14 за вищевказаним позовом було залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛЛ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний правочин від імені Позивача укладений невідомою особою, яка підписала договір від імені директора обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Чернігові ОСОБА_4 на підставі підроблених документів, у т.ч. розпорядження банку про надання повноважень ОСОБА_4 на укладення такого договору та довіреності.

Посилаючись, що волевиявлення на укладення спірного правочину у Позивача не було, а особа, яка від його імені уклала цей договір, не мала необхідного обсягу повноважень на його укладення, Позивач на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України просить визнати цей договір недійсним.

Третя особа-1 надала письмові пояснення по суті спору, в яких також повністю підтримала позицію Позивача.

Відповідач та Третя особа-2 письмових заперечень проти позову не подали.

За клопотанням Відповідача судом було перенесено судове засідання, призначене на 19.05.2014.

В судове засідання 04.06.2014 представники Відповідача та Третьої особи-2 не з'явилися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача та Третьої особи-2 про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача та Третьої особи-2 згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та була ними отримана 26.05.2014 та 28.05.2014 відповідно, що вбачається зі зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень.

Отже Відповідач та Третя особа-2, як учасники судового процесу не були позбавлені права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні своїх повноважних представників.

Неможливість направлення Відповідачем та Третьою особою-2 повноважних представників та неможливість розгляду справи без участі їх представників підлягає доведенню Відповідачем та Третьою особою-2, як учасниками судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін та третіх осіб у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представників було правом, а не обов'язком Відповідача та Третьої особи-2, та останніми не обґрунтовано підстав необхідності прийняття їх представниками особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач та Третя особа-2 не були позбавлені права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив та письмові пояснення на позов в письмовому вигляді через канцелярію суду, оскільки, як зазначалось вище, про призначення судового засідання ним було відомо заздалегідь, з часу отримання відповідної ухвали.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи, призначеного на 04.06.2014, до суду не надходило, та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Третьої сооби-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2011 між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 686-11, згідно з яким він зобов'язався надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» кредит з лімітом у розмірі до 72500000 грн., а останнє - повернути кредит та сплатити за його користування відсотки.

Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» був укладений іпотечний договір № 694-11, за якими останній передав Позивачу в іпотеку нерухомість, що розташована по вул. 77 Гвардійської дивізії (Проектна), 1а (один «а») у м. Чернігові.

09.11.2012 між Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Систем» було укладено договір про переведення боргу № 1056-12, згідно з яким за згодою позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Севен Систем» прийняло обов'язок по сплаті на користь Позивача 7200000 грн. боргу за Договором про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06. 2011.

Разом з переведенням боргу по кредитному договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» було здійснено продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Севен Стайл» об'єктів нерухомості та земельної ділянки, які є предметом іпотеки згідно іпотечного договору № 694-11.

До матеріалів справи Позивачем надано витяги з ЄДР ЮО та ФОП, з яких вбачається, що за ідентифікаційним кодом 37506892 Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Стайл» зареєстровано юридичну особу тої самої організаційно-правової форми, але з іншою назвою - «РБТ». А відтак, оскільки у витязі не міститься відомостей про зміну організаційно-правової форми товариства, та відсутні відомості про його реорганізацію, то суд прийшов до висновку про зміну найменування Відповідача за даним позовом з ТОВ «Севен Стайл» на ТОВ «РБТ».

Окрім того, з іншого залученого до матеріалів справи витягу з ЄДР ЮО та ФОП вбачається, що за ідентифікаційним кодом 38090719 Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Систем» зареєстровано юридичну особу тої самої організаційно-правової форми, але з іншою назвою - «ТЛЛ». А відтак, оскільки у витязі не міститься відомостей про зміну організаційно-правової форми товариства, та відсутні відомості про його реорганізацію, то суд прийшов до висновку про зміну найменування Третьої особи-2 за даним позовом з ТОВ «Севен Систем» на ТОВ «ТЛЛ».

09.11.2012 між Позивачем, Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» було укладено договір № 5/694-11/1068 про внесення змін до іпотечного договору № 694-11 від 21.06.2011, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4116, згідно умов якого майновим поручителем за Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» виступив Відповідач як власник предмета іпотеки.

Пізніше Позивачу стало відомо, що 24.02.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 був посвідчений договір між Позивачем та Відповідачем про розірвання іпотечного договору № 694-11, посвідченого 21.06.2011 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4116.

За умовами вказаного договору його сторони дійшли згоди розірвати іпотечний договір № 694-11 від 21.06.2011, після нотаріального посвідчення цього договору всі права та обов'язки, що виникли у зв'язку з укладенням іпотечного договору чи можуть виникнути у майбутньому, припиняються.

Позивач зазначає, що указаний правочин від імені Позивача укладений невідомою особою, яка підписала договір від імені директора обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Чернігові ОСОБА_4 на підставі підроблених документів, у т.ч. розпорядження банку про надання повноважень ОСОБА_4 на укладення такого договору та довіреності.

Посилаючись на те, що волевиявлення на укладення спірного правочину у нього не було, особа, яка від його імені уклала цей договір, не мала необхідного обсягу повноважень на його укладення, Позивач на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України просить визнати цей договір недійсним.

Судом встановлено, що дійсно з тексту спірного договору про розірвання іпотечного договору № 694-11 від 21.06.2011 вбачається, що з боку Позивача він підписаний від імені директора обласного відділення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у м. Чернігові ОСОБА_4 іншою особою.

Це підтверджується, поясненнями Позивача та Третьої особи-1 як нотаріуса, яка вчиняла нотаріальні дії зі спірним правочином.

Зокрема, згідно з поясненнями останньої для нотаріального посвідчення спірного договору до неї звернулися представник Відповідача та особа, яка назвалася ОСОБА_4, подавши на підтвердження своєї особи паспорт НОМЕР_1, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області, картку фізичної особи-платника податків від 01.04.2002, видану ДПІ у м. Чернігові, довіреність від 20.02.2013 та розпорядження члена правління банку-позивача Кравця В.І. № 142 від 21.02.2014.

28.02.2014 після звернення до неї голови правління Позивача та безпосередньо директора обласного відділення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у м. Чернігові ОСОБА_4, надання дійсних документів, що посвідчують особу останньої, нотаріус з'ясувала, що за вчиненням спірного правочину від імені позивача звернулася не ОСОБА_4, а інша особа. Подані ж для проведення нотаріальної дії документи не відповідали дійсним документам, виданим в установленому порядку ОСОБА_4

Той факт, що спірний договір від імені Позивача вчиняла не ОСОБА_4, а інша особа підтверджується також наявними у матеріалах справи копіями документів з нотаріальної справи, а саме, бланку паспорту НОМЕР_1 з фотографією та підписом не ОСОБА_4, а іншої особи, записи в якому, відмінні від оригіналу, картки фізичної особи-платника податків за підписом іншої посадової особи, дата видачі якої замість дійсного 01.04.1999 зазначена 01.04.2002, довіреності від 20.02.2013 на бланках ГС №№ 099044-099045, яка не відповідає оригіналу довіреності позивача на ім'я директора його обласного відділення у м. Чернігові ОСОБА_4

Вказані вище обставини підтверджуються також поясненнями Позивача та листом директора обласного відділення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у м. Чернігові ОСОБА_4 № 125-34/08 від 28.02.2014 про те, що ОСОБА_4 не з'являлася до Третьої особи-1 (до нотаріуса) для вчинення спірного правочину.

Крім того, зі змісту довіреності від 20.02.2013, зміст якої в цій частині ідентичний оригіналу довіреності, слідує, що директор обласного відділення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у м. Чернігові ОСОБА_4 була уповноважена Позивачем підписувати від його імені, зокрема, договори про розірвання іпотечних договорів за наявності рішення правління банку, комітетів банку, дозволу члена правління банку, іншої посадової особи банку, що уповноважена правлінням банку на прийняття рішення щодо здійснення таких дій.

Таким чином, повноваження ОСОБА_4 на вчинення від імені Позивача правочинів на розірвання іпотечних договорів станом на час укладення спірного правочину були обмежені необхідністю одержання попередньо погодження або дозволу на їх укладення.

Як слідує з пояснень нотаріуса та матеріалів справи, на підтвердження такого дозволу йому було надано розпорядження члена правління банку позивача Кравця В.І. № 142 від 21.02.2014.

При цьому, з тексту указаного документа не вбачається, що ОСОБА_4 було надано дозвіл на вчинення правочину на розірвання іпотечного договору. Згідно абз. 1 цього розпорядження ОСОБА_4 були «надані повноваження», які у неї згідно довіреності вже були наявні, а не дозвіл.

Крім цього, таке розпорядження мотивоване повним достроковим виконанням боржником всіх зобов'язань за забезпеченим договором про відкриття кредитної лінії.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України доказів такого виконання суду не надано.

Натомість, поясненнями Позивача підтверджується наявність у боржника неповернутої заборгованості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з правилами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Враховуючи, зібрані у справі докази, що свідчать про відсутність у Позивача волевиявлення на укладення спірного правочину, його відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України слід визнати недійсним.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РБТ» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен стайл») (м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А; ідентифікаційний код 37506892), посвідчений 24.02.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 426, про розірвання іпотечного договору № 694-11, посвідченого 21.06.2011 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 4116, з усіма змінами та доповненнями.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РБТ» (м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А; ідентифікаційний код 37506892) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2014

Суддя Сташків Р.Б.