Рішення № 39187706, 03.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6314/14 03.06.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"про відшкодування шкоди 13 706,69 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явивсявід відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03 червня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (надалі по тесту - відповідач) про відшкодування шкоди 13 706,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/6314/14, розгляд справи призначено на 15.05.2014 року.

23.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2014 року.

29.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

29.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року справу № 910/6314/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/6314/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року справу № 910/6314/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/6314/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року.

Представники сторін в судове засідання 03.06.2014 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач зареєстрований за адресою: 03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 25, на яку було відправлено ухвали суду у справі № 910/6314/14.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки, про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" (страховик) та ОСОБА_1 (вигодонабувач) було укладено договір № 006-1000098/01НТ добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2013 року в місті Києві на проспекті Голосіївському сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер НОМЕР_2 правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.08.2013 року у справі № 752/14048/13.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4761792 від 05.08.2012 року.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту № 580 від 07.11.2013 року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертно-асистуюча компанія", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 152,29 грн.

Позивач, виходячи із звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 580 від 07.11.2013 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертно-асистуюча компанія" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 13 706,69 грн., про що склав страховий акт № 48631/1 від 18.09.2013 року.

Відповідно до умов договору № 006-1000098/01НТ добровільного страхування наземного транспорту від 11.06.2013 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 13 706,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8719 від 20.09.2013 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене 11.11.2013 року, позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за вих. № 291/01-13.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/4761792 від 05.08.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 13 706,69 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов не заперечив обставини справи, наведені позивачем та зазначив про те, що розрахована відповідачем сума страхового відшкодування становить 13 706,69 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Мітсубісі", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, спричинено ДТП, що потягло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем "Мітсубісі", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.08.2013 року у справі № 752/14048/13.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Мітсубісі", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4761792 від 05.08.2012 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0, 00 грн., строк дії полісу з 05.08.2012 року до 04.08.2013 року.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4761792 від 05.08.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 006-1000098/01НТ добровільного страхування наземного транспорту від 11.06.2013, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4761792 від 05.08.2012 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, яка не оспорена відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 13 706,69 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 13 706,69 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" 13 706,69 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3, код ЄДРПОУ 20344871) 13 706 (тринадцять тисяч сімсот шість) грн. 69 коп. заборгованості, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2014 року

Суддя С.В. Стасюк