Постанова № 39187523, 14.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 р. Справа №805/3775/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Козаченка А. В.

при секретарі Широбокові І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Горлівки до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Горлівки звернулося до суду з позовною заявою до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в провадженні відповідача знаходяться постанови про накладення адміністративного штрафу № 250 від 15.12.2010р., № 242 від 19.08.2011р., № 306 від 19.09.2012р., № 392 від 20.12.2012р., №53 від 18.01.2013р., №107 від 20.02.2013р., №116 від 27.02.2013р., №234 від 12.07.2012р., № 292 від 10.09.2012р., №117 від 16.05.2012р. видані Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління штрафу в сумі 28 730,00грн.

Позивач вважає, що державним виконавцем у порушення ст. ст. 11, 25, 27 Закону України "Про виконавче провадження", не приймаються заходи з примусового виконання вищевказаних постанов, не вчиняються у повному обсязі виконавчі дії, окрім запитів до БТІ, МРЕВ. Також державним виконавцем за місцем роботи боржника було надіслано розпорядження про утримання боргу із заробітної плати, натомість вищезазначене розпорядження не було виконано, посадові особи підприємства не були притягнуті до відповідальності за невиконання відповідного розпорядження державного виконавця.

Позивач зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження видана 30.08.2013р., тобто строк здійснення виконавчого провадження вже давно минув, натомість державним виконавцем не було зроблено жодних активних дій, направлених на стягнення боргу.

Таким чином позивач вважає, що державним виконавцем у порушення ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" не приймаються заходи щодо стягнення боргу.

На підставі вищевикладеного позивач просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов'язати відповідача вжити дії, передбачені ст. 11 Закону України "Про виконавчу службу" з примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення № 250 від 15.12.2010р., № 242 від 19.08.2011р., № 306 від 19.09.2012р., № 392 від 20.12.2012р., №53 від 18.01.2013р., №107 від 20.02.2013р., №116 від 27.02.2013р., №234 від 12.07.2012р., № 292 від 10.09.2012р., №117 від 16.05.2012р., а саме: направити повторні запити до всіх реєстраційних установ для встановлення майнового стану боржника; накласти арешт на виявлене майно та здійснити його вилучення та передачу для реалізації; звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язання.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїх заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Дослідивши подані матеріали та докази, суд встановив наступне.

У відповідності до вимог ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (надалі Закон), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Тобто, з урахуванням приписів вищезазначеної норми, відповідачем у даній адміністративній справі є саме Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції.

Постановами позивача № 250 від 15.12.2010р., № 242 від 19.08.2011р., № 306 від 19.09.2012р., № 392 від 20.12.2012р., №53 від 18.01.2013р., №107 від 20.02.2013р., №116 від 27.02.2013р., №234 від 12.07.2012р., № 292 від 10.09.2012р., №117 від 16.05.2012р. накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в загальному розмірі 28 730,00грн.

Постановами відповідача від 15.12.2010р. № 2121; від 04.12.2012р. ВП № 35513943; від 19.02.2013р. ВП № 36581955; від 22.04.2013р. ВП № 37662771 та ВП № 37659538, ВП № 37659538; від 27.08.2012р. ВП №33987180; від 20.08.2012р. ВП № 33936806 було відрито виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_1 штрафу в загальному розмірі 28 730,00грн.

Також постановами відповідача від 14.12.2012р., 01.03.2013р., 22.03.2013р., 01.05.2013р., 09.09.2013р., 10.04.2014р. було приєднано виконавче провадження №35513943, № 36581955, № 36944240, №37662771 та №37659538, №39544375 та №39544547 і №39544736, №24024333 та №29797618 відповідно до зведеного виконавчого провадження № 42926037.

Таким чином провадження по стягненню з ОСОБА_1 штрафу в загальному розмірі 28 730,00грн. є зведеним.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606).

Так, у відповідності до Закону № 606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону № 606, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 606, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення тощо.

Згідно ч. 1, 2 ст. 24 Закону України № 606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України №606, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно с. 27 Закону України №606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України № 606, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Беручи до уваги вимоги вищевказаної статті суд зазначає, що постановою ВП № 29797618 від 10.04.2014р. було приєднано виконавче провадження № 29797618 (постанова № 242 від 19.08.2011) до зведеного виконавчого провадження № 42926037.

Таким чином суд вважає, що, так як приєднання останнього виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження відбулося 10.04.2014р., то строк здійснення зведеного виконавчого провадження не сплинув.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Горлівки до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 14.05.2014р.

Повний текст постанови виготовлено 19.05.2014р.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Козаченко А.В.