Постанова № 39187003, 02.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 червня 2014 року № 826/3856/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості до Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України третя особа:Підприємство об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України простягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Переяслав-Хмельницький міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України (далі по тексту - відповідач, ВФСТ «Колос») про стягнення коштів у сумі 12062,92 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 03 липня 2012 року по 28 січня 2014 року на обліку в центрі зайнятості як безробітний перебував громадянин ОСОБА_2, якому з 03 липня 2012 року по 27 червня 2013 року позивачем було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 12062,92 грн. У зв'язку з винесенням 25 грудня 2013 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області рішення, яким поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Санаторно-оздоровчого підприємства «Учбово-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України та виданням 24 січня 2014 року головою ВФСТ «Колос» АПК України на його виконання відповідного розпорядження №3-к, 29 січня 2014 року на адресу відповідача було направлено претензію щодо повернення 12062,92 грн. Проте, станом на день звернення до суду зазначена претензія не задоволена та кошти на рахунок позивача не сплачені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та надано строк відповідачу для надання заперечень, а від позивача витребувані додаткові матеріали по справі.

14 квітня 2014 року через загальний відділ документального обігу до суду від відповідача надійшли заперечення проти позову, за результатами розгляду яких суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та своєю ухвалою від 15 квітня 2014 року призначив справу до розгляду в судовому засіданні за загальними правилами КАС України.

В судове засідання 24 квітня 2014 року з'явився представник відповідача. Представник позивача до суду не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, що стало підставою для відкладення розгляду справи на 06 травня 2014 року.

В судовому засіданні 06 травня 2014 року у зв'язку з залученням до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача - Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України та необхідністю повідомлення його у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України про дату, час та місце розгляду справи, суд відклав її розгляд на 20 травня 2014 року.

В судове засідання 20 травня 2014 року з'явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позову з викладених у ньому підстав. Представник відповідача, повідомлений про день, час і місце проведення судового засідання у порядку і строки, визначені ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, в судове засідання 20 травня 2014 року не з'явився, через загальний відділ документального обігу надав клопотання про перенесення судового засідання. За результатами розгляду зазначеного клопотання протокольною ухвалою у його задоволенні відмовлено та визнано неявку представника відповідача не поважною.

З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача, який згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, наявність у матеріалах справи письмових заперечень, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 на підставі його заяви від 03 липня 2012 року був реєстрований в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. Наказом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості №НТ120703 від 03 липня 2012 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю у встановленому законодавством розмірі.

25 грудня 2013 року Переяслав-Хмельницьким міскрайонним судом Київської області за наслідками розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України, підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України, третя особа: Санаторно-оздоровче підприємство «Учбово-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди постановлено рішення, яким, зокрема, ОСОБА_2 поновлено на посаді директора Санаторно-оздоровчого підприємства «Учбово-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України з 28 квітня 2012 року.

Додатковим рішенням від 09 січня 2014 року Переяслав-Хмельницький міскрайонний суд Київської області допустив рішення суду від 25 грудня 2013 року в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Санаторно-оздоровчого підприємства «Учбово-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України з 28 квітня 2012 року та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі платежу за один місяць до негайного виконання.

24 січня 2014 року розпорядженням голови ВФСТ «Колос» №3-к ОСОБА_2 поновлено на посаді директора підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» з 28 квітня 2012 року.

29 січня 2014 року наказом директора Переяслав-Хмельницького міськрайонному центрі зайнятості №34 начальнику відділу бухгалтерського обліку - головному бухгалтеру доручено зробити розрахунок до повернення суми матеріального забезпечення безробітного ОСОБА_2, а головному спеціалісту - юрисконсульту протягом 2-х робочих днів надіслати повідомлення про добровільне повернення коштів особою (роботодавцем) протягом 10 робочих днів. У разі неповернення коштів здійснити повернення в судовому порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеного наказу 04 лютого 2014 року на адресу відповідача Переяслав-Хмельницьким міськрайонним центром зайнятості було направлено претензію з вимогою повернути протягом 30 календарних днів після її отримання виплачене ОСОБА_2 забезпечення та вартість наданих соціальних послуг в розмірі 12062,92 грн.

Саме не проведенням відповідачем зазначених грошових коштів і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Заперечуючи проти позову, ВФСТ «Колос» зазначило, що не виступає роботодавцем по відношенню до ОСОБА_2, а тому належним відповідачем у справі є Підприємство об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль», як правонаступник Санаторно-оздоровчого підприємства «Учбово-спортивна база «Переяславль», з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №1533-ІІІ) та Законом України «Про зайнятість населення» №5067-VІ від 05.07.2012 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №5067-VІ).

Відповідно до преамбули Закону №5067-VІ він визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Відповідно до частини 1 статті 43 названого Закону статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Права зареєстрованих безробітних закріплені приписами статті 44 Закону №5067-VІ та полягають у:

1) безоплатному одержанні від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:

послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;

консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);

інформації про свої права та обов'язки як безробітного;

відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;

2) матеріальному забезпеченні на випадок безробіття та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону;

3) збереженні права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;

4) оскарженні, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.

Частиною 1 статті 45 Закону №5067-VІ також закріплено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, серед іншого припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

У той же час, відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Права, обов'язки та відповідальність у сфері страхування на випадок безробіття закріплені у розділі VII названого Закону.

Так, статтею 35 Закону №1533-ІІІ закріплено, що з роботодавця зокрема, утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

З огляду на підтвердження наявними у матеріалах справи доказами - судовими рішеннями, факту поновлення на роботі ОСОБА_2, якому як безробітному у період перебування на обліку в центрі зайнятості було виплачено 12062,92 грн. матеріального забезпечення, визначальним питанням для вирішення справи є правомірність віднесення відповідача до категорії роботодавця.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №5067-VІ терміни «роботодавці», «працівники», «особи, які забезпечують себе роботою самостійно», «сторони соціального діалогу», «молодь» та «неформальне професійне навчання працівників» вживаються у значенні, наведеному в законах України «Про організації роботодавців», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про соціальний діалог в Україні», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та «Про професійний розвиток працівників».

Відповідно до визначення, наведеного у Законі України «Про організації роботодавців» №2436-ІІІ від 24.05.2001 року, який був чинний на дату взяття ОСОБА_2 на облік як безробітного, роботодавцем визначено власника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Аналогічне визначення закріплено і у Законі України «Про професійний розвиток працівників» №4312-VI від 12.01.2012 року, який є чинним на час розгляду справи.

У Законі України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності» №5026-VI від 22.06.2012 року, яким Закон України «Про організації роботодавців» визнано таким, що втратив чинність, роботодавця визначено як юридичну особу (підприємство, установу, організацію) або фізичну особу - підприємця, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Аналізуючи наведені визначення роботодавця, суд приходить до висновку, що характеризуючою ознакою останнього є перебування з фізичною особою у трудових відносинах та використання праці такої особи.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме статуту Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України, яке є правонаступником Санаторно-оздоровчого підприємства «Учбово-спортивна база «Переяславль» Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос», засновником підприємства є Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» агропромислового комплексу України (п. 3.1.).

Також розділом 6 статуту закріплено, що безпосереднє керівництво підприємством здійснюється генеральним директором, якого призначає та звільняє з посади ВФСТ «Колос» на умовах, визначених у контракті.

Крім того, як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, ОСОБА_2 поновлений на посаді директора розпорядженням голови ВФСТ «Колос».

З огляду на викладене, а також враховуючи наведені вище визначення роботодавця, закріплені у законодавстві України, ВФСТ «Колос» по відношенню до ОСОБА_2 виступає роботодавцем, а отже саме на нього згідно з частиною 4 статті 35 Закону №1533-ІІІ покладено обов'язок відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Такі висновки суду також підтверджуються наявною у матеріалах справи копією виконавчого листа Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, виданого 10 січня 2014 року на виконання рішення зазначеного суду від 25 грудня 2013 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Санаторно-оздоровчого підприємства «Учбово-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України, у якому божником зазначено саме відповідача по даній справі.

З огляду на зазначене та відсутність спору щодо розміру виплаченого ОСОБА_2 матеріального забезпечення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України (код ЄДРПОУ 01287191, юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Флоренції, 1/11) на користь Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22201383, юридична адреса: 08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 23) кошти в сумі 12062 (дванадцять тисяч шістдесят дві) гривні 92 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська