Постанова № 39186968, 03.06.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 803/780/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2013 року №0005421702, №0005431702,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2013 року №0005421702, №0005431702.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.02.2014 року позивачем отримані податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.07.2013 року №0005421702 (яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 49729,00 грн. основного платежу та 12432,25 грн. штрафних санкцій), та №0005431702 (яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 46845,92 грн. основного платежу та 11711,48 грн. штрафні санкції). Дані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі акту перевірки від 13.05.2013 року №2707/17-2/НОМЕР_1. Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та висновками, викладеними в акті перевірки, зазначає, що під час її проведення були надані всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність отримання бухгалтерських, інформаційно-маркетингових, агентських, охоронних послуг, послуг по інформаційно-технічному забезпеченню, оренді приміщень, отриманих від ТзОВ «Феміда-Інтер», проте, дані первинні документи безпідставно не були взяті до уваги перевіряючими.

Також зазначає, що під час проведення перевірки були використані акти перевірок контрагента ТзОВ «Феміда-Інтер» та позивача, якими встановлено, що правочини, вчинені між позивачем та контрагентами ТзОВ «Феміда-Інтер» та ТзОВ «СВА Плюс», не спрямовані на реальне наслідків, що обумовлені ними по правочинах, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу Закону. Позивач не погоджується із даними висновками, оскільки Луцькою ОДПІ не надано доказів про те, що дані правочини визнані судом недійсними за ознаками безтоварності господарських операцій. Також вказує, що до компетенції відповідача не входить визнання угод чи договорів недійними.

За таких обставин, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.07.2013 року №0005421702 та №0005431702.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав, у ньому викладених, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні та наданих суду письмових запереченнях адміністративний позов не визнав, мотивуючи наступним.

Зазначає, що під час проведення перевірки позивача на вимогу перевіряючих не було надано книги обліку доходів і витрат, документів на підтвердження оплати за надані послуги, інформації про наявність чи відсутність кваліфікованого персоналу у підприємця, калькуляції наданих послуг, які саме послуги були надані, з якою метою та наслідками і в якому обсязі послуги були надані, та інших документів, підтверджуючих реальність надання юридичних послуг.

Вказує, що оскільки під час перевірки підприємцем не були надані банківські виписки та інші розрахункові документи, відсутні калькуляції, розрахунки наданих послуг, є неможливим встановити дату зарахування коштів на банківський рахунок, а, отже, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України - дату виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг.

Зазначає, що представлені під час перевірки на підтвердження наданих ТзОВ «Феміда-Інтер» бухгалтерських, інформаційно-маркетингових, агентських, охоронних та послуг по інформаційно-технічному забезпеченню, оренді приміщення, а також реалізації комп'ютерної техніки та меблів, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, договори по господарських розрахунках носять загальний характер, зокрема: в них вказано лише загальну назву послуги, без зазначення чіткого змісту та обсягу оподатковуваних операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт, обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуги). Не вказано також позивачем відомостей, які б могли встановити, яким чином результати таких робіт (послуг) використовуються ФОП ОСОБА_3 у власній господарській діяльності. Крім того, у ТзОВ «Феміда-Інтер» відсутні відповідні види діяльності, по яких надавались послуги, оскільки згідно договорів, укладених між сторонами, не передбачено залучення до таких робіт (послуг) інших осіб.

Також вказує на те, що на виконання умов договору від 14.05.2012 року про надання інформаційно-маркетингових послуг, укладеного між позивачем та ТзОВ «Феміда-Інтер», відповідно до умов даного договору у виконавця (ТзОВ «Феміда-Інтер») повинен бути окрім кваліфікованого персоналу та необхідного науково-технічного забезпечення, вид діяльності, що відповідає нормам КВЕД ДК 009:2010 «Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки». Крім того, надані на підтвердження виконання даного договору акти здачі-приймання послуг не місять обов'язкових реквізитів первинних документів, передбачених пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік».

Аналогічно, у актах виконаних робіт, представлених на підтвердження виконання умов договору від 01.04.2009 року №01/04-09, зазначається лише загальна назва послуги - «бухгалтерські послуги». На порушення вимог податкового на бухгалтерського обліку та умов договору, у зв'язку з тим, що у підприємця відсутні звіти про проведену роботу по наданню таких послуг, в актах здачі-прийняття робіт не вказано обов'язкових реквізитів. Також сторонами було порушено умови вказаного договору, зокрема, сторонами не було чітко визначено потреби замовника в відповідних бухгалтерських послугах, у актах приймання-передачі не наведений опис наданих послуг та не вказаний фактичний обсяг виконаних робіт, що унеможливлює визначити винагороду за надані послуги, в результаті чого правочини, вчинені на виконання цього договору, не несуть за собою правових наслідків.

Також ТзОВ «Феміда-Інтер» згідно податкових накладних та актів здачі-прийняття було надано агентські послуги по договору від 03.10.2011 року, який підприємцем не був пред'явлений для проведення перевірки, а також послуги по інформаційно-технічному забезпеченню (розробка програм) по договору від 04.01.2012 року №5, який не передбачає надання таких послуг, оскільки складений на надання майна в оренду. Тобто у позивача відсутні належним чином оформлені підтверджуючі документи для віднесення сум за даними договорами до складу податкового кредиту та не доведено платником податків зв'язок таких операцій з господарською діяльністю.

Крім того, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не було надано документів та пояснень щодо необхідності при здійсненні господарської діяльності укладення договору оренди офісних приміщень від 04.01.2012 року №5 за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно договору про надання охоронних послуг від 01.04.2012 року б/н, оскільки згідно відповіді ТзОВ «Директорія» встановлено, що підприємцем у даного товариства у 2012 році здійснювалась оренда офісних приміщень в кількості 14 кабінетів. Оскільки позивачем у перевіряємому періоді використовувалась праця двох найманих працівників, то у зв'язку з економічною необґрунтованістю вищевказаних витрат та не доведення підприємцем їх використання у господарській діяльності на оренду даних приміщень та їх охорони у ТзОВ «Феміда-Інтер», згідно представлених податкових накладних правочини по оренді приміщень та наданні охоронних послуг не несуть за собою правових наслідків.

У зв'язку з вищевикладеним, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні статті 185 Податкового кодексу України. Крім того, платником неправомірно відображено в податковому обліку суми витрат щодо взаємовідносин з ТзОВ «СВА-Плюс» по обслуговуванню ПС, так як позивачем не було надано під час перевірки документів, які б дали можливість чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити, яким чином результати цих робіт (послуг), понесених витрат позивач використовує у власній господарській діяльності.

За таких обставин, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 22.04.2013 року по 26.04.2013 року Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ОСОБА_3 з питань фінансово-господарських правовідносин з ТзОВ «Феміда-Інтер» та ТзОВ «СВА-Плюс» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ за 2012 рік, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 49729,00 грн., в тому числі за січень в сумі 6750,00 грн., лютий - 1000,00 грн., березень - 2067,00 грн., квітень - 3000,00 грн., травень - 5970,00 грн., - 6100,00 грн., вересень - 6775,00 грн., жовтень - 6000,00 грн., листопад - 6000,00 грн., грудень - 6067,00 грн.

Також встановлено порушення пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 164.1.1 пункту 164.1, пункту 164.2 статті 164, пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 174 Податкового кодексу України, занижено суму чистого доходу за 2012 рік на суму 287041,66 грн., в результаті занижено податок з доходів фізичних осіб за 2012 рік на суму 46845,92 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 08.07.2013 року №0005421702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 62161,25 грн., з них: 49729,00 грн. - за основним платежем та 12432,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; та податкове повідомлення-рішення №0005431702, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб в сумі 58557,40 грн., з них: 46845,92 грн. основного платежу та 11711,48 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки, вбачається, що підставою для висновків контролюючого органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 46845,92 грн., та заниження ПДВ на загальну суму 49729,00 грн. стали дані податкового обліку, сформовані на підставі фінансового-господарських операцій між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ТзОВ «Феміда-Інтер», ТзОВ «СВА-Плюс».

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки позивачем не було надано книги обліку доходів і витрат, документів на підтвердження оплати за надані послуги, інформації про наявність чи відсутність кваліфікованого персоналу у підприємця, калькуляції наданих послуг, які саме послуги були надані, з якою метою та наслідками і в якому обсязі, та інших документів, підтверджуючих реальність надання юридичних послуг, а також, що акти здачі-прийняття робіт по наданню юридичних, бухгалтерських, інформаційно-маркетингових, агентських, охоронних послуг, послуг по інформаційно-технічному забезпеченню, оренді приміщення ТзОВ «Феміда-Інтер» носять загальний характер, в них вказано лише назву послуги, без чіткого змісту та обсягу оподатковуваних операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуги), у контрагента відсутні відповідні види діяльності, по яких надавались послуги.

Разом з тим, під час перевірки були використані акти перевірки контрагентів позивача: від 06.03.2013 року №1361/22.5/20136463 про результати позапланової документальної перевірки ТзОВ «Феміда-Інтер» за листопад 2012 року, від 28.01.2013 року №686/22.6/20136463 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Феміда-Інтер» з питань достовірності відображення показників декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2012 року, здійснення фінансово-господарських операцій з СГД ОСОБА_3 за липень 2012 року, згідно висновків яких встановлено, що правочини, вчинені підприємством у серпні-вересні та листопаді 2012 року не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та реалізації товарів, робіт, послуг; та акт перевірки позивача - від 16.01.2012 року №122/17-2/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ОСОБА_3 з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень 2012 року, яким встановлено порушення цивільного законодавства в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Підпунктами 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Разом з тим, пунктом 198.2. ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку та вид цивільно-правового договору.

З аналізу положень вищенаведених актів вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Також нормами податкового законодавства чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - наявність належним чином оформленої податкової накладної.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що 04.01.2012 року між позивачем (замовником) та ТзОВ «СВА-Плюс» (виконавцем) укладено договір про надання послуг, за умовами якого виконавець надає послуги з тимчасового розміщення (проживання) в готелі та супутні послуги відповідно до заявок замовника в готелі «Альтаміра», розташованого за адресою: Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Рівненська, 184; плата за надані послуги з тимчасового розміщення (проживання) справляється на підставі виставлених актів виконання робіт (надання послуг); вартість наданих послуг сторони погоджують актом виконаних робіт (наданих послуг), розрахунки можуть здійснюватись по безготівковому рахунку на підставі виставлених рахунків або готівкою в касу виконавця; латою виконання зобов'язань вважається дата зарахування грошових коштів у повному обсязі на відповідний рахунок виконавця.

Також 04.01.2012 року між ТзОВ «СВА-Плюс» (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг, згідно умов якого замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується надавати юридичні послуги замовнику згідно переліку та у спосіб, що визначені пунктами 1.2-1.6 умов даного договору; оплата здійснюється в готівковому та/або безготівковому порядку по факту виконання робіт згідно з розцінками та адвокатські/юридичні послуги виконавця, днем оплати є дата зарахування коштів на рахунок виконавця (оплата та по перерахунку) або дата виписки прибуткової квитанції (оплата готівкою).

Як слідує із акту перевірки, протягом періоду, що перевірявся, ТзОВ «Феміда-Інтер» надавались фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 бухгалтерські, інформаційно-маркетингові, агентські, охоронні послуги, послуги по інформаційно-технічному забезпеченню, оренді приміщення, а також здійснювалась реалізація комп'ютерної техніки та меблів по операціях з постачання товарів згідно видаткових накладних №ЛНА-000001 від 06.03.2012 року та №ЛНА-000004 від 31.05.2012 року.

Факт виконання даних робіт та наданих послуг позивач підтверджує належним чином оформленим договорами про надання відповідних послуг, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, видатковими накладними №ЛНА-000001 від 06.03.2012 року та №ЛНА-000004 від 31.05.2012 року, проведення оплати за надані послуги - виписками по особових рахунках та картками рахунку 361 по контрагентах ТзОВ «СВА-Плюс» та ТзОВ «Феміда-Інтер» (а.с. 58-127, 141-171).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача та ТзОВ «СВА-Плюс», ТзОВ «Феміда Інтер» відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Луцькою ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Із досліджених в судовому засіданні первинних документів по господарських операціях позивача із контрагентами ТзОВ «Феміда -Інтер» та ТзОВ «СВА-Плюс» вбачається, що останні повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують реальне виконання сторонами своїх господарських зобов'язань.

Судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача про відсутність господарських операцій між позивачем та контрагентами з посиланням на ту обставину, що акти здачі-прийняття робіт по наданню юридичних, бухгалтерських, інформаційно-маркетингових, агентських, охоронних послуг, послуг по інформаційно-технічному забезпеченню, оренді приміщення носять загальний характер, в них вказано лише назву послуги, без чіткого змісту та обсягу оподатковуваних операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуги), оскільки сторонами договору факт, обсяг та вартість наданих послуг відповідно до умов договору не оспорювались, позивачем та його контрагентами було погоджено вартість наданих послуг та проведена оплата за їх надання, що, в свою чергу, свідчить про виконання сторонами істотних умов договору.

При цьому, незначні недоліки в оформлені первинного документа та відсутність конкретизованої інформації про послугу, прізвище виконавця та обґрунтування вартості наданих послуг, ненадання інформації про наявність чи відсутність кваліфікованого персоналу у підприємця, калькуляції наданих послуг, які саме послуги були надані, з якою метою та наслідками і в якому обсязі не може бути безумовною самостійною підставою для позбавлення позивача права на формування даних податкового обліку з ПДВ та податку на доходи фізичних осіб за умови наявності належним чином оформлених первинних документів, які є підставою для формування даних податкового обліку відповідно до податкового законодавства.

Крім того, в ході судового розгляду даної справи представником позивача представлено копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане ОСОБА_3, та трудових договорів між працівником і фізичною особою, які підтверджують, що позивачем та найманими працівниками - помічниками адвоката можуть надаватися кваліфіковані юридичні послуги.

Разом з тим, відсутність у контрагента позивача ТзОВ «Феміда-Інтер» відповідних видів діяльності по наданню юридичних, бухгалтерських, інформаційно-маркетингових, агентських, охоронних послуг, послуг по інформаційно-технічному забезпеченню не може свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні даних податкового обліку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за умови, якщо такі операції фактично відбулися.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки контролюючого органу, наведені в Акті перевірки про заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 суми чистого доходу та податку на додану вартість з посиланням на акти перевірок контрагентів позивача, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

При цьому суд зазначає, що відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 правомірно сформовані дані податкового обліку з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарських операціях із ТзОВ «Феміда-Інтер» та ТзОВ «СВА-Полюс».

З огляду на це, висновки податкового органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 46845,92 грн., та заниження ПДВ на загальну суму 49729,00 грн. суд вважає безпідставними.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 08.07.2013 року №0005421702, №0005431702.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 08.07.2013 року №0005421702, №0005431702.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 08.07.2013 року №0005421702, №0005431702.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 06 червня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський