Рішення № 39186431, 02.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25822/13 02.06.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»доПублічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього»за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивача1. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»відповідача2. ОСОБА_1 3. ОСОБА_2 4. ОСОБА_3 5. ОСОБА_4 6. ОСОБА_5провитребування майна з чужого незаконного володіння Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Котков О.В.

Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача :Бондаренко А.М.від відповідача:Поліщук Ю.В.від третьої особи 1: ОСОБА_9від третьої особи 2:не з'явивсявід третьої особи 3:не з'явивсявід третьої особи 4:ОСОБА_3від третьої особи 5:не з'явивсявід третьої особи 6:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (надалі - ТОВ «ФЛГ») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього» (надалі - ПАТ Трест «Київміськбуд-1») про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для володіння та користування відповідачем майном, переданим йому за договорами фінансового лізингу №109л/06/07 від 25.05.2007 р., №123л/07/07 від 12.07.2007 р., №124л/07/07 від 12.07.2007 р., №137л/11/07 від 30.11.2007 р., №166л/07/08 від 16.07.2008 р., №168/07/08 від 30.07.2008 р. та №172л/09/08 від 01.09.2008 р., у зв'язку з чим позивач просить витребувати у відповідача вказане майно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.12.2013 р. звільнено позивача від сплати судового збору за подачу позову, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2014 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (надалі - «Банк») та відкладено розгляд справи на 13.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. розгляд справи відкладено на 27.02.2014 р. у зв'язку з неявкою представника позивача та необхідністю витребування додаткових доказів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.02.2014 р. справу №910/25822/13 передано судді Босому В.П. у зв'язку з перебуванням судді Бойко Р.В. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2014 р. справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд на 17.03.2014 р.

12.03.2014 р. від представника позивача надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, в якому позивач просив суд накласти арешт на майно, що було передане відповідачу у фінансовий лізинг на підставі договорів фінансового лізингу №109л/06/07 від 25.05.2007 р., №123л/07/07 від 12.07.2007 р., №124л/07/07 від 12.07.2007 р., №137л/11/07 від 30.11.2007 р., №166л/07/08 від 16.07.2008 р., №168/07/08 від 30.07.2008 р. та №172л/09/08 від 01.09.2008 р., а також заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти розпорядчі дії, в тому числі укладати правочини, щодо спірного майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. залучено до участі у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено до 14.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2014 р. клопотання ТОВ «Фінансова лізингова група» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на належне ПАТ Трест «Київміськбуд-1» майно, а саме: автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001517, державний номер АА2736ЕХ; автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001531, державний номер АА0134МА; автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001572, державний номер АА1583НС; автомобіль Mercedes-Benz GL-450, кузов №WDC1648711A230185, 2007 р.в., державний номер АА 9400 КХ; кран КС55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 р.в., кузов №Y3M63030380003014, державний номер АА3794НО; кран КС55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 р.в., кузов №Y3M63030380003020, державний номер АА3796НО; вантажний автомобіль-бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140 B, кузов №WDB9333171L182125, 2006 р.в., державний номер АА8956СК; вантажний автомобіль-бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140 B, кузов №WDB9333171L182126, 2006 р.в., державний номер АА8459ЕС; вантажний автомобіль-бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140 B кузов №WDB9333171L128338 2006 р.в., державний номер АА8276ЕС; екскаватор 3CX Site Master JCB 2007 р.в. двигун №SB40064U1710007 заводський номер №JCB3CXPCT71328, державний номер 49676-АА; екскаватор JS160WJCB 2007 р.в. двигун №101696 заводський номер №JCBJW16DA71421655, державний номер 49677-АА; гусеничний екскаватор JS 220, 2008 р.в., двигун №JCBJS22DH81611967, державний номер 49762-АА., в іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

11.04.2014 р. через канцелярію суду представником позивача були подані пояснення, за змістом яких позивач вказував на те, що векселі, на які в судовому засіданні посилався відповідач, не можуть бути належним підтвердженням здійснення розрахунків за спірний предмет лізингу, оскільки: договори фінансового лізингу не містять умов про можливість розрахунків шляхом видачі векселів, що суперечить положенням ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»; оригінали таких векселів не було передано ліквідатору ТОВ «ФЛГ» попереднім керівництвом, а їх місцезнаходження не відоме, що унеможливлює отримання коштів за ними. Також, вказував на те, що акти приймання-передачі предметів лізингу у власність за спірними правочинами не можуть вважатися належними доказами передачі спірного майна у власність відповідачу, оскільки на момент їх складення предмети лізингу перебували в заставі у Банку, а докази надання ним згоди на відчуження такого майна відсутні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 12.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представників позивача та третіх осіб.

28.04.2014 р. представником відповідача долучено до справи докази на підтвердження факту здійснення повного розрахунку за договорами фінансового лізингу №109л/06/07 від 25.05.2007 р., №123л/07/07 від 12.07.2007 р., №124л/07/07 від 12.07.2007 р., №137л/11/07 від 30.11.2007 р., №166л/07/08 від 16.07.2008 р., №168/07/08 від 30.07.2008 р. та №172л/09/08 від 01.09.2008 р., а також передачі у його власність предметів лізингу за такими договорами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

12.05.2014 р. суддя Босий В.П. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/25822/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Котков О.В., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. справу прийнято до провадження колегією суддів та призначено її до розгляду на 02.06.2014 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі.

Представник третьої особи 1 в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник третіх осіб №№2-3, 5-6, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа 4 в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог в частині транспортного засобу, власником якого він являється, заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «ФЛГ» (лізингодавець) та Відкритим акціонерним товариством Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього» (після зміни найменування - ПАТ Трест «Київміськбуд-1») (лізингоодержувач) було укладено договори фінансового лізингу №109л/06/07 від 25.05.2007 р., №123л/07/07 від 12.07.2007 р., №124л/07/07 від 12.07.2007 р., №137л/11/07 від 30.11.2007 р., №166л/07/08 від 16.07.2008 р., №168/07/08 від 30.07.2008 р. та №172л/09/08 від 01.09.2008 р. (надалі - «Договори лізингу»), згідно з умовами яких лізингодавцем було передано у лізинг лізингоодержувачу предмет лізингу:

- автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001517, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001531, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_1, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001572, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_2, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_3, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_4, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_5, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_6, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_7, колір-чорний (за договором №109л/06/07 від 25.05.2007 р.);

- автомобіль Mercedes-Benz GL 450, 2007 року випуску, номер кузову WDC1648711A230185 (за договором №137л/11/07 від 30.11.2007 р.);

- автомобіль вантажний бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140B, 2006 року випуску, номер шасі WDB9333171L182125, автомобіль вантажний бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140B, 2006 року випуску, номер шасі WDB9333171L182126 та автомобіль вантажний бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140B, 2006 року випуску, номер шасі WDB9333171L128338 (за договором №168/07/08 від 30.07.2008 р.)

- кран КС 55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 року випуску в кількості 2 шт. (за договором №166л/07/08 від 16.07.2008 р.);

- екскаватор 3 СХ Site Master JCB, 2007 року випуску (серійний номер JCB3CXPCT71328944, номер двигуна SB40064U1710007) (за договором №123л/07/07 від 12.07.2007 р.);

- екскаватор JS160WJCB, 2007 року випуску (серійний номер JCBJW16DA71421655, номер двигуна 101696) (за договором №124л/07/07 від 12.07.2007 р.);

- гусеничний екскаватор JS 220, 2008 року випуску (серійний номер JCBJS22DH81611967, номер двигуна 4HK1XYSJ02434091) (за договором №172л/09/08 від 01.09.2008 р.).

27.05.2007 р. між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу №109л/06/07 від 25.05.2007 р., за змістом якої було викладено специфікацію на предмет лізингу в новій редакції.

21.06.2007 р., 26.10.2007 р., 14.12.2007 р., 19.08.2008 р.,18.09.2008 р. та 31.03.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (після зміни організаційно-правової форми - Банк) (заставодержатель) та ТОВ «ФЛГ» (заставодавець) було укладено договори застави (надалі - «Договори застави»), відповідно до умов яких заставодавець в забезпечення вимог заставодержателя за кредитними договорами №107 від 06.2007 р., №145 від 06.08.2007 р., №207 від 04.12.2007 р., №58 від 23.07.2008 р., №74 від 15.09.2008 р. та договором про овердрафтне обслуговування №3-О/2009 від 27.02.2009 р. відповідно було передане в заставу спірне нерухоме майно.

Згідно актів приймання-передачі предмета лізингу у власність від 01.03.2010 р. лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у власність предмет лізингу за Договорами лізингу, зокрема: - автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001480, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001543, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001512, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001504, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001476, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001485, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001486, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001517, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001531, колір-чорний; автомобіль Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову JMB0RK9607J001572, колір-чорний, автомобіль Mercedes-Benz GL 450, 2007 року випуску, номер кузову WDC1648711A230185, автомобіль вантажний бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140B, 2006 року випуску, номер шасі WDB9333171L182125, автомобіль вантажний бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140B, 2006 року випуску, номер шасі WDB9333171L182126 та автомобіль вантажний бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140B, 2006 року випуску, номер шасі WDB9333171L128338, кран КС 55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 року випуску в кількості 2 шт., екскаватор 3 СХ Site Master JCB, 2007 року випуску (серійний номер JCB3CXPCT71328944, номер двигуна SB40064U1710007), екскаватор JS160WJCB, 2007 року випуску (серійний номер JCBJW16DA71421655, номер двигуна 101696) та гусеничний екскаватор JS 220, 2008 року випуску (серійний номер JCBJS22DH81611967, номер двигуна 4HK1XYSJ02434091).

Спір у справі стосується наявності правових підстав для витребування від відповідача на користь позивача предметів лізингу за Договорами лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на наведені норми, власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Як на підставу неправомірного вибуття із власності спірного майна позивач вказує на те, що відповідачем неналежним чином було виконано умови Договорів лізингу в частині оплати предмету лізингу таких правочинів, що свідчить про відсутність правових підстав для набуття ним права власності на спірне майно. Більш того, позивач вказує на те, що спірне майно перебуває в заставі Банку, а відтак, могло бути відчужене не інакше як за його згодою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Укладені між позивачем та відповідачем Договори лізингу є договорами фінансового лізингу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, ст. 292 Господарського кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг».

Вказані правочини є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що спірне майно було придбане ТОВ «ФЛГ», з метою чого позивачем було взято кредит у Банку згідно кредитних договорів №107 від 06.2007 р., №145 від 06.08.2007 р., №207 від 04.12.2007 р., №58 від 23.07.2008 р., №74 від 15.09.2008 р. та договору про овердрафтне обслуговування №3-О/2009 від 27.02.2009 р., на забезпечення виконання якого і було укладено Договори застави.

Тобто, позивачем, як належним власником спірного майна було передано відповідачу у лізинг спірне рухоме майно, що не заперечується учасниками судового процесу.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

З огляду на викладені норми та враховуючи положення п.п. 1.6-1.8 Договорів лізингу, виникнення у лізингоодержувача прав на отримання предметів лізингу у власність обумовлене, зокрема, належним виконанням ним грошового зобов'язання із сплати лізингових платежів.

Сосовно твердження відповідача про те, що правомірність набуття ним спірного майна у власність підтверджується складеними та підписаними представниками сторін актами прийому-передачі предмета лізингу у власність від 01.03.2010 р. до Договорів лізингу, за змістом яких лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у власність спірне майно (предмет лізингу), суд відзначає наступне.

Із наявних в матеріалах справи Договорів застави вбачається, що на момент складення актів прийому-передачі предмета лізингу у власність до Договорів лізингу спірне майно передано у заставу Банку, у зв'язку з чим до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідні записи про обтяження спірного рухомого майна.

Частиною 2 ст. 586 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором.

Статтею 17 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

За змістом п. 3.3.5 Договорів застави відчуження спірного майна можливо виключно за згоди Банку.

Відтак, в даному випадку має місце також факт перебування спірного майна у заставі Банку згідно Договорів застави, що свідчить про існування такої обставини як необхідність отримання згоди заставодержателя на передачу предметів лізингу у власність лізингоодержувача.

Матеріали справи не містять доказів отримання відповідної згоди на передачу спірного майна у власність відповідачу на момент такої передачі, а тому підстави вважати, що останнім було набуто таке майно у власність, навіть за умови повної сплати лізингових платежів, відсутні.

Крім того, договори про відступлення права вимоги за Договорами застави не приймаються судом до уваги в якості доказу надання згоди на передачу у власність спірного рухомого майна відповідачу, оскільки по-перше, такі договори були укладені більше ніж через 2 роки з моменту підписання ТОВ «ФЛГ» та ПАТ Трест «Київміськбуд-1» актів приймання-передачі предметів лізингу у власність, а, по-друге, укладаючи зазначені договори сторони виходили із того, що власником спірного майна є відповідач.

Таким чином, враховуючи, що на момент передачі спірного майна на користь ПАТ Трест «Київміськбуд-1» (підписання 01.03.2010 р. сторонами актів прийому-передачі предмета лізингу у власність до Договорів лізингу) застава за Договорами застави спірного майна не була припинена, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна перебували записи про відповідні обтяження, згода Банку не була надана, то така передача суперечить положеннями ст. 586 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та ст. 17 Закону України «Про заставу», а відтак, укладені між ТОВ «ФЛГ» та ПАТ Трест «Київміськбуд-1» акти прийому-передачі предмета лізингу у власність від 01.03.2010 р. до Договорів лізингу не може породжувати будь-яких прав чи обов'язків для його сторін (в т.ч. переходу прав власності).

Отже, правові підстави вважати, що ПАТ Трест «Київміськбуд-1» набуло право власності на спірне майно відсутні.

Суд відзначає, що права особи (в частині витребування майна), яка вважає себе власником майна, можуть бути захищені якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного кодексу України.

Статтею 330 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Положеннями ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Тобто, в наведених положеннях законодавець встановлює три обставини за наявності яких майно може бути витребуване у добросовісного набувача (ст. 388 Цивільного кодексу України) та вказує на можливість витребування такого майна від недобросовісного набувача в будь-якому випадку (ст. 387 Цивільного кодексу України).

При цьому, встановлення факту добросовісності набувача майна не має значення в даному випадку, оскільки не було подальшого відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, а тому при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 387 Цивільного кодексу України.

Більш того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Тобто, спеціальними нормами законодавства, яке регулює відносини обтяження майна (ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»), визначено, що наявність записів про обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в будь-якому випадку виключає можливість визнання набувача такого майна, у разі отримання його від особи, що не мала права його відчужувати, добросовісним.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується перебування в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна записів про обтяження спірного майна (витяги №20891209, №13193305, №15168837, №16071146) на момент підписання актів прийому-передачі предмета лізингу у власність від 01.03.2010 р.

Таким чином, на момент укладання акту приймання-передачі майна у власність за Договором лізингу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна існували відомості про обтяження спірного майна, що за змістом ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є самодостатньою підставою, яка виключає можливість вважати відповідача 2 добросовісним набувачем спірного майна (ухвали Верховного Суду України від 12.03.2008 р. у справі №6-10037св07 та від 06.08.2008 р. у справі №21488св07).

Неправомірне виведення майна ТОВ «ФЛГ», з урахуванням кредиту в Банку, який брався з метою купівлі спірного майна, та неможливість отримання коштів за передачу такого майна в лізинг, що здійснювалося саме з метою погашення відповідного кредиту, призвело до неможливості виконання ТОВ «ФЛГ» взятих на себе грошових зобов'язань за кредитним договором та виникнення заборгованості перед Банком у значному розмірі.

Оскільки, власником автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001517, державний номер АА2736ЕХ, автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001531, державний номер АА0134МА, автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001572, державний номер АА1583НС, автомобіля Mercedes-Benz GL-450, кузов №WDC1648711A230185, 2007 р.в., державний номер АА 9400 КХ, крану КС55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 р.в., кузов №Y3M63030380003014, державний номер АА3794НО, крану КС55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 р.в., кузов №Y3M63030380003020, державний номер АА3796НО, вантажного автомобіля-бетонозмішувача Mercedes-Benz Actros 4140 B, кузов №WDB9333171L182125, 2006 р.в., державний номер АА8956СК, вантажного автомобіля-бетонозмішувача Mercedes-Benz Actros 4140 B, кузов №WDB9333171L182126, 2006 р.в., державний номер АА8459ЕС, вантажного автомобіля-бетонозмішувача Mercedes-Benz Actros 4140 B кузов №WDB9333171L128338 2006 р.в., державний номер АА8276ЕС; екскаватора 3CX Site Master JCB 2007 р.в. двигун №SB40064U1710007 заводський номер №JCB3CXPCT71328, державний номер 49676-АА, екскаватора JS160WJCB 2007 р.в. двигун №101696 заводський номер №JCBJW16DA71421655, державний номер 49677-АА та гусеничного екскаватора JS 220, 2008 р.в., двигун №434091, заводський номер №JCBJS22DH81611967, державний номер 49762-АА, є ТОВ «ФЛГ», Банк, який видав кредит на придбання техніки, наполягає на задоволенні позовних вимог, а спірне майно перебуває у володінні ПАТ Трест «Київміськбуд-1» без достатніх правових підстав, то з урахуванням положень ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України таке майно підлягає витребуванню від нього на користь власника.

Вимоги про витребування автомобілів: Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_1, колір-чорний, Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_2, колір-чорний, Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_3, колір-чорний, Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_4, колір-чорний, Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_5, колір-чорний, Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_6, колір-чорний та Mitsubishі Pajero Sport 3.0 AT, номер кузову НОМЕР_7, колір-чорний не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що такі транспортні засоби перебувають у володінні третіх осіб у справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та витребування з володіння відповідача на користь позивача автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001517, державний номер АА2736ЕХ, автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001531, державний номер АА0134МА, автомобіля Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001572, державний номер АА1583НС, автомобіля Mercedes-Benz GL-450, кузов №WDC1648711A230185, 2007 р.в., державний номер АА 9400 КХ, крану КС55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 р.в., кузов №Y3M63030380003014, державний номер АА3794НО, крану КС55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 р.в., кузов №Y3M63030380003020, державний номер АА3796НО, вантажного автомобіля-бетонозмішувача Mercedes-Benz Actros 4140 B, кузов №WDB9333171L182125, 2006 р.в., державний номер АА8956СК, вантажного автомобіля-бетонозмішувача Mercedes-Benz Actros 4140 B, кузов №WDB9333171L182126, 2006 р.в., державний номер АА8459ЕС, вантажного автомобіля-бетонозмішувача Mercedes-Benz Actros 4140 B кузов №WDB9333171L128338 2006 р.в., державний номер АА8276ЕС; екскаватора 3CX Site Master JCB 2007 р.в. двигун №SB40064U1710007 заводський номер №JCB3CXPCT71328, державний номер 49676-АА, екскаватора JS160WJCB 2007 р.в. двигун №101696 заводський номер №JCBJW16DA71421655, державний номер 49677-АА та гусеничного екскаватора JS 220, 2008 р.в., двигун №434091, заводський номер №JCBJS22DH81611967, державний номер 49762-АА.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України: за подачу даного позову підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору, а за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - з відповідача на користь позивача, оскільки таке звернення було оплачено останнім самостійно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» задовольнити частково.

2. Витребувати у Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього» (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; ідентифікаційний код 04012655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 33602854) рухоме майно (разом з реєстраційною та технічною документацією, комплектуючими пристроями, обладнанням та інвентарем), а саме:

- автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001517, державний номер АА2736ЕХ;

- автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001531, державний номер АА0134МА;

- автомобіль Mitsubishi Pagero Sport, кузов №JMB0RK9607J001572, державний номер АА1583НС;

- автомобіль Mercedes-Benz GL-450, кузов №WDC1648711A230185, 2007 р.в., державний номер АА9400КХ;

- кран КС55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 р.в., кузов №Y3M63030380003014, державний номер АА3794НО;

- кран КС55727-1 на шасі МАЗ-630303, 2008 р.в., кузов №Y3M63030380003020, державний номер АА3796НО;

- вантажний автомобіль-бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140 B, кузов №WDB9333171L182125, 2006 р.в., державний номер АА8956СК;

- вантажний автомобіль-бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140 B, кузов №WDB9333171L182126, 2006 р.в., державний номер АА8459ЕС;

- вантажний автомобіль-бетонозмішувач Mercedes-Benz Actros 4140 B кузов №WDB9333171L128338 2006 р.в., державний номер АА8276ЕС;

- екскаватор 3CX Site Master JCB 2007 р.в. двигун №SB40064U1710007 заводський номер №JCB3CXPCT71328, державний номер 49676-АА;

- екскаватор JS160WJCB 2007 р.в. двигун №101696 заводський номер №JCBJW16DA71421655, державний номер 49677-АА;

- гусеничний екскаватор JS 220, 2008 р.в., двигун №434091, заводський номер №JCBJS22DH81611967, державний номер 49762-АА.

Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього» (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; ідентифікаційний код 04012655) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього» (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; ідентифікаційний код 04012655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 33602854) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді О.В. Котков

Ю.В. Цюкало