Рішення № 39185960, 10.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2014 Справа № 905/2900/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунов Е.В..

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ, код ЄДРПОУ 20077720

до відповідача: Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта”, м. Красногорівка Донецької області, ЄДРПОУ 31120186

про: стягнення 2659854,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія” “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта” про стягнення боргу за поставлений природний газ по договору купівлі-продажу №13/2395-ТЕ-6 від 28.12.2012р. у розмірі 2659854,14 грн., з яких сума основного боргу у розмірі 2420518,32 грн., інфляційні нарахування у розмірі 28298,19 грн., 3 % річних у розмірі 57994,13 грн., пеня – 153043,32 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України.

Розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України.

Позивач у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, письмового відзиву не надав.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені позивачу та відповідачу за адресами, зазначеними в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що сторони були повідомлені про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористались, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

28 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (продавець) та Красногорівським міським комбінатом комунальних підприємств “Віта” (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2395-ТЕ-6 (а.с.14-19).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ в обсязі зазначеному в п.2.1 цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

За умовами п.5.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 1 091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 1 091,00 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 1 309,20 грн.

Пунктами 3.3 та 3.4 договору сторони встановили, що приймання-передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов’язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов’язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Згідно з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2 Договору, за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п 6.1 договору, він у безспірному порядку зобов’язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків – до повного їх здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2013 року природний газ на загальну суму 2677937,17 грн. про що свідчать акти прийму-передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками обох підприємств (а.с.20-26).

Проте відповідачем кошти за поставлений природний газ сплачені несвоєчасно та не в повному обсязі. Станом на 11.10.2013р. відповідачем сплачено 904124,26 грн. Таким чином, станом на 03.04.2014 р. сума боргу склала 2420518,32грн.

Невиконання відповідачем умов договору - не оплата відповідачем боргу за поставлений природний газ зумовили звернення позивача до суду з цим позовом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 2420518,32 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними та обґрунтованими.

Окрім суми основного боргу у розмірі 2420518,32 грн., позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 28298,19 грн., 3 % річних у розмірі 57994,13 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки, суд вважає їх арифметично вірними та обґрунтованими, тому стягненню на користь позивача підлягають інфляційні нарахування у розмірі 28298,19 грн., 3 % річних у розмірі 57994,13 грн.

Крім стягнення суми основного боргу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за п.п.6.1, 7.2 Договору зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 153043,32 грн.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цих кодексів та інших правових актів.

Відповідно до ст.ст.216– 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Для нарахування пені позивач застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543-96ВР від 22.11.1996р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам Договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та є арифметично вірним, тому стягненню на користь позивача підлягає пеня у розмірі 153043,32 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта” про стягнення боргу за поставлений природний газ по договору №13/2395-ТЕ-6 від 28.12.2012р. у розмірі 2659854,14 грн. - задовольнити повністю

Стягнути з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта” (85630, Донецька область, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 14, ЄДРПОУ 31120186) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720):

- суму основного боргу у розмірі 2420518 (два міліонна чотириста двадцять тисяч п’ятсот вісімнадцять) 32 коп.,

- інфляційні нарахування у розмірі 28298 (двадцять вісім тисяч двісті дев’яносто вісім) грн.19 коп.,

- 3 % річних у розмірі 57994 (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири) грн.13 коп.,

- пеня – 153043 (сто п’ятдесят три тисячі сорок три) грн. 32 коп.

Стягнути з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “Віта” (85630, Донецька область, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 14, ЄДРПОУ 31120186) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у сумі 53197 грн. 08 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 червня 2014 року.

Повний текст рішення складено та підписано 13 червня 2014 року

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов